Справа № 308/2510/25
20 лютого 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участі заявника - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 14.02.2025 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025078030000040 від 16.01.2025 року,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою на постанову дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 14.02.2025 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025078030000040 від 16.01.2025 року.
В обґрунтування доводів та вимог скарги посилається на те, що 13.02.2025 року ним подано «Заяву-клопотання про залучення ОСОБА_5 як потерпілого у порядку ст. 55 КПК України до кримінального провадження та винесення у порядку ст. 220 КПК України у триденний строк Постанови про визнання ОСОБА_5 потерпілим із заявленою моральною, майновою шкодою потерпілому в сумі 978 тис грн».
Заявник зазначає, що орган досудового розслідування виніс постанову про відмову у визнанні заявника потерпілим, що суперечить нормам кримінального процесуального законодавства.
Заявник зазначає, що «Заява про злочин», за якою відкрито вказане вище кримінальне провадження - стосується саме шкоди завданої ОСОБА_3 , протиправними і злочинними діяннями нелегітимного, неповноважного і незаконного позбавлення статусу адвоката, втручання під час війни в Єдиний реєстр адвокатів України, незаконного рішення щодо позбавлення адвокатського свідоцтва, тощо, про що вказано у тому числі і у «Заяві про визнання потерпілим». Вказує, що ним дійсно надано значний об'єм інформації, який напевно ж потребує більш детального опрацювання із заявленою моральною, майновою шкодою потерпілому в сумі 978 тис. гривень, але вказана неуважність вказаного представника Органу досудового розслідування порушує головні принципи та завдання кримінального та процесуального законодавства.
Зазначає, що у заяві та доданих матеріалах чітко вказано на незаконні дії, що спричинили як майнову, так і моральну шкоду, а саме: нелегітимне, неповноважне і незаконне позбавлення статусу адвоката, втручання під час війни в Єдиний реєстр адвокатів України, незаконне рішення щодо позбавлення адвокатського свідоцтва, тощо, про що вказано у Заяві про визнання потерпілим.
Вважає, що Постанова вказаного Органу досудового розслідування не містить жодної оцінки цих доказів, що є порушенням принципів об'єктивності та всебічності розгляду.
У зв'язку з наведеним просить слідчого суддю:
- Скасувати рішення вказаного Органу досудового розслідування (слідчого, дізнавача, прокурора), тобто скасувати постанову про відмову у визнанні потерпілим (постанову про відмову у задоволені клопотання) вказаного Органу досудового розслідування (слідчий, дізнавач, прокурор).
- Просить прийняти до уваги, що Заявник ОСОБА_6 довіряє суду і відводів немає та задля оперативності і безпеки суду та учасників - просить розглянути у відсутність заявника ОСОБА_5 або, у разі неможливості розглянути у відсутність Заявника, - просить забезпечити заявнику ОСОБА_7 можливість взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів засобів за допомогою онлайн сервісу відеозв'язку ресурс: (https://vkz.court.gov.ua/), про що вказати в ухвалі (чи іншим зручним для суду способом) із врахуванням, що Заявник ОСОБА_6 попереджений, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку, екстрені відключення електроенергії, інтернету тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, а тому у разі настання таких обставин - просить задля оперативності продовжити розгляд і задовольнити вимоги.
- Просить, у разі виявлення порушень у діях (бездіяльності) вказаного Органу досудового розслідування порушення Конституції України, законів та КПК України, а також прав та інтересів Заявника - постановити окрему ухвалу задля звернення уваги вищестоящих уповноважених органів - на встановлені факти порушень Конституції, КПК України, прав заявника (скаржника), які потребують вжиття заходів реагування, оскільки ОСОБА_8 Касаційного кримінального суду Верховного суду вважає окремі ухвали законними (ВС/ККС, №686/9636/18 від 14.06.2021).
