24 лютого 2025 року
м. Київ
справа №560/12739/24
адміністративне провадження № К/990/5289/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з підстав несплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у цій справі повернуто скаржникові.
10 лютого 2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у цій справі.
Заявник касаційної скарги просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 328 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржуване рішення суду першої інстанції не було переглянуте в суді апеляційної інстанції, адже судом апеляційної інстанції було повернуто апеляційну скаргу відповідачеві.
З огляду на те, що частиною першою статті 328 КАС України передбачено право на оскарження рішення суду першої інстанції лише після апеляційного перегляду справи, тому рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Щодо оскарження в суді касаційної інстанції ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року слід зазначити наступне.
Згідно з частиною третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року, яку апеляційну скаргу повернуто заявникові у зв'язку з невиконання вимоги ухвали про без руху від 20 грудня 2024, а саме у зв'язку із несплатою судового збору.
Водночас заявник касаційної скарги зазначає, що на дату подання апеляційної скарги відповідне фінансування відповідачу не надійшло. Як зазначає відповідач, він вчинив всі дозволені йому законодавством, можливі та необхідні дії для реалізації наданих йому законом процесуальних прав з метою апеляційного перегляду рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року.
Скаржник також зазначає, що ним 09 січня 2025 року було подано клопотання про відстрочку сплати судового збору із вказанням зазначених вище обставин, проте Сьомим апеляційним адміністративним судом клопотання військової частини НОМЕР_1 не було задоволене та ухвалою від 09 січня 2025 року апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року було повернуто апелянту.
Суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що чинне законодавство передбачає обов'язок вчинення процесуальних дій у відповідь на ухвалу про без руху.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Колегія суддів наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Верховний Суд зазначає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
В касаційній скарзі містяться відомості, що скаржником подавалось клопотання про відстрочку сплати судового збору, яке, як зазначає скаржник, суд апеляційної інстанції не задовольнив.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що в оскаржуваній ухвалі від 09 січня 2025 було зазначено, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано відповідачем засобами електронного зв'язку 23 грудня 2024 року, однак, як вказав суд апеляційної інстанції, станом на 09 січня 2025 року вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року відповідачем не виконані, у зв'язку з чим суд, застосувавши частину другу статті 298 КАС України у взаємозв'язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, повернув апеляційну скаргу скаржникові.
Верховний Суд наголошує, що останній день на вчинення певної процесуальної дії, з урахуванням дати отримання скаржником ухвали апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, припадав на 02 січня 2025 року, а отже, вчинення будь-яких процесуальних дій після закінчення цього строку не свідчить про належне виконання скаржником своїх процесуальних обов'язків.
Отже, за таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявникові у зв'язку з несплатою останнім судового збору на виконання вимоги ухвали про без руху від 20 грудня 2024 року.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у цій справі.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур В.М. Соколов