ф
24 лютого 2025 року
м. Київ
справа №209/8245/24
адміністративне провадження № К/990/6926/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Білак М.В.,
перевіривши касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі № 209/8245/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 грудня 2024 року позов задоволено. Постанову серія ЕНА № 3353891 від 27 жовтня 2024 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 121 КУпАП скасовано. Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 121 КУпАП від 27 жовтня 2024 року закрито.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання заяви про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року визнано неповажними підстави вказані Департаментом патрульної поліції у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 грудня 2024 року у справі № 209/8245/24.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 18 лютого 2025 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з такого.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 грудня 2024 року позов задоволено.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 грудня 2024 року, скаржник отримав 30 грудня 2024 року о 17:45 год. до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд».
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановлено положеннями статті 286 КАС України.
У відповідності до частини 4 статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Департамент патрульної поліції 21 січня 2025 року звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» з апеляційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 грудня 2024 року у справі № 209/8245/24.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що за приписами статті 251 КАС України судове рішення, що надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення, а тому днем отримання такого судового рішення є 31 грудня 2024 року (вівторок), що не спростовує висновок суду про пропуск скаржником строку звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що саме по собі посилання скаржника на Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» не є безумовною підставою для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі, оскільки скаржник не зазначає як ці обставини позбавили його можливості звернутися до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного поновлення скаржнику процесуального строку на звернення до суду з апеляційною скаргою.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що апелянтом не наведено переконливих підстав, які перешкоджали звернутись до суду у строку встановлений КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово наголошував, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск процесуального строку або необхідність його продовження.
Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах від 07 січня 2025 року у справі № 160/26312/23, від 30 січня 2025 року у справі № 120/3063/24, від 06 лютого 2025 року у справі № 420/36603/23.
Також слід зазначити, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати перевагу від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22, від 08 серпня 2024 року у справі № 440/15583/23 та від 07 лютого 2025 року у справі № 280/7991/23.
У касаційній скарзі відповідач посилається на висновки Верховного Суду, які висловлені у постановах від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 та від 07 вересня 2023 року у справі № 120/3679/22.
У постановах від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 та від 07 вересня 2023 року у справі № 120/3679/22 Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: - первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; - повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; - скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; - доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; - наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, суд дійшов висновку, що позивач у цій справі був учасником бойових дій, а тому вказані обставини можуть свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав із поважних причин.
Ураховуючи вищевикладене посилання скаржника на висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 та від 07 вересня 2023 року у справі № 120/3679/22, у цьому випадку, не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі з огляду на те, що наведені судові рішення стосуються оцінки судом інших фактичних обставин справи.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі № 209/8245/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач СуддіІ.В. Желєзний М.В. Білак В.Е. Мацедонська