Справа №753/8992/24Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/2186/2025
13 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100020001931, по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 21 серпня 2024 року,
Вироком Дарницького районного суду міста Києва від 21 серпня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, та покладено на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
По справі вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він, використовуючи мобільний додаток «Telegram», 11.04.2024 приблизно о 20 год. 05 хв. домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою про придбання психотропної речовини. Реалізовувати свій протиправний умисел, ОСОБА_7 перерахував грошові кошти в сумі 300 USDT на повідомлений йому електронний гаманець, після чого отримав номер товарно - транспортної накладної, за яким мав отримати психотропну речовину у відділенні ТОВ «Нова Пошта».
18.04.2024 приблизно о 12 год. ОСОБА_7 прибув до відділення №238 ТОВ «Нова Пошта», за адресою: м. Київ, вул. Харченка, 29, де отримав відправлення, всередині якого знаходилася психотропна речовина - MDMB-4en-PINACA, тим самим придбав та розпочав зберігати психотропну речовину для власного вживання, без мети збуту.
Після виходу з поштового відділення, ОСОБА_7 був зупинений працівниками поліції та викинув коробку, в якій знаходився радіоприймач, всередині якого знаходився полімерний пакет з порошкоподібною речовиною бежевого кольору, що містить психотропну речовину - MDMB-4en-PINACA, масою 4,529 г, що є особливо великим розміром, яку ОСОБА_7 незаконно протиправно придбав та зберігав для власного вживання, без мети збуту.
В поданій апеляційній скарзі заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 , не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження та правову кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати через неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд, звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, належним чином не врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та дані про особу винного.
Звертає увагу, що особливо великий розмір психотропної речовини, яку придбав обвинувачений, вказує на підвищений ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та рівень суспільної небезпеки його особи.
Зазначає, що наведені судом позитивні характеристики обвинуваченого не завадили ОСОБА_7 вчинити тяжкий умисний злочин у сфері незаконного обігу психотропних речовин у особливо великому розмірі.
За наведених обставин вважає, що суд неправильного застосував положення ст.75 КК України та звільнив обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
За результатами апеляційного розгляду просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч.3 ст.309 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. В решті вирок суду просить залишити без змін.
Обвинуваченим ОСОБА_7 та його захисником ОСОБА_8 подані заперечення на апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури, в яких вони просять вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення поданої апеляційної скарги та вважали вирок суду законним і обґрунтованим, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції, допитавши обвинуваченого ОСОБА_7 , за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, а тому правомірно розглянув кримінальне провадження в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та правова кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.3 ст.309 КК України учасниками судового провадження не оспорюється та не оскаржується, а тому у відповідності до положень ст.404 КПК України апеляційною інстанцією не перевіряються.
Відповідно до положень ст.65 КК України суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3)враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, працевлаштований, має позитивні характеристики, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнав його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням встановлених обставин та тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, наявності обставин, які пом'якшують покарання, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд першої інстанції дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства, а тому на підставі положень ст.75 КК України звільнив його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду про можливість звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, з огляду на наступне.
Статтею 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Звільняючи ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції обґрунтовано врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу винного, наявність обставин, що пом'якшують його покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а тому обґрунтовано та на законних підставах дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
В суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_7 повідомив, що він щиро кається та шкодує про вчинене, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, скоїв злочин необдумано. В період притягнення до кримінальної відповідальності помер його батько, що є для нього непоправною втратою. На даний час став на шлях виправлення, будь-яких заборонених речовин не вживає.
Як вважає колегія суддів, переконливих доводів про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст.75 КК України, що призвело до м'якості призначеного обвинуваченому покарання, в апеляційній скарзі не наведено та перевіркою матеріалів провадження не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без реального відбування покарання, а тому вирок суду відносно обвинуваченого ОСОБА_7 залишає без змін, а апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури - без задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів, -
Вирок Дарницького районного суду міста Києва від 21 серпня 2024 року, ухвалений щодо ОСОБА_7 , залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4