справа №380/17893/24
24 лютого 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Сколівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,,
Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області звернувся в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (далі - позивач) до суду з позовом до Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області (далі - відповідач, Сколівська МР). в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не розгляді на сесії міської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 27.03.2024 №02/528-24 щодо віднесення земельних ділянок за кадастровим номером 4624583600:02:000:3251 площею 0,5361 та за кадастровим номером 4624583600:02:000:4069 площею 0,8503 га до самозалісених;
- зобов'язати відповідача розглянути на сесії міської ради подання Західного Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 27.03.2024 №02/528-24 в частині віднесення земельних ділянок комунальної власності за кадастровим номером 4624583600:02:000:3251 площею 0,5361 та за кадастровим номером 4624583600:02:000:4069 площею 0,8503 га до самозалісених.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами натурних обстежень земельних ділянок в межах Сколівської територіальної громади Стрийського району Львівської області виявлено самозалісені земельні ділянки з кадастровим номером 4624583600:02:000:3251, площею 0,5361 та з кадастровим номером 4624583600:02:000:4069, площею 0,8503 га. Ділянки самозалісені ялиною, ялицею, осикою, березою, вербою та вільхою сірою, вік більше 10 років. З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на території Стрийського району Львівської області, ЗМУ лісового та мисливського господарства звернулось до Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області з поданням за №02/1949-23 від 29.11.2023 та №02/528-24 від 27.03.2024 про віднесення вищевказаних земельних ділянок до самозалісених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до статті 17 Лісового кодексу України. В порушення статті 57-1 Земельного кодексу України на сесію Сколівської міської ради не виносилось питання про віднесення вищевказаних земельних ділянок до самозалісених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки.
Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що у поданнях Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства не було вказано, що віднесення земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 4624583600:02:000:3251 та 4624583600:02:000:4069 до самозаліснених є нагальним питанням. Вказує, що Сколівську міську раду не було залучено до обстежень зазначених самозаліснених ділянок, акти обстеження яких долучено до позовної заяви. Зазначає також, що акт обстеження від 01.07.2024 складений на ділянку площею 30,5 га, однак на ділянки з кадастровими номерами 4624583600:02:000:3251, 4624583600:02:000:4069 окремо акти не складалися, а тому робити висновок про ступінь заліснення зазначених ділянок і вік дерев не вбачається можливим. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 27.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідачем 13.09.2024 (вх. №68662) подано відзив на позовну заяву.
Прокурором 20.09.2024 (вх. №70244) подано відповідь на відзив.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно до даних карти «Геоінформаційна система лісових ресурсів України» та бази даних ВО «Укрдержліспроект» щодо ідентифікації самозаліснених земель, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства спільно з постійними лісокористувачами Львівської області та за результатами натурних обстежень відповідних земельних ділянок в межах Сколівської територіальної громади Стрийського району Львівської області виявлено самозаліснені земельні ділянки з кадастровим номером 4624583600:02:000:3251 - 0,5361 га та з кадастровим номером 4624583600:02:000:4069 - 0,8503 га. Ділянка самозаліснена ялиною, ялицею, осикою, березою, вербою та вільхою сірою, вік більше 10 років. Земельна ділянка прилягає до лісового фонду кв.35 Крушельницького лісництва Сколівського ДЛГП «Галсільліс».
Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства на адресу Сколівської міської ради скеровано подання за №02/1949-23 від 29.11.2023 та за №02/528-24 від 27.03.2024 про віднесення вказаних земельних ділянок до самозаліснених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозаліснені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог статті 17 Лісового кодексу України.
Сколівською міською радою відповіді на зазначені подання не надано.
Стрийською окружною прокуратурою скеровано запити від 13.05.2024 №14-57/05-42-3722ВИХ-24 та від 19.07.2024 №14.57/05-42-5546ВИХ-24 до Сколівської міської ради, у яких просила повідомити:
- Які вжито чи вживаються заходи Сколівською міською радою щодо віднесення вищевказаних земельних ділянок до самозаліснених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозаліснені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог статті 17 Лісового кодексу України.
