24 лютого 2025 року
м. Київ
справа №140/24150/23
адміністративне провадження №К/990/574/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів -Желєзного І.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Чайки Олексія Феофановича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року
у справі № 140/24150/23 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Луцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Адвокат Чайка Олексій Феофанович звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до Луцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання видати дублікат свідоцтва про смерть ОСОБА_3 .
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року позов задоволено.
Відмову Луцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у видачі повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_3 визнано протиправною.
Зобов'язано Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видати ОСОБА_1 повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_3 .
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, представник позивача подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року касаційну скаргу адвоката Чайки Олексія Феофановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , було повернуто скаржнику.
06 січня 2025 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга.
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2025 року визнано неповажними підстави, зазначені адвокатом Чайкою Олексієм Феофановичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 , для поновлення строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу адвоката Чайки Олексія Феофановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі № 140/24150/23 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Луцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишено без руху. При цьому надано строк у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: реєстрації свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами; обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви; касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням, а також обґрунтуванням наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
04 лютого 2025 року засобами поштового зв'язку від скаржника надійшла касаційна скарга у новій редакції разом з документом, що підтверджує наявність в адвоката Чайки Олексія Феофановича електронного кабінету ЄСІТС. У касаційній скарзі містить клопотання поновити пропущений процесуальний строк на подання касаційної скарги.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 електронного кабінету та електронної пошти немає, користується додатком «Дія», в якому слідкувала за розглядом усіх судових справ, у тому числі і рухом справи № 140/24150/23. Позивачка чекала сповіщення у вказаному додатку щодо розгляду справи в суді апеляційної інстанції, однак вказане сповіщення не надійшло. Скаржниця, усвідомивши про збій програми «Дія», уклала з адвокатом Чайкою О. Ф. договір про надання правової допомоги 11.11.24 року. Про існування оскаржуваної постанови адвокату та позивачці стало відомо із сайту «Судова влада», а саме - 16.11.24 року, тому останні вважають, що перебіг процесуального строку почався саме з цієї дати. При цьому представник позивачки посилається на норми Конституції України, КАС України, Положення ЄСІТС, рішення ЄСПЛ, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та висновки Верховного Суду щодо обов'язковості надсилання судового рішення позивачу.
Розглянувши подане клопотання, Суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Проаналізувавши подане представником позивача клопотання, а також матеріали касаційного провадження, Суд зазначає, що вказані доводи були відхилені в ухвалі Верховного Суду від 27 січня 2025 року. Нових підстав пропуску строку скаржником не було надано. А надання Договору № 41/21 про надання правової допомоги ніяким чином не спростовує той факт, що позивачка повинна була добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами, а тому мала проявляти інтерес стосовно ходу та результату розгляду справи.
Водночас, як вбачається з рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року, до суду першої інстанції в інтересах позивачки звернувся адвокат Чайка О. Ф., а тому надання договору № 41/24 про надання правової допомоги від 11 листопада 2024 року не спростовує факт обізнаності адвоката Чайки О. Ф., як представника позивачки, з наявністю цієї справи. Крім того, рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, оскільки було оскаржено відповідачем та Суміним М. О.
При цьому жодних доводів та доказів представником позивачки не надано щодо зацікавленості в розгляді справи, як от звернення до суду з заявою про видачу виконавчого листа та отримання його, з заявою про отримання копії судового рішення, яке набрало законної сили, тощо.
Крім того, обставини, за яких суд касаційної інстанції вже повертав попередню касаційну скаргу, були безпосередньо пов'язані з організаційною діяльністю представника позивача (неналежне оформлення), оскільки її зміст не відповідав вимогам статті 330 КАС України. Такі дії заявника свідчать про їхню формальність під час реалізації заявником права оскаржити судові рішення у касаційному порядку. Подаючи уточнену касаційну скаргу, представник позивачки не обґрунтує наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також при посиланні на п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України не зазначає конкретну норму права, яку неправильно застосовано судами.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на те, що скаржником подано заяву про усунення недоліків без усунення визначених недоліків, Суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтею 121 КАС України, -
Продовжити адвокату Чайкі Олексію Феофановичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 27 січня 2025 року, на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Н. М. Мартинюк
І. В. Желєзний