Справа № 420/965/25
24 лютого 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи згідно зі ст.262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
10 січня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор», в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 13.05.2022 включно у розмірі 30000 грн за кожен місяць служби;
- зобов'язати Державну установу «Херсонський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 13.05.2022 включно у розмірі 30000 грн за кожен місяць служби.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з початку введення в Україні воєнного стану Кабінет Міністрів України встановив додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн. щомісячно, зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Позивачем повідомлено, що з 15.09.1999 вона проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, яка неодноразово зазнавала реорганізаційних змін, у тому числі в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» на посаді старшого оперуповноваженого оперативного відділу, яка розташована на території м. Херсон.
Отже, на переконання позивача, вона, як особа, що проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі та несла службу на території м. Херсона в ДУ «Херсонський слідчий ізолятор», в період з 24.02.2022 до 13.05.2022 включно мала право на отримання додаткової грошової винагороди в розмірі 30000 грн, передбаченої п.1 Постанови №168, щомісячно.
Проте, як зазначає позивач, за період з 24.02.2022 до 13.05.2022 відповідач не виплатив додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що стало підставою звернення до суду за захистом порушених прав.
Суд ухвалою від 15.01.2025 відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив сторонам строки для подання заяв по суті.
31 січня 2025 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.
Позиція відповідача обґрунтована тим, що з травня 2022 року Головне управління Державної казначейської служби України в Херсонській області призупинило проведення платежів по розпорядникам бюджетних коштів, які перебувають у тимчасовій окупації до окремого доручення. Також зазначено, що додаткова винагорода є окремим тимчасовим додатковим видом грошового забезпечення, який виплачується під час проходження служби та виконання службових обов'язків, тобто є додатковим стимулюючим заохоченням саме за виконання службових обов'язків, проте доказів виконання позивачем своїх посадових обов'язків (несення служби у вигляді чергувань, нарядів тощо) за місцем служби у період окупації території Херсонської області, до суду не надано.
Крім того, відповідач зазначив, що виплата додаткової винагороди визначеною Постановою №168 здійснюються лише на підставі наказів командирів (начальників), наказ про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди по установі не видавався, однак вимогу зобов'язати відповідача прийняти наказ про виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 позивачем не заявлено, тому відповідач вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
31 січня 2025 року від державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з цим позовом (вх. №ЕС/9590/25).
15 лютого 2025 року до суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду.
15 лютого 2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві. При цьому, щодо доводів відповідача, що позивач не залучався до участі в оперативних заходах, несення варти, у тому числі в нічний час, несення служби у наряді та інших заходах, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, не входив до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, позивач послався на постанову Верховного Суду від 02.11.2023 у справі №160/11851/22, якій зазначено, що в даному випадку поняття «несення служби», яке зазначено у пункті 1 Постанови №168, тотожне поняттю «проходження служби».
Також 15.02.2025 від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
Суд ухвалою від 21.02.2024 відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Станом на 24 лютого 2025 року інших заяв по суті справи (заперечень на відповідь на відзив), а також додаткових доказів, клопотань з боку сторін до суду не надходило.
Відповідно до ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до ч.6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Враховуючи наведені приписи КАС України, адміністративна справа вирішується судом 24.02.2025 року в межах граничного строку, визначеного ст.258 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.
Майор внутрішньої служби ОСОБА_1 03.05.2017 призначена на посаду начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» (т.1 а.с.14).
Зазначена обставина також підтверджується копією послужного списку ОСОБА_1 (особистий №М-098499) (т.1 а.с.97-103).
Відповідно до наказу Департаменту з виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 23.02.2022 №44/ОД-22, у період з 24.02.2022 запроваджено режим особливих умов терміном на 30 діб в установах виконання покарань, зокрема Херсонської області, на період якого переведено персонал на посилений варіант несення служби (т.1 а.с.21, 95).
Згідно з наказом Департаменту з виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 22.04.2022 №164ВС, у період з 5 години 30 хвилин 25.04.2022 продовжено режим особливих умов терміном на 30 діб в установах покарань, зокрема Херсонської області та продовжено несення персоналом в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах центрального та південного регіонів за посиленим варіантом несення служби на строк дії воєнного стану в Україні (т.1 а.с.20, 94).
Наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2022 № 1951/5 «Про оголошення простою установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та медичних реабілітаційних центрів, які тимчасово знаходяться на непідконтрольній Україні території», в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» з 14.05.2022 оголошено простій та дозволено працівникам установи до закінчення простою бути відсутніми на робочих місцях та не виконувати дистанційну роботу поза межами установи.
У подальшому, наказом Міністерства юстиції України від 06.07.2022 №2829/5 припинено з 11.07.2022 простій, оголошений відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13.05.2022 № 1951/5, зокрема, в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор».
Відповідно до довідки від 26.12.2024 №24/8/1-1283/ВС-Нв державної установи «Херсонський слідчий ізолятор», визначене місце дислокації за посадою начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 по 14.05.2022 було м. Херсон, вул. Перекопська, Ю. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13.05.2022 року №1951/5 «Про оголошення простою установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та медичних реабілітаційних центрів, які тимчасово знаходяться на непідконтрольній Україні території» згідно з наказом державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 13.05.2022р. №36/ОС-пр «Про оголошення простою державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» оголошено простій для персоналу установи з 14.05.2022 року до закінчення дії воєнного стану, персоналу установи дозволено до закінчення простою бути відсутніми на робочих місцях та не виконувати дистанційну роботу поза межами установи (т.1 а.с.16).
Судом досліджені також пояснення ОСОБА_2 від 25.01.2025 (т.1 а.с.96), який проходив службу в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» на посаді заступника начальника відділу охорони. Справжність підпису ОСОБА_2 на поясненнях від 25.01.2025 посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левківським І.П. та зареєстровано в реєстрі за №123. У зазначених поясненнях також вказано, що ОСОБА_2 обізнаний зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та готовий з'явитися до суду для підтвердження своїх свідчень.
Так, у поясненнях ОСОБА_2 зазначено, що у проміжок часу з 24.02.2022 до13.05.2022 в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» постійно несли службу, у тому числі, ОСОБА_1 , а сам ОСОБА_2 перебував у безпосередньому підпорядкуванні начальника відділу охорони ОСОБА_3 та був відповідальний за організацію охорони в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор».
ОСОБА_2 у поясненнях повідомив, що ОСОБА_1 займала в установі посаду начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень. Після оголошення в Україні воєнного стану, деякий проміжок часу Херсонський міський суд Херсонської області продовжував виносити судові рішення про продовження строку тримання осіб під вартою в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор», опрацювання яких покладалось на відділ по контролю за виконанням судових рішень. Окрім того, вказаний відділ і безпосередньо ОСОБА_1 також готували до евакуації матеріали особових справ ув'язнених та засуджених, залучалась до добових чергувань у складі оперативних груп.
Як вказує ОСОБА_2 у поясненнях від 25.01.2025, з 24.02.2022 до 13.05.2022 установа працювала в посиленому варіанті несення служби. Протягом цього часу жодних «зелених коридорів» для персоналу організовано не було та не було здійснено виведення засуджених і ув'язнених, зброї. Деякі співробітники виїжджати з окупованої території власними засобами та силами, а 12.05.2022 державну установу «Херсонський слідчій ізолятор» було захоплено.
Судом встановлено, що наказом державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 18.07.2022 №52/ОС, підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень, звільнено 18.07.2022 та направлено для подальшого проходження служби до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (т.1 а.с.15, 17).
Звернення позивача до суду з цим позовом обумовлено тим, що у період проходження служби з 24.02.2022 до 13.05.2022 їй не виплачено додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 грн за кожен місяць служби.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно.
Згідно з листом Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 26.12.2024 №24/9.1-1282/ВС-Нв, виплата додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 №168, особам рядового та начальницького складу, які проходять службу в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» не здійснювалась, а табелі обліку часу, які б підтверджували несення служби у визначений період втрачені.
Вважаючи, що має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно у період з 24.02.2022 до 13.05.2022, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005р. №2713-IV (далі - Закон №2713-IV).
Відповідно до частини 4 статті 21 Закону №2713-IV, особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону №2713-IV, держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Частиною першою статті 24 Закону №2713-IV передбачено, що фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
З метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерством юстиції України 28.03.2018 наказом №925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок №925/5).
Згідно з пунктом 3 вказаного порядку, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 8 Порядку №925/5 при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.
Отже, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме щомісячні його види, виплачуються пропорційно відпрацьованому часу на підставі законодавства, яке є спеціальним у спірних правовідносинах.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дія якого в подальшому продовжувалась, у тому числі воєнний стан діяв у період спірних правовідносин.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
У пункті 1 цієї постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 3 вказаної постанови Міністерству фінансів України доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
У пункті 5 цієї постанови зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 до пункту 1 Постанови №168 внесені зміни, згідно з якими абзац 1 пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»».
При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком.
Згідно з вказаним Переліком, програма «єПідтримка» поширюється на Херсонську область, де розташовується Державна установа «Херсонський слідчий ізолятор», в якому працювала позивач на момент виникнення спірних правовідносин.
Отже, з 24.02.2022 на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах Херсонської області, повинна була виплачуватись додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн щомісячно.
У подальшому, постановою КМУ №754 від 01.07.2022 (яка набрала чинності 08.07.2022 та застосовується з 01.06.2022) внесено такі зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме: в абзаці першому слова які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова щомісячно доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».
Тобто, з 01.06.2022 право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн залишилось лише у тих співробітників, які несуть службу в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Спірним у цій справі є питання щодо нарахування додаткової винагороди у період 24.02.2022 до 13.05.2022, тобто до оголошення простою установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та медичних реабілітаційних центрів, які тимчасово знаходяться на непідконтрольній Україні території
З матеріалів справи вбачається, що позивач у період з 03.05.2017 проходить службу в Державній установі «Херсонський слідчий ізолятор», яка розташована в Херсонській області, а місце дислокації за посадою начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 по 14.05.2022 було м. Херсон, вул. Перекопська, Ю.
Суд зазначає, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка»», Херсонська область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) була включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Постановою №168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн щомісячно особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Відповідні зміни внесено до Постанови №168 постановою КМУ №754 від 01.07.2022, які застосовуються з 01.06.2022, тобто не поширюються на період спірних правовідносин.
Відтак, у період з 24.02.2022 до 13.05.2022 позивач мала право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн щомісячно, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Проте, виплата позивачу у вказаний період додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн щомісячно, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, не здійснювалась, що підтверджено відповідачем у відзиві на адміністративний позов, а також у листі від 26.12.2024 №24/9.1-1282/ВС-Нв.
Суд не погоджується із доводами відповідача щодо відсутності цільових бюджетних асигнувань для здійснення виплат додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, оскільки відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для не виплати додаткової винагороди, передбаченої чинним на час вирішення спору підзаконним нормативно-правовим актом, яким у цьому випадку є Постанова № 168.
Щодо доводів відповідача про те, що до суду не надано доказів виконання позивачем своїх посадових обов'язків (несення служби у вигляді чергувань, нарядів тощо) за місцем служби у період окупації території Херсонської області, суд зазначає, що у цьому випадку поняття «несення служби», яке зазначено у пункті 1 Постанови №168, тотожні поняттю «проходження служби», оскільки законодавством визначено, що особи рядового і начальницького складу, які мають спеціальні звання проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, немає ніяких підстав вважати, що вони службу не несуть.
Крім того, положення пункту 1 Постанови №168 (у редакції, що діяла у період з 24.02.2022 до 13.05.2022) не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді, тощо. Тобто, Постанова № 168 в редакції від 22.03.2022 не ставить в залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, як про це вказує відповідач.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02.11.2023 року у справі №160/11851/22.
Щодо посилання відповідача на відсутність наказів командирів (начальників) щодо виплати спірної додаткової винагороди, суд зазначає, що відсутність таких наказів свідчить лише про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність у позивача права на таку винагороду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 до 13.05.2022 включно у розмірі 30000 грн щомісячно та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 до 13.05.2022 включно у розмірі 30 000 грн щомісячно.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч. 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Інші доводи відповідача по суті спірних правовідносин суд вважає спростованими вищенаведеними висновками.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 9, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 до 13.05.2022 включно у розмірі 30000 грн щомісячно.
Зобов'язати державну установу «Херсонський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 до 13.05.2022 включно у розмірі 30 000 грн щомісячно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Державна установа «Херсонський слідчий ізолятор», код ЄДРПОУ 08564707, місцезнаходження: вул. Перекопська, буд.10, м. Херсон, Херсонська область, 73005.
Суддя Дмитро БАБЕНКО