19 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/17449/23 пров. № А/857/21982/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Гуляка В.В., суддів Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року в адміністративній справі №380/17449/23 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
В провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 року в адміністративній справі №380/17449/23 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024 у справі № 380/17449/23 визначено наступний склад суду: Гуляк В.В. - головуючий суддя (суддя-доовідач), судді Ільчишин Н.В., Коваль Р.Й.
У вказаній справі відкладено розгляд справи до 19.02.2025 року.
19 лютого 2024 року ОСОБА_1 подано заяву про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Гуляка В.В., суддів Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. від розгляду справи №380/17449/23 на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України.
Заявлений відвід обґрунтовано тим, що у судовому засіданні 29 січня 2025 року позивач заявила три клопотання, тексти цих обґрунтованих клопотань викладені у доповненнях до апеляційної скарги, т.3 а.с. 2-12. Колегія суддів, якій заявлено відвід, проігнорувала ці клопотання. Також, при ознайомленні з матеріалами справи №380/17449/23 19.02.2025р. позивач побачила у справі звернення судді Гуляк В.В. від 12.02.2025 року з приводу цього ж клопотання, щодо тексту судового рішення від 13.11.2023 року, справа № 380/17449/23. На думку заявниці, суддя Гуляк В.В. не має наміру у законний спосіб розглядати апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення від 25 червня 2024 року. Суддя вже має рішення «своє», а колегія суддів самоусунулась. Вважає, що таким рішенням, винесеним свавільно лише щодо одного з клопотань ОСОБА_1 від 29.01.025 року, та з суттєвим запізненням щодо його розгляду, та в супереч процесуальним нормам заявниці протиправно створюються перешкоди у доступі до правосуддя через брак юридичних знань та відсутність ефективного захисту з боку адвоката Кінаш Д.В., чим порушено ст.6 та ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних і основоположних свобод від 04.11.1950.
Вказане дає підстави, на думку заявниці, для виникнення сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості колегії суддів під головуванням судді Гуляка В.В. при розгляді даної справи.
У зв'язку з цим просить відвести колегію суддів у складі судді-доповідача Гуляка В.В., суддів Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №380/17449/23.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід колегії суддів у даній справі в складі головуючого судді (судді-доповідача) Гуляка В.В., суддів Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й., суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви про відвід колегії суддів відсутні з таких підстав.
Порядок вирішення заявленого відводу передбачено статтею 40 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно із ч.4 ст.40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Як встановлено із заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів, підставою для відводу, на думку заявниці, слугують сумніви в об'єктивності та неупередженості суддів, з урахуванням того, що колегія суддів за головуванням судді - доповідача Гуляка В.В., належним чином не вирішила заявлені 29.01.2025 три клопотання, а саме: витребувати повний текст постанови, винесеної 13 листопада 2023 року, справа №380/17449/23 пров. №А/857/16656/23, колегією суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі колегії: судді-доповідача Качмар В.Я., суддів Довгополов О.М., Затолочний В.С.; для винесення законного та обґрунтованого судового рішення витребувати у відповідача ЗМУМЮ, м. Іване - Франківськ документальне підтвердження, що судове рішення, від 07 вересня 2023р., справа №380/17449/23 виконане у добровільному порядку; зупинити провадження у справі на час витребування доказів.
Надаючи правову оцінку доводам ОСОБА_1 про відвід колегії суддів, заявлений 19.02.2025, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними і необґрунтованими з врахуванням наступного.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Тобто, не можуть бути підставою для відводу суддів (колегії суддів) заява, у якій висловлено незгоду з процесуальними рішеннями судді (колегії суддів).
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що судді, при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Статтею 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів").
Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України".
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Таким чином суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстави, які б вказували на пряму чи опосередковану заінтересованість колегії суддів в складі головуючого судді (судді-доповідача) Гуляка В.В., суддів Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. в результатах розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх об'єктивності та неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не видно.
Тому колегією суддів не встановлено підстав, передбачених статтею 36 КАС України, які б перешкоджали суддям Гуляку В.В., Ільчишин Н.В. та Ковалю Р.Й. брати участь у розгляді цієї адміністративної справи чи свідчили про їх упередженість, а тому суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованою заяву ОСОБА_1 щодо відводу колегії суддів.
На підставі наведеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Гуляка В.В., суддів Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. в адміністративній справі №380/17449/23 необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 310, 321, 325, 328 КАС України, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Гуляка В.В., суддів Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. в адміністративній справі №380/17449/23 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль
Повну ухвалу суду складено 24.02.2025 року