Справа № 214/6999/24
2/214/113/25
24 лютого 2025 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 зазначивши, що вона з 31 серпня 2018 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого дітей вони не мають. Вважає, що сім'я розпалась остаточно і не може бути відновлена, тому просить суд розірвати шлюб.
Ухвалою суду від 18 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвала поштовою кореспонденцією судом надсилалась на адресу, вказану позивачем у тексті позовної заяви. Доказів того, що позивач повідомляла суд про зміну адреси місцезнаходження, не надано (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22.01.2021 № 922/623/20).
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
За більше ніж півроку ухвала суду ОСОБА_1 не виконана, позивач не зверталася до суду з відповідними заявами, запитами, що свідчили б про виявлення зацікавленості ходом розгляду справи, засоби зв'язку з позивачем у тексті позовної заяви відсутні.
Згідно частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ураховуючи викладене, оскільки позивачем зазначені в ухвалі суду недоліки у встановлений строк не усунуто, суд вважає необхідним позов ОСОБА_1 повернути позивачу роз'яснивши, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд
Повернути позивачу позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повну ухвалу складено 24 лютого 2025 року.
Суддя А.В. Ткаченко