20 лютого 2025 р. № 400/10367/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 із вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапортів позивача від 03.10.2024, 07.10.2024;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту позивача про звільнення з військової служби на підставі абз. 2 пп. "б" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу";
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт про звільнення ОСОБА_1 з військової служби від 09.08.2024 та прийняти рішення про звільнення відповідно до абз. 2 пп. "б" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач звернувся до відповідача із рапортом щодо звільнення його зі служби у зв'язку з погіршенням його здоров'я та наявністю інвалідності, проте відповідач у визначений Законом термін відповіді позивачу не надав. Крім того, 03.10.2024 також позивачем до командування ВЧ НОМЕР_2 поданий рапорт щодо направлення його на плановий огляд до лікаря-онколога, 09.10.2024 поданий рапорт щодо надання щорічної відпустки за 2024 рік терміном на 15 діб з 17.10.2024. Проте рапорти повернуті без розгляду, без повідомлення причин відмови.
Ухвалою від 08.11.2024 суд відкрив провадження у справі. Враховуючи воєнний стан та ведення бойових дій на території Миколаївської області, з метою безпеки учасників судового процесу, суд не призначав судового засідання, та розглянув справу без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, жодних заяв до суду від відповідача не надходило.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 з 23.03.2022.
09.08.2024 позивач звернуся до військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення у зв'язку із наявністю у нього інвалідності.
Відповіді на рапорт у встановлений законодавством строк позивач не отримав.
03.10.2024 позивач звернувся до командування ВЧ НОМЕР_2 із рапортом щодо направлення його на плановий огляд до лікаря-онколога.
09.10.2024 позивач звернувся до командування ВЧ НОМЕР_2 із рапортом від 07.10.2024 щодо надання щорічної відпустки за 2024 рік терміном на 15 діб з 17.10.2024.
Станом на день подання позову відповіді на рапорти позивач не отримав.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (далі - Положення) військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Відповідно до абзацу 2 підпункту "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: за станом здоров'я: за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Військовий рапорт - це документ, за допомогою якого військовослужбовець може звернутися до командування щодо тих чи інших питань.
Відповідно до п. 233 Положення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.
Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.
Відповідно до розділу ІІ, ІІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531 рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.
Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше ніж у строки, для розгляду рапортів у паперовій формі, визначені пунктом 9 розділу III цього Порядку.
Відповідь на усний рапорт надається усно.
У паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім'я та прізвище; дату; особистий підпис.
Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.
Згідно з матеріалами справи, позивач звертався до відповідача - військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення до військової частини у зв'язку з наявністю інвалідності, оскільки погіршився стан його здоров'я. Крім того, позивач звернувся до відповідача із рапортом щодо направлення його на плановий огляд до лікаря-онколога, із рапортом щодо надання щорічної відпустки за 2024 рік терміном на 15 діб з 17.10.2024.
В матеріалах справи відсутні докази того, що Військовою частиною НОМЕР_1 належним чином розглянуто по суті рапорт позивача на звільнення зі служби відповідно до абз. 2 п.п. "б" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу», а також рапорти від 03.10.2024 та 07.10.2024.
Натомість, як встановлено судом, у цьому випадку, відповідачем протягом передбаченого законодавством строку рапорти не було розглянуто.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності, що є підставою для задоволення позову.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовує повноваження, передбачені ч. 2 ст. 9 КАС України та самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача
Позивач звільнений від сплати судового збору. Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_4 ) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 09.08.2024, рапортів від 03.10.2024 та від 07.10.2024.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) розглянути рапорт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про звільнення з військової служби від 09.08.2024 відповідно до абз. 2 п.п. "б" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу», рапорт від 03.10.2024 та рапорт від 07.10.2024 по суті звернення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 20.02.2025.
Суддя Н.О. Бульба