24 лютого 2025 рокусправа №640/32249/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити дії в якому просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за Договором купівлі-продажу квартири від 17.09.2019 р. у розмірі 16 115,37 грн. (шістнадцять тисячсто п'ятнадцять гривень 37 коп.), сплаченого згідно з квитанцією № 0.0.1456640427.1 від 06.09.2019 р.;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві сплачений ОСОБА_1 за подання даної позовної заяви судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.);
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві сплачені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4834,00 грн. (чотири тисячі вісімсот тридцять чотири гривні 00 коп.), яка була йому надана відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги № 07/10/21-1 від 07.10.2021 р., що підтверджується Актом приймання - передачі наданих послуг від 26.10.2021 р. та квитанцією № Е160-09РН-Х8РХ-5НКС від 26.10.2021 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 вересня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Лінтер» від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору про управління активами №090216-КУА від 09.02.2016 діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будкепітал» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстровано в реєстрі за №3670. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат», однією із підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії є невнесення особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, плати за її вчинення. Отже, позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 4834,00 грн., сплаченого згідно квитанції № 0.0.1456640427.1 від 06.09.2019 р., хоча житло придбавалось вперше.
11 жовтня 2021 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ у м. Києві із заявою про повернення коштів, сплачених на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі житла вперше. Листом від 13.10.2021 №2600-0603-8/163775 позивачу відмовлено у задоволенні його заяви про повернення помилково сплачених коштів, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2021 визначено головуючого - суддю Мазур А.С.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ супровідним листом від 30.01.2023 №03-19/7232/23 справу № 640/32249/21 передано Київському окружному адміністративному суду.
Відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 справу № 640/32249/21 передано Львівському окружному адміністративному суду.
10 лютого 2025 року адміністративна справа № 640/32249/21 надійшла до Львівського окружного адміністративного суду (вх. №10737).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/32249/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити дії.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з підстав того, що нотаріус вчинив дії, які суперечать чинному законодавству, адже громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Отже, питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правого договору від 17 вересня 2019 року.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 17 вересня 2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстровано в реєстрі за №3670, Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Лінтер» від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору про управління активами №090216-КУА від 09.02.2016 діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будкепітал» продало, а ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №278574096 від 07.10.2021 року, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
Згідно з квитанцією № 0.0.1456640427.1 від 06.09.2019 ОСОБА_1 сплатив 16115,37 грн. з операції придбання (купівлі - продажу) нерухомого майна на рахунок УК у Печерському у районі м. Києва
Позивач вважаючи, що безпідставно (помилково) сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ним майна, 11 жовтня 2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою, в якій просив повернути безпідставно сплачений нею збір у розмірі 1% від вартості квартири.
Згідно з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 13.10.2021 №2600-0603-8/163775, позивачу відмовлено у задоволенні його заяви про повернення помилково сплачених коштів з огляду на наступне. Відповідно до пункту 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи, організації незалежно від-форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетом і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадянами, які придбавають житло і перебувають у черзі на отримання житла або придбавають житло вперше.
Згідно пункту 8 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що об'єктом оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомого майна є вартість майна, зазначена у договорі купівлі-продажу такого майна.
Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 р. № 1740 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу такого майна.
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013р. № 787, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 р. за № 1650/24182.
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюються за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління, затвердженого постаново Правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15.01.2015 за № 41/26486, до функцій і повноважень управління Фонду не віднесено збір та перевірка інформації про факт придбання житла вперше. А відтак, Управління не наділено повноваженнями на це. За таких обставин, будь-які документи щодо придбання житла, в тому числі вперше, в Управління відсутні.
Крім того, нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду. Частиною першою статті 46 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відповідно до частини першої ст.46' Закону України «Про нотаріат» нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва обов'язково використовує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього.
Отже, заява про повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 16115,37 грн. до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є безпідставною.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з вимогами пункту 151 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №278574096 від 07.10.2021 року, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна, відповідачем не надано.
З огляду на вказане, суд вважає, що позивач 17 вересня 2019 року вперше придбав нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 16115,37 грн.
Таким чином, відповідач безпідставно не повернув позивачеві сплачений збір на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 16115,37 грн., сплаченого при придбані житла вперше на підставі договору купівлі-продажу від 17 вересня 2019 року.
Відповідно до 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Статтею 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Згідно з п.п.7 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №460/2011, Казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Зазначена правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі № 819/1249/17.
Таким чином, суд вважає за необхідне позов задовольнити, шляхом зобов'язання Головного управління ПФУ в місті Києві сформувати подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі в сумі 16115,37 грн., сплаченого згідно квитанції №0.0.1456640427.1 від 06.09.2019 року
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 908,00 грн.
Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4834,00 грн.
Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що між позивачем та Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та партнери» укладено Договір про надання правової допомоги №07/10/21-1 від 07.10.2021 року.
Згідно з пунктом 1.1, цього договору виконавець зобов'язується надати клієнту правову допомогу стосовно представництва інтересів Клієнта у справі про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за Договором купівлі-продажу квартири від 17.09.2019 р. у розмірі 16 115,37 грн. (шістнадцять тисяч сто п'ятнадцять гривень 37 коп.), сплаченого згідно з квитанцією № 0.0.1456640427.1 від 06.09.2019 р.
Відповідно до п. 3.1 Договору, сторони погодили, що вартість послуг складає 4834,00 грн.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з Акту приймання - передачі наданих послуг від 26.10.2021 адвокатом надані наступні послуги:
- складання адміністративного позову - 2 год.
Загальна кількість часу, витраченого адвокатом для надання правничої допомоги Позивачу складає 2 год. Загальна вартість правничої допомоги становить 4834,00 грн.
Згідно платіжної інструкції №Е160-09РН-Х8РХ-5НКС від 26.10.2021 року позивач оплатив гонорар адвоката в сумі 4834,00 грн.
Отже, витрати позивача в розмірі 4834,00 грн. на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та повністю доводяться належними і допустимим доказами.
Виходячи із зазначеного, сторони домовилися, що винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту в даній справі здійснюється за плату відповідно до домовленості, і до сплати підлягає гонорар в сумі 4834,00 грн.
Водночас обов'язок доведення неспівмірності таких витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на Головне управління ПФУ в м. Києві.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
З огляду на викладене, керуючись принципом співмірності витрат на правничу допомогу та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у співмірності до наданих послуг, на переконання суду, становить 2000 (дві тисячі) грн.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 139, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити дії - задоволити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві сформувати подання про повернення ОСОБА_1 16115 (шістнадцять тисяч сто п'ятнадцять) грн. 37 коп. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно квитанції №0.0.1456640427.1 від 06.09.2019 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривні 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368).
СуддяКухар Наталія Андріївна