про відкриття касаційного провадження
24 лютого 2025 року
м. Київ
справа №810/1274/17
адміністративне провадження №К/990/4396/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "ЕХО ПАРК", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, приписів та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "ЕХО ПАРК", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 427 від 29.12.2016 "Про скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт зі змінами та декларації про готовність об'єкта до експлуатації";
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 450 від 29.12.2016;
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016 № С-2312/1;
- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 23.12.2016 № С2312/1;
- зобов'язати відповідача подати в Державну архітектурно-будівельну інспекцію України дані для внесення до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а саме - інформацію про зареєстровані декларації.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 адміністративний позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задоволено частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 - скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.
Постановою Верховного Суду від 05.06.2024 касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі № 810/1274/17 змінено в мотивувальній частині з урахуванням висновків, викладених апеляційним судом у даній постанові.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі № 810/1274/17 - залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, Державна інспекція архітектури та містобудування України подало касаційну скаргу.
Разом із касаційною скаргою скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування підстав пропуску строку зазначено, що ухвалою Верховного Суду від 20.01.2025 касаційну скаргу було повернуто заявнику. Державна інспекція архітектури та містобудування України в найкоротші строки повторно звернулася з касаційною скаргою, оскільки вважає, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права на повторне звернення до суду.
З огляду на викладене, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Розглянувши вказане клопотання, зважаючи на те, що скаржник повторно звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою без зайвих зволікань та в найкоротші терміни після отримання ухвали Верховного Суду від 20.01.2025, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Суд виходить із такого.
Дану справу суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, а суд апеляційної інстанції зазначивши про помилковість розгляду судом першої інстанції справи в порядку спрощеного позовного провадження, розглянув її в загальному позовному провадженні.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та прийнятих в порядку загального позовного провадження, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у таких справах, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В касаційній скарзі скаржник вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального права у випадку застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21.11.2024 у справі № 620/18699/23, від 24.11.2021 у справі № 420/998/21, від 10.01.2019 у справі № 826/4177/14, від 30.08.2021 у справі № 640/8557/20, від 16.03.2021 у справі №823/137/18, від 28.04.2021 у справі №804/2423/16, від 16.03.2021 у справі №640/11468/19, від 17.06.2021 у справі №814/2523/16, від 27.10.2021 у справі №826/5921/16 та від 28.01.2020 у справі № 820/6909/16, від 08.06.2022 у справі №826/7760/16 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 04.09.2018 у справі №915/127/18.
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, помилково дійшовши висновку, що факт такої реєстрації виключає можливість визнання об'єкта самочинним будівництвом, що суперечить усталеній судовій практиці. Крім того, суд апеляційної інстанції неправильно застосував принципи правової визначеності та належного урядування, не врахувавши правових наслідків поданих документів та обов'язків замовника щодо їх достовірності, а також невірно визначив категорію складності будівництва.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Предметом спору у справі №810/1274/17 є правомірність скасування рішень та приписів у сфері містобудівної діяльності.
Колегія суду не бере до уваги посилання скаржника на постанову Верховного Суду у справі № 620/18699/23, оскільки спірні правовідносини стосуються правильності визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцю, що є відмінною від обставин справи, яка розглядається.
Також Суд вважає нерелевантними посилання заявника на постанови Верховного Суду у справах №823/137/18, №804/2423/16, №814/2523/16, №826/5921/16, №820/6909/16, №826/7760/16, оскільки в цих справах предметом оскарження були постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Постанова Верховного Суду у справі №925/1265/16, яка стосується визнання недійсним та скасування державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, є також нерелевантною до обставин даної справи, а у справі №915/127/18 спір стосувався скасування рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема права оренди земельної ділянки.
Інші наведені доводи вказують на наявність підстав відкриття касаційного провадження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити Державній інспекції архітектури та містобудування України строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної інспекції архітектури та містобудування України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "ЕХО ПАРК", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, приписів та зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу № 810/1274/17.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.І. Рибачук
Суддя С.Г. Стеценко