Іменем України
24 лютого 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/11656/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яким просила:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у 2022 році протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2019-2021 роки, тобто за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, починаючи з 30.05.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 30.05.2022 після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач подала до УПФУ необхідні документи та заяву про призначення пенсії за віком замість пенсії за вислугу років. Відповідно до рішення ГУПФУ № 930090826404 від 03.06.2022 пенсію за віком призначили з 30.05.2022. Обчислення розміру пенсії проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2014-2016 роки замість правильного за 2019-2021 роки. В результаті розрахунку, проведеного відповідачем, розмір пенсії за віком виявився суттєво меншим, ніж мав становити за умови дотримання норм ч.1 ,2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 20.06.2022 позивач звернулася до відповідача з заявою № 12396/Г-2600-22, в якій просила провести обчислення пенсії за віком, призначеної замість пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я, із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2019-2021 роки відповідно до ч.1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», оскільки пенсія за віком є першою, яку позивачу призначили відповідно до цього Закону.
Листом від 06.07.2022 № 14074-12396/Г-02/8-2600/22, ГУПФУ повідомило, що відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії. Згідно вказаної норми Закону показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки (за 2019-2021 роки) в розмірі 10846,37 грн. застосовується при зверненні особи вперше за призначенням пенсії. Тобто, при переведенні з 30.05.2022 року з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, обчислювати розмір моєї пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки (за 2019-2021 роки) відсутні законні підстави, оскільки вказаний показник застосовується при зверненні особи вперше в 2022 році за призначенням пенсії. У зв'язку з цим, позивач вважає, що під час розрахунку її пенсії за віком мав бути застосований показник середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якої зазначено, що згідно заяви від 30.05.2022 ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Формула, за якою визначається заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії застрахованої особи, наведена у статті 40 Закону: Зп - Зс х (Ск : К), де: Зс - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Згідно вказаної норми Закону показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (за 2019-2021р.р. в розмірі 10846,37 грн. за зверненням особи в 2022 році застосовується при зверненні особи вперше за призначенням пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України " Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" №118 від 16.02.2022 встановлено, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону 1058 (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році". У 2019 році при перерахунку раніше призначених пенсій згідно з Порядком застосовувався коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення раніше призначених пенсій (далі - коефіцієнт збільшення), в розмірі 1,17, у 2020-му і 2021 році - в розмірі 1,11, в 2022 - в розмірі 1,14 і відповідно заробіток для обчислення пенсії склав: з 01.03.2019 в розмірі 4404,35 грн. (3764,40 грн. х 1,17), з 01.05.2020 в розмірі 4888,83 грн. (4404,35 грн. х 1 ,1 1 ), 01.03.2021 в розмірі 5426,60 грн. (4888,83 грн. х 1,11), з 01.03.2022 в розмірі 6186,32 грн. (5426,60 грн. х 1,14). Згідно заяви ОСОБА_1 від 30.05.2022 щодо переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при розрахунку пенсії за віком заробітна плата (дохід) була обчислена із застосуванням збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується з 01.03.2022 для обчислення/перерахунку раніше призначених пенсії в розмірі 6186,32 грн., як передбачено постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" №118 від 16.02.2022. Тобто, при переведенні Позивача з 30.05.2022 з пенсії за вислугою років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», обчислювати розмір пенсії із застосуву України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошов
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року позов залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - прийнято до провадження.
Дослідив матеріали справи, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову та заперечення на позов, оцінив докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні та з 13.11.2006 отримувала пенсію за вислугу років, як працівник охорони здоров'я відповідно до ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Судом встановлено, що з 13.11.2006 позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та після досягнення пенсійного віку позивачем була подана до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві заява від 30.05.2022 про призначення пенсії за віком.
За результатом розгляду заяви позивача їй було призначено пенсію за віком у розмірі 2654,72 грн. Для визначення розміру пенсії застосовано страховий стаж - 41 рік 3 місяці 21 день, коефіцієнт стажу - 0,41250.
У відповідь на звернення позивача ГУ ПФУ в м. Києві листом від 06.07.2022 №14074-12396/Г-02/8-2600/22 повідомило, що згідно заяви від 30.05.2022 щодо переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при розрахунку пенсії за віком заробітна плата (дохід) була обчислена із застосуванням збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується з 01.05.2022 для обчислення/перерахунку раніше призначених пенсії в розмірі 6186,32 грн., як передбачено постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" №118 від 16.02.2022. Тобто, при переведенні з 30.05.2022 з пенсії за вислугою років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», обчислювати розмір пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (за 2019- 2021 роки), відсутні законні підстави. Вказаний показник застосовується при зверненні особи вперше в 2022 році за призначенням пенсії.
Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач стверджує, що відповідачем при обчисленні пенсії не був застосований показник середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки при призначенні їй пенсії за віком.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 1 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до ст. 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відтак, наведені приписи свідчать про те, що лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Судом встановлено, що позивачу з 13.11.2006 була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», що сторонами не заперечується.
Отже, суд відмічає, що за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся 30.05.2022.
Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV (в редакції, яка була чинна на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, у зв'язку з чим показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.
Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Суд зазначає, що Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що у випадку, якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі №263/6611/17.
Таким чином, на переконання суду, в даному випадку має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що 30.05.2022 позивачу було призначено пенсію за віком вперше, однак під час розрахунку пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати в Україні з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 за 2014-2016 (3764,40 грн.), індивідуальний коефіцієнт склав 0.91106, що в цілому становить 5636,11000 грн. (6186,32 х 0,91106). Розмір пенсії позивача з 30.05.2022 з надбавками становить 2569.98 грн., де 2324,90 грн. - це розмір пенсії за віком (5636.11 * 0.41250) та 212,74 грн. це доплата за понаднормовий стаж (за 11 років).
Враховуючи наведене, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2019-2021 роки є протиправними.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування показника середньої заробітної плати по країні за 2014-2016 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у 2022 році та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки з моменту звернення за її призначенням, а саме з 30.05.2022.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції.
Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia) та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який не довів правомірність своєї бездіяльності.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 992,40 грн. згідно з квитанцією від 25.08.2022 № 0.0.2654065378.1
Відповідно, враховуючи наслідки вирішення справи та положення ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу 992,40 грн. понесених витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 260, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування показника середньої заробітної плати по країні за 2014-2016 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у 2022 році.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки з моменту звернення за її призначенням, а саме з 30.05.2022.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.В. Ірметова