- Якщо відповідні заходи не вжито, то повідомити їх причини.
???- Які вжито чи вживаються заходи Сколівською міською радою щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою з метою формування вказаних земельних ділянок (надати копії підтверджуючих документів).
Сколівська міська рада у відповідь на вказані запити листами від 21.05.2024 №712/02-07 та від 25.07.2024 №918/02-07 повідомила, що площа Сколівської територіальної громади становить 581,3 км, з якої 2/3 частини вкрита лісом.
Після закінчення військових дій, першочерговим буде питання забезпечення військовослужбовців, які захищають Державу, земельними ділянками. Тому розгляд питання щодо передачі самозалісених ділянок буде розглядатись після забезпечення прав військовослужбовців.
Стрийською окружною прокуратурою 05.08.2024 скеровано повідомлення на адресу Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, у якому, на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтереси держави в суді шляхом пред'явлення у Львівський окружний адміністративний суд позову до Сколівської міської ради шляхом зобов'язання вжити заходів щодо прийняття рішення про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 4624583600:02:000:3251 площею 0,5361 га та з кадастровим номером 4624583600:02:000:4069 площею 0,8503 га, до самозалісених ділянок та внести до Державного земельного кадастру відомості про віднесення даних земельних ділянок до самозалісених ділянок.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
У відповідності до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства регулює Лісовий кодекс України.
Частиною другою статті 1 Лісового кодексу України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до частини 12 статті 1 Лісового кодексу України самозалісена ділянка - земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.
Згідно з статтею 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Спеціальним законом, що регулює земельні правовідносини в Україні, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі Земельний кодекс).
Відповідно до пунктів «а» і «б» частини 1 статті 12 Земельного кодексу, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Указами Президента України від 07.06.2021 №228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів», №675/2022 від 29.09.2022 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.09.2022 «Про охорону, захист, використання та відновлення лісів України в особливий період», екологічної ініціативи Президента України «Зелена країна», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» від 20.06.2022 №2321-IX, передбачено проведення ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності.
Законом України від 20.06.2022 №2321-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» внесені зміни до Земельного кодексу України, а саме главу 11 доповнено статтею 57-1 «Самозалісені землі», якою визначено порядок віднесення земельних ділянок до самозалісених.
Так, частинами 1-3 статті 57-1 Земельного кодексу визначено, що самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.
Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею.
Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем.
Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Згідно з частинами 1-2 статті 122 Земельного кодексу, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.
Аналіз вказаних норм свідчить, що обов'язковим є прийняття відповідним органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду відповідного подання вмотивованого рішення про віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки або мотивовану відмову у такому віднесенні.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Статтею 25 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Частинами 1, 5 статті 46 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Частиною 1 статті 71 Закону № 280/97-ВР передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
Відповідно до частини 11 статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Виходячи із наведених вище положень законодавства, віднесення земельної ділянки до самозалісеної, яка є комунальною власністю територіальної громади, здійснюється сільськими, селищними та міськими радами.
Відповідно до Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
В свою чергу, відповідно до Положення про Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 09.11.2022 №1006, управління підпорядковується Держлісагенству та є його територіальним органом. Завданням Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства є реалізація повноважень Держлісагенства у сфері лісового та мисливського господарства на території Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської області.
Відповідно до частин 3, 4 статті 57-1 Земельного кодексу України віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.
Віднесення земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.
Крім того, з метою реалізації вказаної норми, частину четверту статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» доповнено абзацом 4, яким передбачено, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної.
Судом встановлено, що Західне міжрегіональне управління скеровувало подання до Сколівської міської ради за №02/1949-23 від 29.11.2023 та за №02/528-24 від 27.03.2024, про віднесення земельних ділянок неподалік села Корчин з координатами GPS:49.084442,23.54977 з кадастровим номером 4624583600:02:000:3251 - 0,5361 га та з кадастровим номером 4624583600:02:000:4069 - 0,8503 га до самозаліснених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозаліснені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог статті 17 Лісового кодексу України. Проте відповідачем вказані подання не було розглянуто у встановленому законодавством порядку та не приймалось жодного рішення за наслідками його розгляду.
Жодних доказів на вчинення відповідачем дій, спрямованих на виконання вимог статті 57-1 Земельного кодексу України після отримання подання від Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства відповідачем не надано, а судом не здобуто.
Відповідач, всупереч вимог Закону №280/97-ВР, з моменту отримання подань від Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, не виконано обов'язку щодо винесення на розгляд сесії міської ради питання віднесення земельних ділянок за кадастровим номером 4624583600:02:000:3251, площею 0,5361 та за кадастровим номером 4624583600:02:000:4069, площею 0,8503 га до самозалісених та прийняття відповідного рішення.
Статтею 77 КАС України закріплений обов'язок доказування в адміністративних справах, відповідно до частини першої якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Відповідачем не доведено правомірності своєї поведінки щодо не включення до порядку денного сесії подань Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства щодо віднесення земельних ділянок за кадастровим номером 4624583600:02:000:3251, площею 0,5361 та за кадастровим номером 4624583600:02:000:4069, площею 0,8503 га до самозалісених та неприйняття рішення з цього питання.
Твердження Сколівської міськради про розробку містобудівної документації і вирішення питання про віднесення зазначених ділянок до населених пунктів і подальшого їх використання жодними належними та допустимими доказами не підтверджується і не спростовує факту не включення подань Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства на розгляд сесії міської ради для їх вирішення.
Викладене в сукупності зумовлює висновок суду про те, що відповідачем як органом місцевого самоврядування, до віддання якого відносяться земельні ділянки за кадастровим номером 4624583600:02:000:3251, площею 0,5361 та за кадастровим номером 4624583600:02:000:4069, площею 0,8503 га, всупереч вимог Закону№280/97-ВР, не винесено на розгляд сесії міської ради подання про віднесення таких ділянок до самозалісених і не прийнято з цього питання відповідного рішення, що свідчить про бездіяльність відповідача, яку слід визнати протиправною, та зобов'язати Сколівську міськраду розглянути на сесії подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд висновує про обґрунтованість позову, тому такий слід задовольнити в цілому.
Відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 264-265, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області (вул. Шевченка, буд. 89, м. Стрий, Львівська область, 82400, код ЄДРПОУ 02910031) в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (вул. Яворницького, буд. 8-б, м. Львів, 79054, код ЄДРПОУ 44921644) до Сколівської міської ради (майдан Незалежності, буд. 1, м. Сколе, Львівська область, 82600, код ЄДРПОУ 04056262) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Сколівської міської ради (майдан Незалежності, буд. 1, м. Сколе, Львівська область, 82600, код ЄДРПОУ 04056262), яка полягає у не розгляді на сесії міської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 27.03.2024 №02/528-24 щодо віднесення земельних ділянок за кадастровим номером 4624583600:02:000:3251, площею 0,5361, та за кадастровим номером 4624583600:02:000:4069, площею 0,8503 га, до самозалісених.
Зобов'язати Сколівську міську раду (майдан Незалежності, буд. 1, м. Сколе, Львівська область, 82600, код ЄДРПОУ 04056262) розглянути на сесії міської ради подання Західного Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (вул. Яворницького, буд. 8-б, м. Львів, 79054, код ЄДРПОУ 44921644) від 27.03.2024 №02/528-24 щодо віднесення земельних ділянок комунальної власності за кадастровим номером 4624583600:02:000:3251, площею 0,5361 та за кадастровим номером 4624583600:02:000:4069, площею 0,8503 га до самозалісених.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. П. Хома