24 лютого 2025 р. № 400/437/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачавійськової частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
16 січня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незвільнення позивача з військової служби;
зобов'язання відповідача видати наказ про звільнення позивача з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з загибеллю брата позивача під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він проходить у відповідача військову службу по мобілізації під час дії воєнного стану. 22.09.2024 загинув у ході ведення бойових дій за Україну, її свободу і незалежність його рідний брат. На вказаній підставі позивач подав відповідачу рапорт про своє звільнення з військової служби, за результатами розгляду якого листом від 05.01.2025 № 361 відповідач повідомив про відмову у звільненні його з військової служби. Підставою для відмови в задоволенні рапорта зазначено те, що в наданих позивачем документах відсутня інформація, що брат позивача загинув саме під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. На переконання позивача, така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки ним було подано всі належні документи. Позивач додатково закцентував увагу на тому, що загибель військовослужбовця «при виконанні бойового завдання під час ведення бойових дій за Україну, її свободу і незалежність» фактично підтверджує, що він діяв у рамках забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
У відзиві на позовну заяву від 05.02.2025 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що у рапорті фактичною підставою для звільнення з військової служби позивач зазначив сімейні обставини, визначені абзацом п'ятнадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 закону України «Про військову службу та військовий обов'язок» (далі - Закон № 2232-ХІІ), а саме: якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. Однак, у наданих документах відсутня інформація про те, що він загинув саме під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, як це передбачено законом. Враховуючи вищезазначене, у командування військової частини НОМЕР_1 були відсутні правові підстави для задоволення Рапорту та звільнення позивача з військової служби.
05.02.2025 представниця позивача подала до суду відповідь на відзив, в якій заперечила проти аргументів відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву. Вона зазначила, що інформація, зазначена у наданих позивачем документах, які він подавав разом із рапортом, щодо обставин і причинного зв'язку загибелі брата, свідчить саме про його загибель під час дії воєнного стану, при здійсненні заходів з оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України. Інакше тлумачити цю інформацію (зазначену у наданих позивачем документах, які він подавав разом із рапортом) неможливо.
Відповідач правом на подання заперечень не скористався.
20.01.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), про витребування у відповідача доказів, а також про рекомендування позивачу подати доказ.
У встановлений судом строк сторони відповідні докази не подали, про причини їх ненадання суд не повідомили. Так, відповідач не надав суду копії рапорта ОСОБА_1 про його звільнення його з військової служби у зв'язку із загибеллю його брата ОСОБА_2 і листа військової частини НОМЕР_1 від 05.01.20225 № 361, а позивач - копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 і витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів стосовно ОСОБА_3 про встановлення батьківства, про усиновлення або копій сторінок його паспорта громадянина України, які містять записи про його дітей.
Розглянувши заяви по суті справи сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
У військовому квитку позивача зазначено, що він проходить військову службу у відповідача з 15.04.2023.
Згідно зі свідоцтвом про народження позивача від 28.10.1992 серія НОМЕР_2 його батьками є ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 08.11.2024 № 00047879310 батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 і ОСОБА_5 .
Сповіщенням сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.10.2024 № 2320 ОСОБА_3 був сповіщений про те, що ОСОБА_2 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок, при виконанні бойового завдання під час ведення бойових дій за Україну, її свободу і незалежність, загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до пункту 2 наказа командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 30.11.2024 № 344, ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок множинних ушкоджень тіла внаслідок дії вибухів та осколків, у зв'язку зі смертю, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 23.09.2024 і направлено документи до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно зі свідоцтвом про смерть (повторно) від 08.11.2024 серія НОМЕР_4 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті, який у відповідний період відносився відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі - Перелік № 309), до територій активних бойових дій.
У відзиві на позовну заяву від 05.02.2025 відповідач стверджував, а представниця позивача у відповіді на відзив від 05.02.2025 не заперечила, що позивач подав 02.01.2025 рапорт про його звільнення з військової служби на підставі абзацу п'ятнадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ, до якого додав копії: свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; витягу з реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України стосовно ОСОБА_2 ; свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; свідоцтва про смерть ОСОБА_6 ; сповіщення сім'ї про загибель ОСОБА_2 від 10.10.2024 №2320 та витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 30.11.2024 № 344 про виключення зі списків особового складу частини ОСОБА_2 .
У позовній заяві від 16.01.2025 позивач стверджував, а відповідач у відзиві на позовну заяву від 05.02.2025 не заперечив, що відповідач листом від 05.01.2025 № 361 відмовив позивачу у звільненні з військової служби.
