Справа №403/499/24 провадження № 2/403/157/25
20 лютого 2025 року с-ще Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Атаманової С.Ю.,
при секретарі судового засідання Муляві В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз України») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості за спожитий природний газ в загальному розмірі 8155,01 грн..
Позовна вимога обгрунтована тим, що ТОВ ««ГК «Нафтогаз України» з 01 листопада 2018 року, будучи постачальником із спеціальними обов'язками, здійснювало діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його для власних потреб. Відповідач у період з листопада 2018 року по січень 2024 року (включно) за адресою свого місця проживання: АДРЕСА_1 здійснювала фактичне споживання природного газу та часткову оплату його вартості. Вказані обставини відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року №2496, свідчать про акцептування відповідачем, як споживачем, договору постачання природного газу побутовим споживачам, який є публічним договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору, та, як наслідок, виникнення у відповідача обов'язку своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Враховуючи, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» постачав відповідачу природний газ у необхідних об'ємах (обсягах) згідно умов договору, а відповідач ОСОБА_1 отримувала та використовувала його для власних потреб, однак не в повному обсязі сплачувала нараховані за спожитий природний газ суми, станом на січень 2024 року виникла заборгованість з оплати житлово-комунальної послуги (постачання природного газу) в розмірі 8155,01 грн., яку позивач прохає стягнути з відповідача.
З урахуванням понесених судових витрат представник позивача також прохав суд стягнути з відповідача по справі сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн..
Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «ГК «Нафтогаз України» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог у встановлений судом строк не подала. Згідно письмової заяви прохала розглянути справу без її участі. Позов ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про стягнення з неї заборгованості за природний газ у розмірі 8155,01 грн. визнає в повному обсязі. Зазначила, що питання погашення заборгованості буде здійснювати частинами по місячно (а.с.87).
ІІ. Заяви та клопотання.
Представник позивача ТОВ «ГК «Нафтогаз України» згідно письмового клопотання, викладеного в прохальній частині позовної заяви, прохала суд розглянути позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ без її участі та у разі неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с.5 зворот).
Представник позивача згідно письмового клопотання від 17 січня 2025 року прохав суд витребувати від АТ «Кіровоградгаз» та Кропивницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» письмові докази на підтвердження обставин розподілу природного газу та щомісячного об'єму його споживання відповідачем по справі (а.с.48).
Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.84 ЦПК України та про відкладення судового розгляду на дату проведення судового засідання не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.37-38). Ухвалою суду від 17 січня 2025 року клопотання представника позивача про витребування письмових доказів задоволено та витребувано від АТ «Оператор газорозподільної системи «Кіровоградгаз» та Кропивницької філії ТОВ «газорозподільні мережі України» інформацію про: особу (осіб), якій (-им) здійснюється газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 ; щомісячний об'єм спожитого газу; підписану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу та актів і реєстрів, які складались представником ОГРМ за вказаним об'єктом газопостачання за період з листопада 2018 року по липень 2024 року (а.с.53-54).
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №880 від 04 липня 2017 року «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ТОВ «Агросинтез Трейдинг», ТОВ «Маргаз», ТОВ «Агро Газ», ТОВ «Інтро Газ», ТОВ «Поділлягазпостач», СП ПГНК, ТОВ «Вієна Консалт», ТОВ «Нафтогазнадра», ТОВ «ГАЗ та Нафтопродукти», ТОВ «Статус-Трейд», ТОВ «ГК «Нафтогаз України», ТОВ «Альтаір-Інвест» та ТОВ «ТК Індустрія», яка є публічно доступною інформацією, розміщеною у вільному доступі на офіційному веб-порталі регулятора (за посиланням: https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-vidachu-litsenziy-z-postachannya-prirodnogo-gazu-tov-agrosintez-treyding-tov-margaz-tov-agro-gaz-tov-intro-gaz-tov-podillyagazpostach-sp-pgnk-tov-viena-konsalt-tov-naftogazn-616dab4df15d2), позивач по справі ТОВ «ГК «Нафтогаз України» здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території України (а.с.9).
01 листопада 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року №867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», яка діяла до 01 травня 2020 року (а.с.10-14).
За змістом п.3 зазначеного Положення спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам покладались на ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Згідно інформації, наявної в реєстрі Устинівської територіальної громади за №02-12/1045 від 21 листопада 2024 року, адресою зареєстрованого місця проживання відповідача по справі ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 (а.с.36).
20 вересня 2018 року в газеті «Діалог» №38 (1449), що публікується в межах ліцензованої діяльності позивача, ТОВ «ГК «Нафтогаз України», як постачальником, була розміщена редакція договору постачання природного газу, що відповідала умовам типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2500. Одночасно споживачам було повідомлено, що для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу всіх побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, ТОВ «ГК «Нафтогаз України» в установленому порядку направлятиме кожному побутовому споживачу типову заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу. Фактом згоди споживача про приєднання до договору постачання природного газу є отримання постачальником підписаної споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за формою, встановленою у додатку і до цього договору, та/або сплата рахунку (квитанція) постачальника за поставлений природний газ та/або споживання природного газу відповідно до вимог Правил та за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник (а.с.17-18).
Відповідна редакція договору постачання природного газу побутовим споживачам була також розміщена і на офіційному сайті постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз України» в мережі інтернет за адресою: http:www.naftogazpostach.com.
Докази повернення ТОВ «ГК «Нафтогаз України» підписаної відповідачем ОСОБА_1 заяви-приєднання матеріали цивільної справи не містять.
Згідно інформації по особовому рахунку відповідача № НОМЕР_1 вбачається присвоєння споживачу ОСОБА_1 , як суб'єкту ринку природного газу, персонального коду ідентифікації (ЕІС-коду) - 56ХМ20D62375379Е та здійснення газопостачання об'єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.26).
Зазначені персоніфіковані дані відповідача ОСОБА_1 відповідають інформації щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом в Реєстрі споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України», зокрема, щодо присвоєння побутовому споживачу ОСОБА_1 , як суб'єкту ринку природного газу, персонального коду ідентифікації (ЕІС-коду) - 56ХМ20D62375379Е (а.с.25).
Згідно відомостей, внесених до обхідного реєстру абонентів споживачів природного газу: 1) станом на 21 жовтня 2020 року показники лічильника побутового споживача ОСОБА_1 становили 39634 м.куб.; 2) на червень 2021 року - 42261 м.куб.; 3) на грудень 2022 року - 43076 м.куб. (а.с.76, 77, 78).
Станом на 30 січня 2022 року контрольний показник лічильника газу за об'єктом побутового споживача ОСОБА_1 згідно даних оператора ГРМ - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» становив 43076 м.куб., станом на 31 травня 2023 року - 43076 м.куб., станом на 31 грудня 2024 року - 43076 м.куб. (а.с.83-85).
Згідно довідки про фінансовий стан споживача ОСОБА_1 за листопад 2018 року показник лічильника газу за належним їй об'єктом газопостачання з урахуванням спожитого відповідачем за цей місяць обсягу природного газу 619 м.куб. становив 40919 м.куб.. Станом на січень 2024 року показник лічильника становив 43076 м.куб. (а.с.26).
Згідно наданого ТОВ «ГК «Нафтогаз України» розрахунку сторнувань об'ємів спожитого ОСОБА_1 природного газу, за період із жовтня 2022 по січень 2024 року позивачем було здійснено перерахунок поставленого відповідачу природного газу в обсязі: за жовтень 2022 року - 2149 м.куб. на суму 17099,36 грн.; у листопаді 2022 року - 3 м.куб. на суму 23,87 грн.; у січні 2023 року - 3 м.куб. на суму 23,87 грн.; у квітні 2023 року - 51 м.куб. на суму 405,80 грн.; у травні 2023 року - 6 м.куб. на суму 47,74 грн. та у січні 2024 року - 9 м.куб. на суму 71,61 грн. (а.с.26 зворот).
Отже, загальний об'єм перерахованого ТОВ «ГК «Нафтогаз України» природного газу в бік його зменшення становив 2221 м.куб. (2149 м.куб. + 3 м.куб. + 3 м.куб. + 51 м.куб. + 6 м.куб. + 9 м.куб.) на загальну суму 17672,25 грн. (17099,36 грн. + 23,87 грн. + 23,87 грн. + 405,80 грн. + 47,74 грн. + 71,61 грн.).
Загальний обсяг використаного відповідачем об'єму природного газу за період з листопада 2018 року по січень 2024 року (включно) складає 2157 м.куб. (43076 м.куб. (показник лічильника на кінець визначеного позивачем періоду заборгованості) - 40919 м.куб. (показник лічильника на початок листопада 2018 року (41538 м.куб. - 619 м.куб)).
