24 лютого 2025 року
м. Київ
справа №990/53/25
адміністративне провадження № П/990/53/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Шарапи В.М., Коваленко Н.В., Бевзенка В.М., Тацій Л.В.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
10.02.2025 ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду, як суду першої інстанції, з позовом до Вищої ради правосуддя (далі також - відповідач, ВРП), в якому просив:
- заяву ОСОБА_1 про визнання дій суб'єкта владних повноважень - Вищої ради правосуддя протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення відсутності компетенції задовольнити;
- визнати противоправними дії ВРП;
- зобов'язати ВРП вилучити інформацію про ОСОБА_1 , яка знаходиться у розпорядженні Другої Дисциплінарної палати ВРП, збирання, використання якої здійснювалося з порушенням вимог закону;
- встановити відсутність компетенції (повноважень) ВРП та її членів щодо збирання, зберігання, використання та поширення інформації про скаржника за результатами розгляду матеріалів за його дисциплінарною скаргою стосовно судді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2025 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів - Шарапи В.М., Бевзенка В.М., Коваленко Н.В., Стрелець Т.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 13.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишено без руху; надано позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Суду уточненої позовної заяви, із приведенням її у відповідність до вимог:
- пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, зазначивши стосовно учасників справи відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України, сформулювавши позовні вимоги з урахуванням положень статті 266 КАС України.
19.02.2025 позивачем на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 13.02.2025, з метою усунення недоліків позовної заяви, подано уточнену позовну заяву, в якій зазначено стосовно учасників справи відомості про наявність електронного кабінету, а також сформульовано позовні вимоги наступним чином:
- позовну заяву ОСОБА_1 про визнання дій суб'єкта владних повноважень - Вищої ради правосуддя протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення відсутності компетенції задовольнити;
- визнати противоправними дії Вищої ради правосуддя;
- зобов'язати Вищу раду правосуддя вилучити інформацію про ОСОБА_1 , яка знаходиться у розпорядженні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, збирання, використання якої здійснювалося з порушенням вимог закону, що зазначено юридичним фактом у пункті 30 розділу "Факти, установлені під час попередньої перевірки" ухвали Вищої ради правосуддя від 14.08.2024 за №2477/2дп/15-24;
- встановити відсутність компетенції (повноважень) Вищої ради правосуддя та її членів щодо збирання, зберігання, використання та поширення інформації про скаржника за результатами розгляду матеріалів за його дисциплінарною скаргою стосовно судді, що встановлено у пункті 30 розділу "Факти, установлені під час попередньої перевірки" ухвали Вищої ради правосуддя від 14.08.2024 за №2477/2дп/15-24.
На підставі службової записки судді-доповідача Стеценка С.Г. 24.02.2025 №7618/25 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв'язку з відрядженням судді Стрелець Т.Г., з метою дотримання строків вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24.02.2025 №181/0/78-25, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Шарапи В.М., Бевзенка В.М., Коваленко Н.В., Тацій Л.В.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі за цим позовом, Суд керується таким.
За правилами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Як встановлено Судом з електронних відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, 29.01.2025 до Верховного Суду, як суду першої інстанції, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Романа Анатолійовича, в якій позивач просив:
- заяву ОСОБА_1 про визнання дій суб'єкта владних повноважень - Вищої ради правосуддя та члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Романа Анатолійовича протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення відсутності компетенції задовольнити;
- визнати противоправними дії Вищої ради правосуддя та члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Романа Анатолійовича;
- зобов'язати Вищу раду правосуддя вилучити інформацію про ОСОБА_1 у пункті 30 розділу "Факти, установлені під час попередньої перевірки" ухвали від 14.08.2024 за №2477/2дп/15-24 Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, збирання, використання якої здійснювалося з порушенням вимог закону, шляхом виключення пункту 30 розділу "Факти, установлені під час попередньої перевірки" з ухвали від 14.08.2024 за №2477/2дп/15-24 Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя;
- встановити відсутність компетенції (повноважень) Вищої ради правосуддя та її членів щодо збирання, зберігання, використання та поширення інформації про скаржника за результатами розгляду матеріалів за його дисциплінарною скаргою стосовно судді.
Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Романа Анатолійовича про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві з усіма доданими до неї документами.
04.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя, третя особа - член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселко Роман Анатолійович про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, у якому просив:
- заяву ОСОБА_1 про визнання дій суб'єкта владних повноважень - Вищої ради правосуддя протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення відсутності компетенції задовольнити;
- визнати противоправними дії Вищої ради правосуддя;
- зобов'язати Вищу раду правосуддя вилучити інформацію про ОСОБА_1 у пункті 30 розділу "Факти, установлені під час попередньої перевірки" ухвали від 14.08.2024 за №2477/2дп/15-24 Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, збирання, використання якої здійснювалося з порушенням вимог закону, шляхом виключення пункту 30 розділу "Факти, установлені під час попередньої перевірки" з ухвали від 14.08.2024 за №2477/2дп/15-24 Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя;
- встановити відсутність компетенції (повноважень) Вищої ради правосуддя та її членів щодо збирання, зберігання, використання та поширення інформації про скаржника за результатами розгляду матеріалів за його дисциплінарною скаргою стосовно судді.
Указаній справі присвоєний номер №990/47/25.
Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі №990/47/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа - член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселко Роман Анатолійович про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1 частини першої статті 170 КАС України).
Проаналізувавши позовні вимоги, які ОСОБА_1 виклав в уточненій позовній заяві від 19.02.2025, убачається, що вони є аналогічними вимогам у справі №990/47/25.
Згідно з частиною п'ятою статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору (постанова Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №640/5563/19).
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.
Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Подібна правова позиція щодо визначення предмета спору викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, від 01.08.2019 у справі № 916/1743/18.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.
Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.
Отже, предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Такий підхід викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 990/29/24.
Також колегія суддів враховує висновки, викладені в ряді постанов Верховного Суду як суду касаційної інстанції (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, постанова Верховного Суду від 02.09.2024 у справі № 280/4009/23), відповідно до яких не вважаються зміною підстав позову: доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин; зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Застосовуючи вказані висновки, а також аналізуючи позовні вимоги у справах №990/47/25 і №990/53/25, Суд вважає, що заявлені позивачем вимоги у справі №990/53/25 є аналогічними, пов'язані тим самим предметом і підставами, а також пред'явлені до того самого відповідача, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі №990/47/25.
При цьому частково відмінне за формою викладення позивачем вимог не свідчить про відмінність предметів позовів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11. 2024 у справі №990/300/24, постанова Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №160/615/21).
Наслідки відмови у відкритті провадження в адміністративній справі визначені частиною п'ятою статті 170 КАС України, зокрема повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Суд акцентує увагу на імперативності припису частини п'ятої статті 170 КАС України, якою заборонено повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як такої, щодо якої постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження.
Таким чином, враховуючи наявність ухвали Верховного Суду від 07.02.2025 у справі №990/47/25 про відмову у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, у відкритті провадження у справі №990/53/25 слід відмовити.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 в справі №П/9901/988/18, від 18.08.2022 у справі № 990/98/22.
Керуючись статтями 168, 170, 248, 266, 294, 295 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №990/53/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів із дня її прийняття.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
В.М. Шарапа
Н.В. Коваленко
В.М. Бевзенко
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду