12 лютого 2025 рокусправа № 380/5596/24 м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Раєнко О.В., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу №380/5596/24 за
позовом ОСОБА_1 , -не з'явилась
до Львівського районного управління поліції №2 Відділу поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області, представник - не з'явився Головного управління Національної поліції у Львівській області, представник - не з'явився
провизнання рішення, дій та бездіяльності протиправними
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому із врахуванням заяв про уточнення позовних вимог в тому числі від 26.04.2024 та від 27.07.2024 просила:
- визнати дії та рішення та бездіяльність Львівського районного управління поліції №2 Відділу поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області протиправними, що полягають у не скеруванні заяви ОСОБА_1 від 04.09.2023 р. реєстрація № 15224 до компетентного органу для розгляду по суті;
- визнати дії та рішення та бездіяльність Львівського районного управління поліції №2 Відділу поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області протиправними, що полягають у невчасному скеруванню заяви ОСОБА_1 від 04.09.2023 р. реєстрація № 15224 до компетентного органу для розгляду по суті;
- визнати дії, рішення та бездіяльність Львівського районного управління поліції №2 Відділу поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області протиправними, що полягають у скеруванні заяви ОСОБА_1 від 04.09.2023 р. реєстрація № 15224 до некомпетентного органу для розгляду, начальнику Головного управління юстиції у Львівській області Андрію Багряку листом від 08.09.2023 року;
- визнати дії, рішення та бездіяльність Львівського районного управління поліції №2 Відділу поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області, що полягають у порушенні Закону України «Про звернення громадян» при розгляді заяви ОСОБА_1 від 04.09.2023 р. № 15224 та зобов'язати розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.09.2024 р. № 15224, щоб скерувати її до компетентного органу, який є вище стоячою інстанцією до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду по суті;
- відшкодувати завдану моральну шкоду протиправними діями, рішеннями та бездіяльністю Львівського районного управління поліції № 2 Відділу поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області в сумі 5000000,00 (п'ять мільйонів) гривень;
- відшкодувати завдану матеріальну шкоду протиправними діями, рішеннями та бездіяльністю Львівського районного управління поліції № 2 Відділу поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області в сумі 3000,00 (три тисячі) гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.09.2023 позивачка знаходилася в Львівському окружному адміністративному суді та не змогла отримати для ознайомлення матеріали справи № 380/17449/23, у зв'язку з чим виник конфлікт з працівниками суду та відповідно, позивачкою було викликано патрульну поліцію за номером « 102». Поліцейські Управління патрульної поліції у Львівській області посприяли у суді швидшому отриманні матеріалів справи для ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами справи. Екіпаж патрульної поліції відібрав заяву та зареєстрував її з поданням до Відділу поліції № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області.
08.09.2023 позивачка отримала відповідь від відповідача № 15224/38/01-23 від 08.09.2023 про те, що скарга була зареєстрована, опрацьована та згідно із зазначеного прохання позивачки направлена до Головного управління юстиції у Львівській області.
30.11.2023 відповідачем листом № 15224/38/01-23 від 30.11.2023 скеровано копії матеріалів за вх. № 8006 від 22.11.2023, які зареєстровані у відділі поліції № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, з приводу скарги від гр. ОСОБА_1 , щодо неправомірних дій працівників Львівського окружного адміністративного суду голові Львівського окружного адміністративного суду.
Вказаними протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідача позивачці завдано матеріальну шкоду в сумі 3000,00 грн та моральну шкоду в сумі 5000000,00 (п'ять мільйонів) гривень, через моральні страждання та переживання.
Відповідач - Головне управління Національної поліції у Львівській області проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що скаргу позивачки, що надійшла до ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, було скеровано до уповноваженої особи - голови Львівського окружного адміністративного суду, оскільки саме йому, відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», належить компетенція щодо розгляду цієї скарги.
Вказаний відповідач, вважає що позовна заява задоволенню не підлягає у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог. Позовні вимоги щодо протиправності чи бездіяльності ГУНП у Львівській області у справі є неправдивими та такими, що не знаходять свого документального підтвердження, оскільки посадові особи ГУНП у Львівській області діяли в межах повноважень та у спосіб, чітко визначений чинним законодавством України.
Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди відповідач зазначає про те, що моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження порушення особистих немайнових чи процесуальних прав позивача, завдання шкоди його здоров'ю та душевних страждань, а отже заподіяння позивачці внаслідок неправомірних дій відповідача моральної шкоди.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 18.03.2024 позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків. Ухвалою судді від 02.04.2023 процесуальний строк встановлений ухвалою судді про залишення позовної заяви без руху від 18.03.2024, якою позивачу встановлено строк усунення недоліків позовної заяви продовжено. Встановлено позивачу 7-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали. Ухвалою судді від 22.04.2023 у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Процесуальний строк встановлений ухвалою судді про залишення позовної заяви без руху від 18.03.2024 року, якою позивачу встановлено строк усунення недоліків позовної заяви продовжено. Встановлено позивачу 7-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою від 08.05.2024 суд постановив відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 05.06.2024.
24.07.2024 протокольною ухвалою суду залучено в якості співвідповідача Головне управління Національної поліції у Львівській області.
16.10.2024 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Гавдик З.В. від розгляду адміністративної справи №380/5596/24.
Ухвалою від 16.10.2024 в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 16.10.2024 про відвід судді Гавдик З.В. відмовлено.
Ухвалою від 13.11.2024 в задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції у Львівській області про залишення без руху уточненої позовної заяви від 24.07.2024, клопотання про повернення позовної заяви в частині стягнення моральної та матеріальної шкоди, заяви про залишення позову без розгляду, відмовлено.
Ухвалою від 13.11.2024 зупинено провадження у даній справі до 15.01.2025.
Ухвалою від 29.01.2025 поновлено провадження у даній справі.
Ухвалою від 29.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
12.02.2025 від ОСОБА_1 до суду повторно надійшла заява про відвід судді Гавдик З.В. від розгляду адміністративної справи №380/5596/24.
Ухвалою від 12.02.2025 в задоволенні заяви Лутчин Л.М. від 12.02.2025 про відвід судді Гавдик З.В., відмовлено.
Підготовчі засідання призначені на 05.06.2024, 26.06.2024, 04.09.2024, 25.09.2024, 15.01.2025 відкладено за клопотанням позивачки.
Підготовчі засідання призначені на 11.09.2024, 16.10.2024 відкладені у зв'язку з неприбуттям позивачки.
В судове засідання призначене на 29.01.2025 позивачка не прибула.
З матеріалів справи вбачається, що відзив відповідача 2 від 06.11.2024 судом долучено до матеріалів справи 07.11.2024, зі вказаної дати позивачка 4 (чотири) рази знайомилась із матеріалами справи.
У зв'язку з вищенаведеним у клопотаннях позивачки від 12.02.2025 про повернення розгляду справи на стадію «підготовче засідання» та про відкладення судового засідання судом відмовлено у зв'язку з не обґрунтованістю, оскільки позивачка мала реальну можливість та достатній час скористатись усіма своїми процесуальними правами.
Крім цього, позивачка у підготовчому судовому засіданні 06.11.2024 відмовилась отримати наручно відзив відповідача 2, що підтверджується звукозаписом судового засідання.
Судом встановлені наступні обставини:
04.09.2024 позивачка звернулась до відповідача із заявою наступного змісту:
« 04.09.2023р. о 8:20 прийшла до Львівського окружного адміністративного суду щоб ознайомитися з матеріалами справи 380/17449/23. Матеріали справи зі слів помічника судді Костецького нададуть через 10 - 15 хвилин але через 18 хв. він відмовив. Хотіла звернутися до керівника апарату суду, але відсутні будь-які дані про число його внутрішнього телефону.
Працівники служби судової охорони ОСОБА_2 повідомила мене, що число телефону внутрішнього керівника апарату суду « 113». Я зателефонувала на на це число, але ніхто не відповідав.
Була вимушена звернутися до патрульної поліції для вирішення конфлікту.
За час коли приїхав патруль поліції, прийшов керівник апарату, але нічим не допоміг.
Лише завдяки патрульному екіпажу мені принесли матеріали справи 380/17449/23 на ознайомлення.
Прошу відповідно до ЗУ «Про звернення громадян» вирішити питання чому у Львівському окружному суді відсутня у вільному доступі інформація щодо контактів з керівником апарату суду.
Якщо це не у Вашій компетенції перенаправити дану заяву до компетентного органу».
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення, дії та бездіяльність відповідача щодо її прохання вирішити питання відсутності у вільному доступі контактів з керівником апарату суду, протиправними та такими, що не відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян».
Судом не враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень, дії та бездіяльність з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:
Згідно із ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» (в редакції на час спірних правовідносин), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.
Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Згідно із ст. 2 цього ж Закону, законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
Звернення вкладників до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати Фондом відшкодування в межах гарантованої суми розглядаються в порядку, встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно із ст. 3 цього ж Закону:
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно із ст. 4 цього ж Закону, до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно із ст. 5 цього ж Закону, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Звернення про надання безоплатної правничої допомоги розглядаються в порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правничу допомогу».
Згідно із ст. 7 цього ж Закону, звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Як зазначено вище позивач звернулась до відповідача із заявою в якій висловила наступне прохання: «Прошу відповідно до ЗУ «Про звернення громадян» вирішити питання чому у Львівському окружному суді відсутня у вільному доступі інформація щодо контактів з керівником апарату суду».
По суті незгода позивача із рішеннями, діями та бездіяльністю відповідача, на думку позивача полягає у невчасному скеруванні її заяви до компетентного органу для розгляду по суті та її скерування до некомпетентного органу.
Згідно із ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції на час спірних правовідносин), голова місцевого суду контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства. Голова місцевого суду здійснює інші повноваження, визначені законом. Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
Як встановлено судом, 04.09.2023 позивачка знаходилася у Львівському окружному адміністративному суді та, з її слів, не змогла отримати для ознайомлення матеріали справи № 380/17449/23, у зв'язку з чим виник конфлікт з працівниками суду, позивачкою викликано патрульну поліцію, екіпаж якої відібрав згадану вище заяву та зареєстрував її.
Згідно із ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Даний спір по суті виник через реалізацію позивачкою свого процесуального права на ознайомлення із матеріалами судової справи. Незгода позивачки з процесуальними по суті рішеннями, діями чи бездіяльністю вирішуються лише в процесуальний спосіб по цій же справі і оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Усі процесуальні порушення можуть бути усунуті лише в межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені. Оскарження вчинення (невчинення) у відповідній справі процесуальних дій не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу.
Позивачка по даній справі, з вищевказаних причин, звернулась до відповідача із заявою в якій просила відповідно до Закону України «Про звернення громадян» вирішити питання чому у Львівському окружному адміністративному суді відсутня у вільному доступі інформація щодо контактів з керівником апарату суду.
Щодо позовних вимог позивачки про визнання дії, рішень та бездіяльності відповідача протиправними, що полягають у не скеруванні, невчасному скеруванні, скеруванні її заяви від 04.09.2023 за № 15224 до не компетентного органу для розгляду по суті, суд зазначає, що в цій частині такі позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідач у відповідності до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» в термін не більше п'яти днів переслав вищевказану заву позивачки до належного на його думку відповідного органу.
Позивачка не спростовує факту, що на свою заяву від 04.09.2023 отримала відповідь від 08.09.2023 про те, що її заяву направлено до Головного управління юстиції у Львівській області.
Щодо позовних вимог позивачки про визнання дій, рішення та бездіяльності відповідача, що полягають у порушенні, на її думку, Закону України «Про звернення громадян» при розгляді її заяви від 04.09.2023 за № 15224 та зобов'язати таку заяву щоб скерувати її до компетентного органу, який є вище стоячою інстанцією до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду по суті, суд зазначає, що в цій частині такі позовні вимоги також задоволенню не підлягають, оскільки відповідач повернуті від Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріали заяви позивачки скерував голові Львівського окружного адміністративного суду.
Згідно із ч. 1 ст. 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.
Згідно із ст. 24 цього ж Закону, саме голова місцевого суду контролює ефективність діяльності апарату суду.
Таким чином, прохання позивачки перед відповідачем: «Прошу відповідно до ЗУ «Про звернення громадян» вирішити питання чому у Львівському окружному суді відсутня у вільному доступі інформація щодо контактів з керівником апарату суду», правомірно скеровано відповідній особі.
Щодо позовних вимог позивачки про відшкодування завданої їй моральної шкоди протиправними діями, рішеннями та бездіяльністю відповідача в сумі 5000000,00 грн та завданої матеріальної шкоди протиправними діями, рішеннями та бездіяльністю відповідача в сумі 3000,00 грн, суд зазначає, що такі також задоволенню не підлягають, скільки судом в межах підстав та предмету позову не встановлено протиправності спірних рішень, дій та бездіяльності відповідача.
Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З цих же по суті підстав, судом враховуються заперечення відповідача.
Відповідно позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню повністю.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
В задоволені позову ОСОБА_1 до Львівського районного управління поліції №2 Відділу поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання рішення, дій та бездіяльності протиправними, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення складено у повному обсязі 24.02.2025 року.
СуддяГавдик Зіновій Володимирович