Вважаючи таку відповідь відповідача щодо відмови у звільненні з військової служби протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Частиною першою статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом (частина перша статті 4 Закону № 2232-ХІІ).
Відповідно до абзацу третього частини шостої статті 2 Закону № 2232-ХІІ до видів військової служби належить військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Основного Закону України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024 і від 14.01.2025 № 26/2025 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб, з 16.11.2023 строком на 90 діб, з 14.02.2024 строком на 90 діб, з 14.05.2024 строком на 90 діб, з 12.08.2024 строком на 90 діб, з 10.11.2024 на 90 діб та з 08.02.2025 на 90 діб.
Отже, воєнний стан в Україні діє з 24.02.2022 до 09.05.2025.
Відповідно до частини п'ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Абзацом шістнадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ (встановлено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану: якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Згідно з абзацом першим пункту 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.08.2024 за № 1214/42559 (далі - Порядок № 531), визначено, що у паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок «Рапорт»; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім'я та прізвище; дату; особистий підпис.
Відповідно до підпунктом 30 пункту 5 Переліку документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, який є додатком 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за № 438/16454 (далі - Перелік № 170), при звільненні через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», подаються документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме: якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану:
документи, що підтверджують родинні зв'язки;
копія посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або копія посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якої особі надано статус або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни, копія свідоцтва про смерть особи, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану або копія рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України;
витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин або рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України.
Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 531 якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.
Таким чином, військовослужбовець, який бажає звільнитись з військової служби у зв'язку із загибеллю близького родича на підставі абзацу шістнадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ, повинен подати відповідний рапорт по команді, до якого додаються документи, що визначені підпунктом 30 пункту 5 Переліку № 170. У разі недостатності наданих військовослужбовцем інформації або документів, командир, який уповноважений приймати рішення про звільнення з військової служби, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.
Суд встановив, що ОСОБА_2 є рідним братом позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача від 28.10.1992 серія НОМЕР_2 та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 08.11.2024 № 00047879310.
Згідно зі свідоцтвом про смерть (повторно) від 08.11.2024 серія НОМЕР_4 , пунктом 2 наказа командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 30.11.2024 № 344 і Сповіщенням сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.10.2024 № 2320 брат позивача загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок множинних ушкоджень тіла внаслідок дії вибухів та осколків при виконанні бойового завдання під час ведення бойових дій за Україну, її свободу і незалежність у населеному пункті, який у відповідний період відносився відповідно до Переліку № 309 до територій активних бойових дій.
02.01.2025 позивач подав по команді рапорт про його звільнення з військової служби на підставі частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ, до якого додав вищенаведені документи.
Листом від 05.01.2025 № 361 відповідач повідомив позивача про відмову в задоволенні його рапорту про звільненні з військової служби у зв'язку з тим, що в наданих документах відсутня інформація про те, що його брат загинув саме під час безпосередньої участі антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Перелік документів, які необхідно було б додати позивачу до рапорту, як слідує із заяв по суті справи сторін, відповідач у своїй відповіді не зазначив.
Як наслідок, відповідач розглянув рапорт позивача з порушенням пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 531.
Крім цього, доданими до рапорту документами підтверджується той факт, що рідний брат позивача загинув при виконанні військового обов'язку на території, де велися активні бойові дії.
У відзиві на позовну заяву від 05.02.2025 відповідач стверджував, що у наданих позивачем документах відсутня інформація про те, що його брат загинув саме під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, як це передбачено законом.
Однак, сторони не подали до суду ні копії рапорту позивача з додатками, ні копії листа відповідача від 05.01.2025 № 361.
Тому за наявними у справі матеріалами не можливо встановити або спростувати той факт, що позивач не надав відповідачу документів, що достеменно підтверджували б факт загибелі брата позивача саме під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, як це передбачено законом.
20.01.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про витребування у відповідача копії відповідного рапорта позивача та копії листа від 05.01.2025 № 361.
У встановлений судом строк відповідач на надав суду витребувані докази, про причини їх не подання не повідомив.
Згідно з абзацами першим і другим частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у задоволенні його рапорту про звільнення його з військової служби.
У позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача видати наказ про його звільнення з конкретним формулюванням. Однак, визначення змісту наказа про звільнення належить до дискреційних повноважень відповідача.
Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задовольнити частково.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді. Тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення ОСОБА_1 з військової служби.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) видати наказ про звільнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із загибеллю його брата ОСОБА_2 .
4. У задоволені решти позовних вимог відмовити.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 24 лютого 2025 року