про залишення позовної заяви без руху
24 лютого 2025 рокусправа № 380/25400/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови підготувати і надати до ГУ ПФУ у Львівській області нову довідку на ОСОБА_1 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення(надбавок. доплат, підвищень) та премії позивача для обчислення і перерахунку пенсії, у зв'язку із неправильним нарахуванням при призначенні, з врахуванням до довідки оновленого грошового забезпечення нарахованому на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.02.2023р. по справі №380/12982/22;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 підготувати і надати до ГУ ПФУ у Львівській області нову довідку на ОСОБА_1 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення/надбавок. доплат, підвищень) та премії позивача для обчислення і перерахунку пенсії, у зв'язку із неправильним нарахуванням при призначенні, з врахуванням до довідки грошового забезпечення нарахованому на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.02.2023р. по справі №380/12982/22.
Ухвалою від 20.12.2024 суддя відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом, призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На адресу суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх.№1789 від 09.01.2025). В обґрунтування вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду, водночас не надає доказів щодо поважності причин пропущення звернення до суду.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Суддя встановила, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.
Положеннями ст.ст.160, 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI).
За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Судом встановлено, що за подання цього позову до суду позивач не сплатив судовий збір, просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасника бойових дій. На підтвердження статусу учасника бойових дій до позовної заяви позивач додав посвідчення серії АА від 17.07.2015.
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону Закон № 3674-VI. Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Ця норма Закону має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Нормами частини другої статті 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону №3551-XII.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що «вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII».
Позивач оскаржує протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови підготувати і надати до ГУ ПФУ у Львівській області нову довідку на ОСОБА_1 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення(надбавок. доплат, підвищень) та премії позивача для обчислення і перерахунку пенсії, у зв'язку із неправильним нарахуванням при призначенні, з врахуванням до довідки оновленого грошового забезпечення нарахованому на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.02.2023р. по справі №380/12982/22 та просить суд зобов'язати відповідача видати відповідну довідку. З огляду на підстави та предмет, позов стосується питання перерахунку та виплати пенсійного забезпечення на підставі Закону №2262-XII та не стосується пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій; оскаржені дії відповідача зумовлені статусом позивача як особи, що отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону №2262-XII та жодним чином не пов'язана з наявністю/відсутністю в позивача статусу учасника бойових дій.
Таким чином, відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цього позову на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.
З огляду на такий підхід щодо правозастосування, позивачу належить сплатити судовий збір за подання цієї позовної заяви.
Згідно з ч.1 ст.3, ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX, у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб, станом на 01.01.2024 року встановлено у розмірі - 3028,00 грн.
Відповідно до підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як видно зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
З огляду на викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст. 123 КАС України.
Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою заяви про поновлення строку звернення до суду в зазначений строк або якщо вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №607/6231/17, від 22.01.2019 у справі №201/9987/17, від 14.05.2019 у справі №826/26174/15, від 21.12.2019 у справі №826/12776/15, від 05.05.2022 у справі №240/10663/20, від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 та у багатьох інших.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: «…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.»
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021) досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з позовом.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, про що зазначав Верховний Суд у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
З матеріалів справи судом встановлено, що листом від 21.08.2023 відповідач відмовив у видачі нової довідки для перерахунку пенсії.
Таким чином, суд зауважує, що позивачу було відомо про невидачу довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення/надбавок. доплат, підвищень) та премії позивача для обчислення і перерахунку пенсії, у зв'язку із неправильним нарахуванням при призначенні, з врахуванням до довідки грошового забезпечення нарахованому на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.02.2023р. по справі №380/12982/22 ще в серпні 2023 року.
До суду із цим позовом ОСОБА_1 звернулася 19.12.2024, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.
Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За відсутності у матеріалах позову належних доказів, що свідчили б про наявність об'єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення з цим позовом позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.
Відтак позовну заяву належить залишити без руху після відкриття провадження у справі та надати позивачу 5 днів з моменту отримання для усунення недоліків.
Пунктом 7 ч. 1. ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Керуючись ст.ст. 171, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку та квитанцію про оплату судового збору.
3. Роз'яснити, що у випадку не усунення у встановлений строк недоліків, позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяГрень Наталія Михайлівна