24 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/17257/24 пров. № А/857/28125/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
суддя у І інстанції Кондратюк Ю.С.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 26 вересня 2024 року,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) № 104350009103 від 16.07.2024 про відмову призначення пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області) призначити позивачці пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі №380/17257/24 позов було задоволено частково.
Визнано протиправним рішення ГУ ПФУ у Львівській області №104350009103 від 16.07.2024 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до періоду проживання ОСОБА_1 у зоні посиленого радіологічного контролю період з 26.04.1986 по 01.01.1993 на підставі довідки від 02.07.2024 №03-43.41/266 про місце проживання особи без реєстрації місця проживання, виданої Пірнівською сільською радою.
Зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.07.2024 про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачкою пенсійному органу документи підтверджують факт її проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) достатнього періоду, необхідний для призначення пенсії відповідно до статі 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». А тому рішення про відмову у призначенні такої пенсії з підстав неврахування довідки Пірнівської сільською радою від 02.07.2024 №03-43.41/266 про місце проживання позивачки є протиправним.
Разом із тим, у задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ України у Київській області позивачці необхідно відмовити, оскільки останній не здійснював опрацювання її пенсійної справи та не приймав жодних рішень. Враховуючи, що ГУ ПФУ у Львівській області у спірних правовідносинах не проводився розрахунок кількості років, на які може бути зменшено пенсійний вік позивачки для призначення пенсії із застосуванням статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням періоду, встановленого судом у цій справі, суд вважав за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву позивачки від 08.07.2024 про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку та при прийнятті рішення врахувати висновки суду у цій справі.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ГУ ПФУ у Львівській області, яке у своїй скарзі просить його скасувати та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що наданими позивачкою документами підтверджується лише факт її роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю, який становить 1 рік 11 місяців 14 днів. При цьому звертає увагу, що довідка Пірнівської сільської ради від 02.07.2024 №03-43.41/266 про місце проживання позивачки не може бути взята до уваги пенсійним органом, оскільки така видана на підставі акту депутата Пірнівської сільської ради, який не може слугувати підставою видачі зазначеного документа.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 підтримала доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечила обґрунтованість апеляційних вимог та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.07.2024 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком.
За результатами розгляду за принципом екстериторіальності заяви та наданих позивачем документів, ГУ ПФУ у Львівській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії №104350009103 від 16.07.2024.
Рішення мотивоване тим, що до періодів проживання в зоні посиленого радіологічного контролю не зараховано період згідно довідки про місце проживання особи без реєстрації місця проживання № 02.07.2024 № 03-43.41/266, оскільки довідка видана на підставі акту депутата Пірнівської сільської ради, який не може слугувати підставою видачі вищезазначеного документу.
Не погоджуючись з таким рішенням ГУ ПФУ у Львівській області, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII).
Відповідно до статті 9 зазначеного Закону особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
До потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років (пункт 4 частини 1 статті 11 Закону №796-XII).
Відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з пунктом 2 статі 55 Закону № 796-ХІІ особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
При цьому початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Тобто, обов'язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі частини 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є факт проживання та (або) праця такої особи у зоні радіологічного контролю протягом певного періоду часу з моменту аварії до 01 січня 1993 року.
Як слідує з матеріалів справи, ГУ ПФУ у Львівській області відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з підстав неврахування довідки Пірнівської сільської ради від 02.07.2024 №03-43.41/266 про місце проживання позивачки, оскільки вважало, що така довідка видана на підставі акту депутата Пірнівської сільської ради, який не може слугувати підставою видачі вищезазначеного документу.
З цього приводу апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до довідки, виданої Пірнівською сільською радою від 02.07.2024 №03-43.41/266, про місце проживання особи без реєстрації місця проживання, ОСОБА_1 не зареєстрована, але постійно проживає з вересня 1985 року по даний час за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана довідка видана на підставі акта депутата Пірнівської сільської ради про проживання особи без реєстрації місця проживання на території населених пунктів Пірнівської сільської ради від 02.04.2024.
При цьому апеляційний суд зазначає, що підпунктом 7 пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) передбачена можливість подання документів про проживання, виданих органами місцевого самоврядування.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до роз'яснень щодо складання акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи, наданих Пенсійним фондом України 04.06.2024, та які розміщенні на офіційному вебпорталі Пенсійного фонду, Акт обстеження складається посадовою особою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації та передається до органу Пенсійного фонду України.
Отже, оскільки довідка від 02.07.2024 №03-43.41/266 про місце проживання особи без реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , видана Пірнівською сільською радою (органом місцевого самоврядування) на підставі акта депутата Пірнівської сільської ради (посадовою особою виконавчого органу сільської ради), ГУ ПФУ при прийнятті оскаржуваного рішення протиправно її не врахувало.
Таким чином слід погодитись із висновком суду першої інстанції про протиправність та скасування прийнятого пенсійним органом рішення №104350009103 від 16.07.2024.
Також апеляційний суд погоджується з висновком першої інстанції про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву позивачки та при розгляді питання про призначення пенсії зарахувати період проживання ОСОБА_1 у зоні посиленого радіологічного контролю з 26.04.1986 по 01.01.1993 на підставі довідки Пірнівської сільської ради від 02.07.2024 №03-43.41/266.
Відтак, на переконання апеляційного суду, доводи ГУ ПФУ висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного ним рішення суду та відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 380/17257/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк