13 лютого 2025 року Справа № 140/10454/24 пров. № А/857/33163/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
при секретарі судового засідання - Гладкій С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський про стягнення податкового боргу, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року (суддя Лозовський О.А., м.Луцьк),
У вересні 2024 року Головне управління ДПС у Волинській області (далі - Головне управління) звернулося до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський (далі - КЕВ) в якому просило: стягнути з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів послуг/емітентів електронних грошей юридичної особи КЕВ в дохід бюджету податковий борг в сумі 2 874 675,01 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги вказує, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 2 874 675,01 гривень. Позивачем відповідачу була надіслана податкова вимога №522-23 від 17.03.2015. Проте, вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду законними та обґрунтованими, просить залишити його без змін, а апеляційну скарги - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не дотримано процедури досудових дій щодо стягнення податкового боргу.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з не правильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.
Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що за відповідачем рахується податковий борг, в тому числі:
1. по земельному податку з юридичних осіб м. Володимир, податковий борг виник:
- згідно поданої самостійно за 2023 рік податкової декларації №9015952255 від 07.02.2023 платником не забезпечено сплату на суму 51,36 грн в тому числі по термінах сплати: 30.08.2023, 02.10.2023, 30.10.2023, 30.11.2023, 02.01.2024, 30.01.2024 (де щомісячні нарахування становлять 8,56 грн);
- згідно поданої самостійно за 2024 рік податкової декларації №9016294190 від 02.02.2024 платником не забезпечено сплату на суму 63.00 грн в тому числі по термінах сплати: 01.03.2024, 01.04.2024, 30.04.2024, 30.05.2024, 01.07.2024, 30.07.2024, 30.08.2024 (де щомісячні нарахування становлять 9 грн);
Разом з тим, 31.07.2024 згідно податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) №0089700405 від 18.04.2024, поновлено штрафні санкції в сумі 61 694,60 грн по рішенню про підтвердження ППР по розгляду скарги по суті №20540/6/99-00-06-03-02-06 від 05.07.2024.
Крім того, відповідачу згідно статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК) нараховано пені на суму 761 235, 18 грн.
Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 823 044,14 грн.
2. По земельному податку з юридичних осіб с. Овадне, Володимирського району, податковий борг виник:
- згідно поданої самостійно за 2024 рік податкової декларації №9012705672 від 30.01.2024 платником не забезпечено сплату на суму 13 010,06 грн в тому числі по термінах сплати: 01.03.2024, 01.04.2024, 30.04.2024, 30.05.2024, 01.07.2024, 30.07.2024, 30.08.2024 (де щомісячні нарахування становлять 1 858,58 грн).
Разом з тим, 31.07.2024 згідно податкового повідомлення-рішення №0089720405 від 18.04.2024, поновлено штрафні санкції в сумі 67 802,33 грн по рішенню про підтвердження ППР по розгляду скарги по суті №20531/6/99-00-06-03-02-06 від 05.07.2024.
Крім того, відповідачу згідно статті 129 ПК нараховано пені на суму 609 142,68 грн.
Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 689 955,07 грн.
3. По земельному податку з юридичних осіб м. Устилуг, Володимирського району, податковий борг виник:
- згідно поданої самостійно за 2023 рік податкової декларації №9015008851 від 06.02.2023 платником не забезпечено сплату на суму 28 770,73 грн в тому числі по термінах сплати: 30.08.2023, 02.10.2023, 30.10.2023, 30.11.2023, 02.01.2024 (де щомісячні нарахування становлять 4 795,12 грн) та по терміну сплати 30.01.2024 (нарахування становить 4 795,13 грн);
- згідно поданої самостійно за 2024 рік податкової декларації №9012705955 від 30.01.2024 платником не забезпечено сплату на суму 35 277,69 грн в тому числі по термінах сплати: 01.03.2024, 01.04.2024, 30.04.2024, 30.05.2024, 01.07.2024, 30.07.2024, 30.08.2024 (де щомісячні нарахування становлять 5 039,67 грн).
31.07.2024 згідно податкового повідомлення-рішення №0089730405 від 18.04.2024, поновлено штрафні санкції в сумі 6 229,52 грн по рішенню про підтвердження ППР по розгляду скарги по суті №20533/6/99-00-06-03-02-06 від 05.07.2024.
Крім того, відповідачу згідно статті 129 ПК нараховано пені на суму 551 602,96 грн.
Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 621 880,90 грн.
4. По земельному податку з юридичних осіб смт. Локачі, Володимирського району, податковий борг виник:
- згідно поданої самостійно за 2023 рік податкової декларації №9014376209 від 03.02.2023 платником не забезпечено сплату на суму 245,36 грн в тому числі по термінах сплати: 30.08.2023, 02.10.2023, 30.10.2023, 30.11.2023, 02.01.2024 (де щомісячні нарахування становлять 40,89 грн) та по терміну сплати 30.01.2024 (нарахування становить 40,91 грн);
- згідно поданої самостійно за 2024 рік податкової декларації №9011663883 від 29.01.2024 платником не забезпечено сплату на суму 300,86 грн в тому числі по термінах сплати: 01.03.2024, 01.04.2024, 30.04.2024, 30.05.2024, 01.07.2024, 30.07.2024, 30.08.2024 (де щомісячні нарахування становлять 42,98 грн).
31.07.2024 згідно податкового повідомлення-рішення №0089710405 від 18.04.2024, поновлено штрафні санкції в сумі 2,98 грн по рішенню про підтвердження ППР по розгляду скарги по суті №20541/6/99-00-06-03-02-06 від 05.07.2024.
Крім того, відповідачу згідно статті 129 ПК нараховано пені на суму 171,29 грн.
Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 720,49 грн.
5. По земельному податку з юридичних осіб с. Зимне, Володимирського району, податковий борг виник:
- згідно поданої самостійно за 2023 рік податкової декларації №9014373896 від 03.02.2023 платником не забезпечено сплату на суму 6 678,22 грн в тому числі по термінах сплати: 30.08.2023, 02.10.2023, 30.10.2023, 30.11.2023, 02.01.2024 (де щомісячні нарахування
становлять 1 113,04 грн) та по терміну сплати 30.01.2024 (нарахування становить 1 113,02 грн).
Крім того, відповідачу згідно статті 129 ПК нараховано пені на суму 3 209,07 грн.
Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 9 887,29 грн.
6. По земельному податку з юридичних осіб м. Ківерці, Луцького району, податковий борг виник по пені нарахованій відповідно до статті 129 ПКУ на суму 71 021,33 грн.
Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 71 021,33 грн.
7. По земельному податку з юридичних осіб смт. Ратне, Ковельського району, податковий борг виник по пені нарахованій відповідно до статті 129 ПК на суму 699,21 грн.
Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 699,21 грн.
8. По земельному податку з юридичних осіб м. Ковель, Ковельського району, податковий борг виник по пені нарахованій відповідно до статті 129 ПК на суму 50 388,18 грн.
Крім того, 31.07.2024 згідно податкового повідомлення-рішення №0208180407 від 31.07.2024, поновлено штрафні санкції в сумі 3 507,21 грн по рішенню про підтвердження ППР по розгляду скарги по суті №21155/6/99-00-06-03-02-06 від 11.07.2024.
Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 53 895,39 грн.
9. По земельному податку з юридичних осіб м. Луцьк, податковий борг виник:
- згідно поданої самостійно за 2023 рік податкової декларації №9018351064 від 09.02.2023 платником не забезпечено сплату на суму 77 920.32 грн в тому числі по термінах сплати: 30.08.2023, 02.10.2023, 30.10.2023, 30.11.2023, 02.01.2024, 30.01.2024 (де щомісячні нарахування становлять 12 986,72 грн);
- згідно поданої самостійно за 2024 рік податкової декларації №9034371871 від 20.02.2024 платником не забезпечено сплату на суму 97 444,06 грн в тому числі по термінах сплати: 01.03.2024, 01.04.2024, 30.04.2024, 30.05.2024, 01.07.2024, 30.07.2024, 30.08.2024 (де щомісячні нарахування становлять 13 920,58 грн).
Крім того, відповідачу згідно статті 129 ПК нараховано пені на суму 428 206,81 грн.
Звідси, сума що підлягає до стягнення по даному податку становить: 603 571,19 грн.
Отже, загальна сума боргу, що підлягає до стягнення становить: 2 874 675,01 грн.
Наявність податкового боргу підтверджується розрахунками сум податкового боргу, податковими повідомленнями-рішеннями, довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету.
Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (пункт 56.11 статті 56 ПК).
Пунктом 57.1 статті 57 ПК передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За вимогами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Згідно з пунктами 15.1 статті 15 ПК платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 269.1 статті 269, підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, а об'єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Як видно з матеріалів справи та не спростовується відповідачем, останній самостійно подав декларації з ПДВ та не оспорює суми ПДВ, зазначені в них.
Контролюючий орган направив рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми «Ю» №522-23 від 17.03.2015 на загальну суму податкового боргу в розмірі 97971,59 грн. Із моменту надіслання податкової вимоги до часу виникнення описаного вище податкового боргу відповідач був постійним боржником.
Відповідно до пункту 20.1.34 статті 20 ПК контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За правилами пункту 95.1 статті 95 ПК контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. (пункт 95.2 статті 95 ПК).
Відповідно до пунктів 95.3-95.4 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, апеляційний суд зауважує, та це не заперечила представник позивача в судовому засіданні, що станом на день подання позову 25.09.2024 податкове повідомлення-рішення від 31.07.2024 №0208180407 на суму 3507,21 грн, було не узгодженим, а відтак не може враховуватися при обчисленні суми боргу.
За наведених обставин, у решті спірна сума 2871167,80 грн податкового боргу є узгодженою, доказів про сплату податкового боргу відповідачем під час вирішення справи відповідачем не надано.
Апеляційний суд вважає безпідставними висновки суду першої інстанції з посилання на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові 11.09.2020 (справа №826/15776/15), від 20.12.2019 (справа №826/19486/15), від 11.09.2019 (справа №826/8951/15), від 26.12.2018 (справа №810/3735/15), від 06.11.2018 (справа №807/903/15) які, не були враховані при зверненні до суду з позовом, оскільки вони здійснені за інших фактичних обставин (порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств, визначеного статтею 96 ПК).
Разом з тим, у межах цього спору предметом є питання стягнення з відповідача податкового боргу за узгодженими зобов'язаннями в порядку статті 95 ПК.
Визначена статтею 96 ПК процедура застосовується тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності самого платника, передбачена статтею 95 ПК, не призвела до погашення податкового боргу. Реалізація контролюючим органом положень статті 96 ПК можлива лише у разі, коли процедура стягнення коштів безпосередньо з комунального підприємства виявилася безрезультатною.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 16.08.2023 у справі №440/8656/22.
Отже, за наслідками апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції при вирішенні позову неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до передчасних висновків про відсутність у контролюючого органу права на звернення до суду з цим позовом, як наслідок - відсутність підстав для його задоволення.
Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставної відмови у задоволенні позову, а тому апеляційну скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити частково.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково.
Стягнути з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів послуг/емітентів електронних грошей юридичної особи Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир в дохід бюджету податковий борг в сумі 2871167,80 грн.
У задоволенні решти позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич
Повне судове рішення складено 24 лютого 2025 року.