Як вбачається із наданого позивачем витягу з особового рахунку ОСОБА_1 , що відображає її фінансовий стан, як споживача, загальна сума заборгованості відповідача за спожитий природний газ в загальному об'ємі 2157 м.куб. (з урахування перерахованих обсягів природного газу) за період з листопада 2018 року по січень 2024 року складає 15855,02 грн. (а.с.26).
Оплата вартості поставленого ТОВ «ГК «Нафтогаз України» природного газу в цей період здійснювалась відповідачем шляхом внесення нею платежів в загальній сумі 7700,00 грн. (а.с.26).
Нарахування вартості поставленого відповідачу ОСОБА_1 природного газу здійснювалось ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за змінними тарифами з урахуванням кожного метра кубічного, як розрахункової одиниці, а саме:
за період з грудня 2018 року по березень 2019 року (включно) по 8,54892 грн. за м.куб.;
за квітень 2019 року - по 8,38 м.куб.;
за травень 2019 року - по 8,29229 грн.;
за червень 2019 року - по 7,75587 грн.;
за липень 2019 року - по 6,95857 грн. за м.куб.;
за серпень 2019 року - по 6,64844 грн. за м.куб.;
за вересень 2019 року - по 6,45176 грн. за м.куб.;
за жовтень 2019 року - по 6,18008 грн. за м.куб.;
за листопад 2019 року - по 6,95036 грн. за м.куб.;
за грудень 2019 року - по 6,18449 грн. за м.куб.;
за січень 2020 року - по 5,86849 грн. за м.куб.;
за лютий 2020 року - по 5,00503 грн. за м.куб.;
за березень 2020 року - по 4,32607 грн. за м.куб.;
за квітень 2020 року - по 3,71231 грн. за м.куб.;
за травень 2020 року - по 2,94812 грн. за м.куб.;
за червень 2020 року - по 2,784 грн. за м.куб.;
за липень 2020 року - по 2,97495 грн. за м.куб.;
за серпень 2020 року - по 3,24139 грн. за м.куб.;
за період з вересня по жовтень 2020 року - по 4,69537 грн. за м.куб.;
за листопад 2020 року - по 6,33164 грн. за м.куб.;
за грудень 2020 року - по 6,33168 грн. за м.куб.;
за період із січня по квітень 2021 року - по 6,85681 грн. за м.куб.;
за період із травня 2021 року по грудень 2021 року - по 7,95689 грн. за м.куб.;
з 01 травня 2022 року по 30 квітня 2023 року - по 7,95689 грн. за м.куб.;
з 01 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року - по 7,95689 грн. за м.куб.;
з 01 травня 2024 року по 30 квітня 2025 року - по 7,95689 грн. за м.куб..
Під час судового розгляду відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не був спростований факт отримання та використання нею для власних потреб поставленого ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за належним їй об'єктом (житловим будинком) природного газу, споживання цього природного газу у визначених позивачем, як постачальником, об'ємах (обсягах), а також здійснення лише часткової оплати його вартості за встановленими тарифами.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
У поданій до суду позовній заяві представник позивача ТОВ «ГК «Нафтогаз України» зазначаючи про те, що договір постачання природного газу побутовому споживачу є публічним договором приєднання, який укладається між побутовим споживачем та постачальником на умовах Типового договору шляхом заявочного принципу та не потребує двостороннього підписання письмової форми договору, одночасно вказує на акцептування відповідачем ОСОБА_1 договору постачання природного газу побутовим споживачам шляхом фактичного споживання нею природного газу та часткової оплати його вартості, що відповідає вимогам Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 30 вересня 2015 року за №2496 (дата набрання чинності 27 листопада 2015 року).
Суд не погоджується із даним твердженням представника позивача з огляду на наступне.
Згідно п.1.3 «Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам», затвердженого постановою НКРЕКП 30 вересня 2015 року №2500, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов цього Договору. Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього Договору є отримання постачальником поданої споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - заява-приєднання) за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору, та/або сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання природного газу та за умови, що у споживача відсутній іншій діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом, за формою, встановленою у додатку 2 до цього Договору).
Положеннями п.3 розділу ІІІ «Правил постачання природного газу», затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року за №2496 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, далі - Правил) визначено, що постачальники зобов'язані на власному сайті розмістити редакцію договору постачання природного газу, яка має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, а постачальники із спеціальними обов'язками - додатково розмістити редакцію договору в друкованих виданнях, що публікуються в межах їх території ліцензованої діяльності.
