за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень
24 лютого 2025 р. Р і в н е №460/16329/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянувши Звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 постановлено:
«Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період із 09.08.2022 по 17.03.2023 та у розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 18.03.2023 по 14.06.2023 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період із 09.08.2022 по 17.03.2023 та у розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 18.03.2023 по 14.06.2023, з врахуванням здійснених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити».
Ухвалою суду від 13.01.2025 заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі №460/16329/23 - задоволено; зобов'язано відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/16329/23 протягом тридцяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень копії цієї ухвали.
Відповідач подав до суду Звіт про виконання судового рішення у справі №460/16329/23 (далі - Звіт).
Ухвалою суду від 14.02.2025 Звіт призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Звіт відповідає вимогам частин другої та третьої статті 382-2 КАС України і поданий у встановлений судом строк.
Розглянувши Звіт та додані до нього на підтвердження відповідних обставин матеріали, суд зазначає таке.
За правилами статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Так, заява про зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, обґрунтована тим, що як вбачається з відповіді від 23.07.2024 Командування ДШВ ЗСУ за повідомленнями Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України станом на 01.07.2024 весь ресурс, виділений у 2024 році на виконання рішень судів за цим напрямком видатків, використано. Невиконання судового рішення також підтверджується листом від 16.10.2024 Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. Відсутність коштів у Державному бюджеті України на виконання рішення суду не є вагомою причиною для невиконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Поданий відповідачем Звіт містить посилання на те, що на виконання судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено розрахунок коштів необхідних для виконання рішення суду по даній справі.
Відповідно до пункту 4.4.2. Алгоритму «розпорядник коштів другого ступеня відповідно до пунктів 1.7, 2.1 Положення забезпечує перевірку складеного військовою частиною (установою, закладом) фінансового розрахунку для виконання рішення суду щодо його законності та обґрунтованості, у разі необхідності письмово або засобами зв'язку повідомляє військову частину (установу, заклад) про невідповідність розрахунку видатків рішенню суду та/або нормам чинного законодавства та вживає заходів щодо внесення до нього відповідних змін. Фінансовий розрахунок, який відповідає нормам чинного законодавства та рішенню суду, враховується у заявці (додатковій заявці), яка подається до Департаменту соціального забезпечення (через Головне управління соціальної підтримки)».
Пунктом 4.5. Алгоритму встановлено, що «у разі наявності асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші видатки», відповідно до заявленої потреби кошти для виконання рішення суду перераховуються Департаментом соціального забезпечення розпорядникам коштів усіх рівнів встановленим порядком.
В період з червня 2024 по грудень 2024 року кошти на рахунок Військової частини НОМЕР_1 не зараховувались, у зв'язку з їх відсутністю за відповідним напрямком видатків Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України.
В січні 2025 року, на рахунок Військової частини, призначений для виконання рішень судів, сплати судових зборів та інших витрат (КЕКВ 2800) отримано кошти в розмірі 186070,00 грн на виконання рішень судів, погашення витрат виконавчих проваджень (виконавчий збір, штрафи), сплату судових зборів з метою захисту інтересів військової частини в судових органах всіх інстанцій.
З отриманих коштів у безспірному порядку органами Державної казначейської служби списано суму розмірі 28700 грн по ВП №№74549582 від 26.03.2024.
Відповідач зазначає, що з метою виконання рішення суду в даній справі та, водночас, захисту інтересів Військової частини, не допущення негативних наслідків не виконання вимог державної виконавчої служби у ВП №74771526 від 17.04.2024, відкритим за заявою Позивача, Військовою частиною НОМЕР_1 :
1. сплачено виконавчий збір в розмірі 32000,00 грн,
2. витрати виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн,
3. штрафи за не виконання рішення суду, накладені постановами від 11.10.2024 та від 24.10.2024 в розмірі 5100,00 грн та 10200,00 грн,
4. частково виконано рішення суду шляхом перерахування на картковий рахунок Позивача суми в розмірі 90000,00 грн.
Відповідач у Звіті зазначив, що в подальшому, планується поступове виконання рішення суду у справі в межах отримуваних коштів на відповідний рахунок Військової частини.
Поряд з цим, Позивач подав до суду заяву, де зазначив, що поданий Військовою частиною НОМЕР_1 Звіт про виконання судового рішення не містить орієнтовних строків виконання цього рішення, оскільки зазначення у звіті про те, що «планується поступове виконання рішення суду в межах отримуваних на рахунок військової частини коштів» не можна вважати вказівкою на строк виконання цього рішення суду.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Приписами пунктів 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України встановлено, що взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України та здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата сум за рішенням суду здійснюється Військовою частиною з джерел, визначених законодавством, зокрема, у разі наявності відповідних бюджетних асигнувань.
При цьому, слід зазначити, що виділення коштів із бюджету на фінансування вказаних платежів не залежить від волі саме керівника Військової частини, що дає підстави для висновку про відсутність в діях керівника ознак вини та умислу.
Судом установлено, що судове рішення у справі виконане Відповідачем частково, а саме перераховано на рахунок Позивача кошти у розмірі 90000,00 грн, що свідчить про вжиття Відповідачем відповідних заходів щодо виконання судового рішення.
За приписами статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (абзац перший частини першої цієї статті).
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (абзац перший частини другої цієї статті).
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (частина одинадцята цієї статті).
Суд зазначає, що поданий Звіт не свідчить саме про повне виконання рішення суду, оскільки на час подання Звіту повного відновлення порушеного права Позивача не відбулося, а саме Відповідачем здійснено лише часткове виконання судового рішення.
Поряд з цим, на переконання суду, на момент розгляду Звіту є достатніми і вичерпними надані Відповідачем докази щодо вжиття ним заходів задля виконання рішення суду у цій справі.
Надані Відповідачем докази свідчать про те, що останній не ухиляється від обов'язку виплатити утворену заборгованість та її виплата буде здійснена після надходження відповідних бюджетних коштів, у зв'язку з чим суд не вбачає достатніх підстав для накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень - Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Керуючись статтями 241, 248, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У прийнятті Звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення у справі №460/16329/23 - відмовити.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання до суду Звіту про виконання судового рішення у справі №460/16329/23, який становить два місяці, з дати отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 24 лютого 2025 року
Суддя К.М. Недашківська