- Просить надіслати усі судові рішення у справі в е-Суд, а також засвідчені в установленому порядку судом, що його ухвалив також в паперовому вигляді на офіційну поштову адресу ОСОБА_5 : 03146, Київ-146, а/с № 13, Вадиму Хабібулліну (для реєстру пошти НОМЕР_1 ) та вважати це заявою про надіслання усіх судових рішень поштою.
Заявник в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив суд її задовольнити, з підстав викладених у скарзі. Надав пояснення аналогічні викладеним у скарзі.
Представник Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, заслухавши доводи заявника, приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 13.02.2025 року ОСОБА_3 звернувся до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області з заявою-клопотанням про визнання потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
Слідчим суддею встановлено, що постановою дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання ( заяви) у визнанні потерпілою від 14.02.2025 року у задоволенні клопотання (заяви) ОСОБА_3 про залучення до кримінального провадження № 12025078030000040 від 16.01.2025 за кваліфікацією кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 353 КК України як потерпілого - відмовлено.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Згідно ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч. 1). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3). Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства (ч. 4).
За змістом ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
За приписами ст.110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду (ч.1). Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (ч.3). Зміст постанови слідчого врегульований ч.5 ст.110 КПК України. Зокрема, у мотивувальній частині зазначаються зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; а у резолютивній - зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Разом з цим, згідно з ч.6 ст.110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно усталеної практики Верховного Суду (висновком Великої палати Верховного суду, викладеної в постанові від 16 січня 2019 року), поняття «потерпілий» у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий - це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння). Визначення статусу потерпілого настає з моменту вчинення щодо такої особи кримінального правопорушення, а не з моменту подання такою особою відповідної заяви, як це передбачено ч. 2 ст. 55 КПК.
Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
За змістом цієї норми, слідчий або прокурор, у визначених випадках, має право винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Під час проведення перевірки обставин, викладених у заяві ОСОБА_3 про залучення його до кримінального провадження у якості потерпілого, дізнавачем в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не було надано аналізу тих обставин, на які посилається заявник та не наведено мотивів їх відхилення, не проведено всього обсягу слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального правопорушення, які б дали підстави вважати, що заявнику не завдано ані матеріальної, ані моральної шкоди.
Відповідно до вимог ч.5 ст.55 КПК України у постанові не наведено достатніх мотивів прийняття саме такого рішення з його належним обґрунтуванням щодо порушеного заявником питання, яке він обґрунтовує . Натомість, постанова містить загальні формулювання щодо безпідставності заявлених вимог, постанова дізнавача належним чином не обґрунтована з посиланням на здобуті під час розслідування докази та норми процесуального закону. Питання порушені потерпілим у заяві фактично не знайшли свого вирішення у постанові дізнавача і як результат - законодавча вимога щодо вмотивованості постанови дізнавача при її винесенні не була дотримана в повній мірі, з огляду на те, що у такому рішенні не зазначено вичерпних мотивів та причин відмови у залученні заявника потерпілим, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, як того вимагає ч.5 ст.55 КПК України.
Отже, дізнавачем при винесенні оскаржуваної постанови не були враховані зазначені обставини, а відтак, належним чином та у визначений законом спосіб не було розглянуто клопотання заявника, що не відповідає вимогам ст.ст.55, 110 КПК України.
Отже, враховуючи завдання кримінального провадження, встановлені обставини, компетенцію слідчого судді в межах розгляду справ цієї категорії, необхідність забезпечення конституційного права заявника на оскарження в суді бездіяльності органів державної влади, за результатами розгляду скарги встановлено підстави для її задоволення у спосіб скасування постанови дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 14.02.2025 року про відмову у задоволенні клопотання у визнанні потерпілим.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. 303, 304, 307 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 14.02.2025 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025078030000040 від 16.01.2025 року - задовольнити.
Постанову дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 14.02.2025 року про відмову у задоволенні клопотання у визнанні потерпілим - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 24 лютого 2025 року о 08 год. 40 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1