про відмову у зупиненні виконання судових рішень
24 лютого 2025 року
м. Київ
справа №380/16902/24
адміністративне провадження №К/990/43765/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., розглянувши клопотання Державної податкової служби України про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Винниківська Тютюнова Фабрика" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Винниківська Тютюнова Фабрика" звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024, адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано розпорядження Державної податкової служби України від 02.07.2024 №292-р/л про відмову у видачі ліцензії;
- зобов'язано Державну податкову службу України видати Товариству з обмеженою відповідальністю Винниківська тютюнова фабрика ліцензію на виробництво тютюнових виробів за поданою заявою №29.05.24 від 29.05.2024.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Державна податкова служба України звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2025 відкрито касаційне провадження у справі.
В касаційній скарзі Державна податкова служба України просить зупинити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024.
Клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень обґрунтовано тим, що їх негайне виконання може призвести до незворотних наслідків та суттєвих втрат для Державного бюджету України.
Окрім цього, Державна податкова служба України звертає увагу на те, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься інформація про кримінальне провадження, у межах якого здійснюється досудове розслідування за фактами можливих порушень у сфері обігу підакцизних товарів. Наявність такого кримінального провадження, на думку заявника, є додатковою підставою для зупинення виконання судових рішень, оскільки їх виконання може створити загрозу законності та державним інтересам.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно із частиною першою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Верховний Суд також виходить з того, що для зупинення виконання судового(их) рішення(ь), яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат; існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування передбаченого статтями 380 та 381 Кодексу адміністративного судочинства України механізму повороту виконання судового рішення.
Верховний Суд зазначає, що зупинення виконання судового рішення є винятковим заходом і має базуватися на поважних причинах та об'єктивних доказах. Однак Державна податкова служба України не надала конкретних і підтверджених доказів щодо незворотних наслідків або суттєвих втрат для Державного бюджету. Посилання на можливі фінансові наслідки є загальними припущеннями, що не можуть бути підставою для застосування виняткових заходів.
Верховний Суд неодноразово розглядав аналогічні клопотання про зупинення виконання судових рішень та відмовляв у їх задоволенні з огляду на необґрунтованість тверджень щодо можливих втрат для Державного бюджету України. Така правова позиція була викладена в ухвалах Верховного Суду від 27.07.2020 у справі №640/18043/18, від 17.12.2024 у справі №640/19418/20, від 18.12.2024 у справі №160/12986/21 та від 24.05.2025 у справі №320/17067/23.
Факт наявності кримінального провадження не є самостійною підставою для зупинення виконання судових рішень, оскільки адміністративне судочинство та кримінальне провадження є окремими, незалежними правовими процесами. Тому, досудове розслідування у кримінальній справі жодним чином не впливає на обов'язковість виконання рішення адміністративного суду. Державна податкова служба України не надала належних та обґрунтованих доказів того, що вказане кримінальне провадження має безпосередній зв'язок із предметом адміністративного спору або що виконання судового рішення створює реальні загрози державним інтересам.
Відповідно до статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року; далі - Конвенція) Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, передбачені цією Конвенцією.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоби, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 9 червня 2011 року у справі "Желтяков проти України" ("Zheltyakov v. Ukraine", заява № 4994/04, § 42-43)).
З огляду на вищевикладене Верховний Суд підкреслює, що зупинення виконання або дії судових рішень допускається як винятковий захід, для чого повинні існувати вагомі поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат; існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування передбачений статтями 380 та 381 Кодексу адміністративного судочинства України механізм повороту виконання судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Це правило стосується, в тому числі й обставин, якими сторона обґрунтовує клопотання про зупинення виконання судових рішень на стадії касаційного провадження.
Враховуючи, що клопотання скаржника про зупинення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 наведеним критеріям не відповідає, оскільки не містить жодних належних обґрунтувань і доказів на їх підтвердження, які Суд міг би оцінити, у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 340, 370, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Винниківська Тютюнова Фабрика" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження- відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя Н.В. Коваленко