24 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 520/31993/24
адміністративне провадження № К/990/7138/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 4 листопада 2024 року від 4 листопада 2024 року №6056/20-40-24-17-08 про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області поновити реєстрацію Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5 відсотків з 1 жовтня 2024 року шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.
25 листопада 2024 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 4 листопада 2024 року №6056/20-40-24-17-08 про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду по цій справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року в задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у цій справі скасовано та прийнято постанову, якою заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 4 листопада 2024 року № 6056/20-40-24-17-08 про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у справі № 520/31993/24.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року, ухвалену за наслідками перегляду ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Разом з тим, контролюючим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд зауважує, що пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України передбачено підставу касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Отже, скаржником невірно вказано підставу касаційного оскарження.
Верховний Суд зазначає, що, як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд апеляційної інстанції врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25 жовтня 2023 року у справі №160/11784/23, та дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову з наведених підстав може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав і інтересів позивача, для захисту яких він звернувся до суду і в цьому випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
У зв'язку з цим суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Скаржником такі висновки судів не спростовано, не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, в чому помилковість врахування вищенаведеної практики Верховного Суду.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Втім, касаційна скарга позивача вищезазначеним вимогам не відповідає, оскільки така не містить належного обґрунтування, в чому саме полягало неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення ним процесуальних норм.
Фактично наведені скаржником доводи стосуються обставин справи та касаційна скарга побудована на цитуванні норм законодавства й незгоді із висновками судів про наявність підстав для забезпечення позову, що по суті лежить у площині переоцінки встановлених судами обставин і досліджених доказів, а тому не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, яка передбачена останнім абзацом частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, та в силу припису статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України виходить за межі повноважень касаційного суду.
Відтак касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року повернути особі, яка її подала.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяН.Є. Блажівська