За змістом п.4 розділу ІІІ Правил для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам постачальник із спеціальними обов'язками надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об'єкта. За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднання та її змісту побутовий споживач зобов'язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил.
Отже, обов'язковою умовою для визнання дій побутового споживача такими, що свідчать про акцептування ним договору постачання природного газу (сплачений рахунок та фактичне споживання природного газу), є саме встановлений факт неповернення споживачем направленої йому постачальником із спеціальними обов'язками заяви-приєднання.
Визнання конкретних дій споживача (зокрема, оплата рахунка постачальника та фактичне споживання природного газу), як факту його згоди на приєднання до умов договору постачання природного газу за відсутності направленої йому постачальником перед вчиненням таких дій заяви-приєднання, положеннями п.4 Правил не передбачено.
Разом з тим, жодних доказів направлення відповідачу ОСОБА_1 позивачем ТОВ «ГК «Нафтогаз України», як постачальником, заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам та її одержання відповідачем матеріали цивільної справи не містять.
Доказів на підтвердження вказаних обставин під час судового розгляду представником позивача суду також надано не було, внаслідок чого суд приходить до висновку про недоведеність ТОВ «ГК «Нафтогаз України», як постачальником, факту неповернення йому споживачем ОСОБА_1 заяви-приєднання, що є необхідною передумовою для визнання дій відповідача у виді споживання нею природного газу та часткової оплати його вартості саме як акцептування договору постачання природного газу згідно наведених вище нормативних приписів.
При цьому наведене представником ТОВ «Нафтогаз України» у поданій до суду позовній заяві твердження про наявність договору, правом на отримання якого відповідач не скористалася в порядку п.2 розділу ІІІ Правил, суд відхиляє, як необгрунтоване, оскільки зазначене право побутового споживача не впливає на обов'язок постачальника направити споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу відповідно до вимог п.4 розділу ІІІ Правил.
Таким чином, позивачем не було дотримано порядку укладення договору постачання природного газу побутовим споживачам, який є імперативним для нього, як для постачальника із спеціальними обов'язками, що свідчить про відсутність передбачених п.4 розділу ІІІ Правил дій споживача, спрямованих на акцептування цього договору, та, як наслідок, виключає можливість виникнення між сторонами по справі саме договірних правовідносин, обумовлених ним.
Разом з тим, відсутність укладеного між сторонами по справі договору постачання природного газу для побутових потреб не може бути підставою для відмови у задоволенні позову ТОВ «ГК «Нафтогаз України» до відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закону) послуги з постачання та розподілу природного газу, належать до житлово-комунальних послуг, а тому положення даного Закону застосовуються до регулювання відносин, що виникають у процесі надання та споживання цих послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами.
Згідно ч.1 ст.12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Разом з тим, відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
За змістом п.п.1, 5 ч.2 ст.7 Закону індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч.1 ст.9 Закону).
Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 та у постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №554/7740/17, якийвідповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом п.1 ч.2 ст.8 Закону виконавець комунальної послуги зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання.
Натомість індивідуальний споживач згідно п.5 ч.2 ст.7, ч.1 ст.9 Закону зобов'язаний оплачувати надані (спожиті) житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Судом встановлено, що на виконання зобов'язання з постачання природного газу позивачем ТОВ «ГК «Нафтогаз України» в період часу з листопада 2018 року по січень 2024 року (включно) до об'єкту побутового споживача ОСОБА_1 здійснювалось постачання природного газу в загальному об'ємі 2157,00 куб.м., що безпосередньо підтверджується витягом із особового рахунку відповідача, який містить інформацію про обсяги щомісячного споживання нею природного газу за вказаний період, а також даними обхідних реєстрів абонентів споживачів природного газу.
Доказів на спростування обставин споживання поставленого ТОВ «ГК «Нафтогаз України» природного газу за об'єктом газопостачання - житловим будинком АДРЕСА_1 , за яким здійснювалось таке газопостачання, відповідачем ОСОБА_1 суду надано не було.
Належних письмових доказів відмови відповідача від постачання природного газу за належним їй за місцем проживання, як побутовому споживачу, об'єктом (житловим будинком) матеріали цивільної справи також не містять.
Згідно ч.1 ст.10 Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях (п.9 розділу ІІ Правил).
Зі змісту позовної заяви та доданого неї витягу з особового рахунку відповідача ОСОБА_1 вбачається, що нарахування вартості спожитого нею природного газу здійснювалось позивачем за роздрібними цінами, встановленими, зокрема наказами ТОВ «ГК «Нафтогаз України» відповідно до норм чинного законодавства, зокрема пунктів12, 13 «Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», за якими розраховувалась ціна продажу/постачання природного газу НАК «Нафтогаз України» (а.с.3 зворот - 4).
За вказаних обставин у відповідача ОСОБА_1 , як споживача, безпосередньо виник обов'язок здійснювати повну оплату наданої ТОВ «ГК «Нафтогаз України» послуги з постачання природного газу за ціною (тарифом), встановленою (-им) відповідно до законодавства, щомісячно, на протязі всього періоду споживання нею поставленого позивачем природного газу для побутових потреб.
Згідно з наданим ТОВ «ГК «Нафтогаз України» витягом із фінансового стану відповідача ОСОБА_1 , що містить розрахунок її заборгованості, як споживача, за період з листопада 2018 року по січень 2024 року (включно) сума до сплати за спожитий відповідачем природний газ, з урахуванням проведеного позивачем перерахунку обсягів поставленого газу (2221 м.куб. на суму 17672,25 грн.) та об'єму спожитого газу 2157 м.куб., а також здійсненої відповідачем оплати вартості спожитого природного газу в сумі 7700,00 грн., складає 8155,01 грн..
Разом з тим, судом встановлено, що зазначена ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у витязі із особового рахунку ОСОБА_1 остаточна сума до сплати (сальдо станом на січень 2024 року) 8155,01 грн., не відповідає дійсній сумі заборгованості відповідача з урахуванням: визначеної позивачем загальної суми до сплати 15855,02 грн. та сплачених відповідачем коштів за спожитий природний газ - 7700,00 грн., яка має становити 8155,02 грн. (15855,02 грн. - 7700,00 грн.), тобто сума заборгованості була зменшена позивачем на 0,01 грн. (8155,02 грн. - 8155,01 грн.).
Разом з тим, за змістом ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З огляду на викладене, суд, встановивши дійсний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за спожитий природний газ, не виходить за межі заявленої ТОВ «ГК «Нафтогаз України» позовної вимоги про стягнення з неї заборгованості в розмірі 8155,01 грн., оскільки визначена судом сума заборгованості 8155,02 перевищує ціну позову щодо якого здійснюється судовий розгляд даної цивільної справи.
Під час судового розгляду справи належних та допустимих доказів на підтвердження погашення визначеної позивачем суми заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 8155,01 грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «ГК «Нафтогаз України», як постачальника, відповідачем ОСОБА_1 суду надано не було.
За вказаних обставин, встановивши, що позивачем ТОВ «ГК «Нафтогаз України» в повному обсязі були виконані зобов'язання щодо постачання відповідачу природного газу для побутових потреб, а відповідачем ОСОБА_1 , як споживачем, яка отримувала послуги з газопостачання, не був виконаний обов'язок з проведення оплати за поставлений їй природний газ у повному розмірі, строки та порядку, передбачені чинним законодавством, суд, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ГК «Нафтогаз України» 8155,01 грн. заборгованості за спожитий природний газ, а тому позов підлягає до задоволення повністю.
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції №0000013335 від 13 вересня 2024 року позивачем по справі ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за подання до суду позову до ОСОБА_1 був сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. (а.с.1).
На підставі викладеного, в порядку розподілу судових витрат між сторонами по справі, враховуючи задоволення судом позовних вимог в повному обсязі, з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача ТОВ «ГК «Нафтогаз України» кошти судового збору в загальному розмірі 3028 грн. 00 коп., які були сплачені позивачем при зверненні до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, відсутні.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ задоволити повністю. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 8155 грн. 01 коп. (вісім тисяч сто п'ятдесят п'ять гривень одна копійка).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в порядку розподілу судових витрат судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Повне ім'я та найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», місцезнаходження: вул.Шолуденка, буд.№1 м.Київ, поштовий індекс 04116, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40121452, рах.№ НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк» м.Києва, МФО №300465 - для погашення заборгованості та рах.№ НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк» м.Києва, МФО 320478 - для сплати судового збору.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , зазначений в позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 24 лютого 2025 року.
Суддя С.Ю.Атаманова