21 лютого 2025 р. № 400/9502/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною; стягнення індексації за період з 01.03.2018 по 16.05.2023 в розмірі 4 067,89 грн щомісячно,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:
«Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (Код СДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) за період з 01.03.2018 року по 16.05.2023 року, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 в розмірі 4 067, 89 гривні;
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 16.05.2023 року, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 в розмірі 4 067, 89 гривні щомісячно».
Ухвалою від 12.11.2024 суд повернув позовну заяву в частині позовних вимог за період з 20.07.2022 до 16.05.2023.
Ухвалою від 12.11.2024 суд відкрив провадження в частині позовних вимог щодо з 01.03.2018 до 19.07.2022.
Відповідач подав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі- Порядок № 1078). Також в відзиві відповідач зазначив, що сума підвищення грошового забезпечення позивача в березні 2018 році становить 6 447,92, що перевищує суму грошової індексації.
У зв'язку з тим, що відповідач не надав до суду докази на підтвердження того, що сума підвищення грошового забезпечення позивача в березні 2018 році становить 6 447,92 грн, суд ухвалою від 30.01.2025 витребував у відповідача:
- довідку про те, чи була нарахована та виплачена позивачу індексація грошового забезпечення з 01.03.2018 до 19.07.2022. У довідці належить зазначити: якщо індексація не була нарахована та виплачена - фактичні та правові підстави для таких ненарахування та невиплати з доказами існування фактичних обставин; якщо індексація була нарахована та виплачена - розмір нарахованих та виплачених сум щомісяця з 01.03.2018 до 19.07.2022, базові місяці індексації та підстави їх застосування з наданням доказів існування таких підстав;
- довідку про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача з 01.03.2018 до 19.07.2022;
- інформацію про розмір посадового окладу станом на 01.02.2018, 01.03.2018 за посадами, на яких позивач проходив службу в період з 01.03.2018 до 19.07.2022.
В ухвалі суду від 30.01.2025 суд зобов'язав докази подати до суду у 5-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвалу суду від 31.01.2025 відповідач отримав 31.01.2025.
На момент винесення рішення відповідач до суду витребувані докази не подав.
Розглядаючи справу, суд виходив з такого.
У спірний період з 01.03.2018 до 19.07.2022 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що сторонами визнається.
За період 01.03.2018 до 19.07.2022 відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю, що визнається сторонами.
Позивач стверджує, що відповідач, усупереч приписам пункту 5 Порядку № 1078, 01.03.2018 до 19.07.2022 не нарахував і не виплатив йому «фіксовану» суму індексації грошового забезпечення в розмірі 4 067,89 грн щомісяця.
Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282-ХІІ) та Порядок № 1078 у період, в який виникли спірні правовідносини (01.03.2018 до 19.07.2022), не містили такого поняття як «фіксована сума індексації».
Слід зауважити, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотки (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
Правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01.03.2018 у цій справі не є спірними.
Термін «фіксована індексація» фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (далі Постанова № 1013) цей Додаток був викладений у новій редакції, і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому у Порядку № 1078, фіксована сума індексації не згадується.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Ураховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та, з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
Як видно з установлених обставин справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період 01.03.2018 до 19.07.2022.
Водночас позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через бездіяльність.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Зазначені висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується так: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1 762,00 грн * 253,30% / 100 = 4 463,15 грн).
Отже, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року, за умови збільшення його доходу, розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не заперечив факту ненарахування та невиплати позивачу належної індексації-різниці. Також відповідач не надав до суду витребуванні докази того, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року є більшим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. У зв'язку з відсутністю відомостей про розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року та березень 2018 року, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю в сумі 4 067,89 грн щомісячно за період 01.03.2018 до 19.07.2022.
Отже, позов належить задовольнити.
Судові витрати відсутні.
Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період 01.03.2018 до 19.07.2022, з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018 до 19.07.2022 в сумі 4 067,89 грн щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна