про повернення позовної заяви
24 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/890/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України б Кіровоградській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №4508/1 від 11.08.2021 року про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21.02.2018 року, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №4508/1 від 11.08.2021 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду від 17 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду та необхідністю подання заяви про поновлення строку звернення до суду.
У встановлений судом строк на адресу суду надійшла заява представника позивача про поновлення процесуального строку, в якій посилається на практику Верховного Суду, яка на її думку підтверджує безумовну наявність порушеного права позивача на отримання пенсії у розмірі, визначеному Законом, що не визнається відповідачем.
Надаючи оцінку вказаній заяві, суддя зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші протии Великобританії», “Девеер протии Бельгії».
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19 (адміністративне провадження №К/9901/15971/20).
Крім того суд зазначає, що у вказаній постанові Верховного суду відступлено від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження №К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Суд звертає увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №9901/325/19 (провадження № 11-677заі19) вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суддя звертає увагу, що відповідно до приписів частини 2 статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
При цьому, суддею встановлено, що питання перерахунку пенсії на підставі довідки від 11.08.2021 року №4508/1 було предметом розгляду справи в суді, за результатом вирішення якого Кіровоградським окружним адміністративним судом винесено рішення від 12.01.2022 по справі №340/6394/21, яке набрало законної сили і на його виконання головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області проведено позивачу відповідний перерахунок пенсії з 01.04.2019.
Верховний Суд неодноразово наголошував на дотриманні правил правової визначеності. В кожному конкретному випадку суд має можливість лише один раз вирішити спір одного і того ж позивача по одним і тим же підставам по суті, при цьому звернення одного і того ж позивача до іншого суду, з огляду на тимчасовий переїзд, не дає правовідносинам якоїсь новизни. До того ж, зміна практики Верховного Суду не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду.
По даним правовідносинам суд вже вирішив адміністративний спір по суті, що відображено в рішенні від 12.01.2022 по справі №340/6394/21.
Отже, строк звернення до суду не застосовується щодо нарахованих сум пенсії. У даному випадку позивач просить повторно перерахувати пенсію на підставі вже врахованої довідки, зазначаючи при цьому інший період. Тому до спірних правовідносин поширюється строк звернення до суду, який встановлено КАС України.
При цьому, позивач про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі на її недонарахування, згідно рішення суду від 12.01.2022 по справі №340/6394/21, повинен був дізнатись ще у 2022 році.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду лише 11.02.2025 (відомості поштового відправлення), тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного ч.2 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, суддя зауважує, що позивач не позбавлений права повторного звернення до суду із даним позовом при наявності поважних підстав пропуску строку.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись п.1 ч.5 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу разом із доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА