24 лютого 2025 року
м. Київ
справа №420/14047/22
адміністративне провадження № К/990/5778/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 420/14047/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МП-ЮГ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 частково задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МП-ЮГ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Не погодившись із прийнятим рішенням, контролюючим органом подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали, а сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 продовжено Головному управлінню ДПС у Київській області встановлений ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 відмовлено Головному управлінню ДПС у Київській області в задоволенні клопотання про продовження терміну усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 повернуто апелянту.
Контролюючим органом 11.12.2024 повторно подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 відмовлено Головному управлінню ДПС у Київській області в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишено без руху; надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали шляхом сплати судового збору та надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 відмовлено Головному управлінню ДПС у Київській області в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головному управлінню ДПС у Київській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 у справі № 420/14047/22.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, позиція суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 420/14047/22.
В обґрунтування касаційної скарги контролюючим органом вказано, що судом апеляційної інстанції не враховано право особи на апеляційне оскарження судових рішень, на справедливий судовий розгляд, що повторно апеляційну скаргу подано після сплати судового збору і до спливу одного року з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Підстави пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об'єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.
Відкриття апеляційного провадження поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження є неприйнятним та порушує принцип юридичної визначеності, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 20.09.2022 у справі «Завалій та інші проти України».
Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Відповідно до вищевикладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 420/14047/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва Л.І. Бившева В.В. Хохуляк