Рішення від 20.02.2025 по справі 340/7658/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7658/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника - адвоката Поповича Павла Олександровича, звернулася до суду з позовом (а.с.73-78) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (також - відповідач), у якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 615/11-28-24-09 від 25.10.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 ;

2) зобов'язати відповідача вчинити дії щодо поновлення реєстрації ФОП ОСОБА_1 , як платника єдиного податку третьої групи, 5% від отриманого доходу - з 30 вересня 2024 та включити його до платників єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що обмеження перебування на єдиному податку згідно абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України стосується виключно суб'єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності прямо зазначені у ПКУ: поштовий зв'язок, телефонний зв'язок, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж. Наявність виду діяльності за кодом КВЕД 61.10 не може бути критерієм визначення заборонених для застосування платником єдиного податку, оскільки крім зазначених у абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України видів господарської діяльності, кодом КВЕД 61.10 визначені види діяльності, які не заборонені для застосування на єдиному податку. У спірному випадку, позивачем послуги технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж не надавались. Крім того, позивач не укладав із третіми особами послуг технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж чи то послуг телефонного зв'язку (жодного виду), послуг поштового зв'язку. Також відповідач у спірному рішенні зазначив дату виключення платника податків з реєстру - 30 вересня 2024 року, що є протиправним, оскільки вказане протиправне рішення було прийняте по за межами перевірки. Фактично, перевірка завершена за результатами розгляду заперечень платника податків (позивача) на акт перевірки, яке є невід'ємною частиною акта перевірки, отже виключення позивача з реєстру до розгляду заперечень на акт перевірки вказує на протиправність і упередженість дій органу податкового контролю, вчинених за межами перевірки. Таким чином, позивач з спірним рішенням не погоджується, вважає його протиправним та таким, що не відповідає нормам ПК України та чинному законодавству в сфері електронної комунікації, чим порушуються його права як добросовісного платника податків.

Ухвалою судді від 18.12.2024 року відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.83-84).

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки згідно з КВЕД-2010 діяльність з надання послуг, доступу до мережі Інтернет не виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 - "Діяльність у сфері проводового електрозв'язку", 61.20 - "Діяльність у сфері безпроводового електрозв'язку", 61.30 - "Діяльність у сфері супутникового електрозв'язку" та класу 61.90 - "Інша діяльність у сфері електрозв'язку". Отже, фізичні особи-підприємці, які обрали вище вказані КВЕД-2010 та надають електронні комунікаційні послуги не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування. ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність за кодом IA.S1 - послуги доступу до мережі Інтернет. Оскільки діяльність із надання послуг доступу до мережі Інтернет не належить до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, платники єдиного податку - фізичні особи-підприємці під час здійснення діяльності з постачання відповідних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (а.с.86-89).

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій не погодився з відповідача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с.126-130).

Дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено таке.

07.06.2019 позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець (основний вид діяльності за КВЕД: 61.10 "Діяльність у сфері проводового електрозв'язку"), включений до реєстру операторів провайдерів телекомунікаці (рішення від 30.07.2019 № 352), перебуває на обліку в Новоукраїнській ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області, з 07.06.2019 перебуває на спрощеній системі оподаткування, група 3, ставка податку 5% (а.с.54-55).

Листом ГУ ДПС у Кіровоградській області № 1523/12/11-28-24-09 від 31.07.2024 витребувано інформацію щодо правових підстав перебування на спрощеній системі оподаткування (а.с.58).

Листом вих.№1 від 24.09.2024 позивач надав відповідь на такий лист (а.с.59).

Отримавши відповідну інформацію, відповідачем було проведено камеральну перевірку, за результатом якої складений акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування № 13946/11-28-24-09 від 26.09.2024, у якому вказано про невідповідність виду діяльності платника податків спрощеній системі оподаткування, в частині порушення абз.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України (а.с.60).

Не погоджуючись з результатами камеральної перевірки, позивач подав заперечення, у яких виклав свої доводи щодо неправомірності висновків перевіряючого з приводу невідповідності виду діяльності платника податків спрощеній системі оподаткування (а.с.61).

За результатами розгляду заперечення позивачу направлено відповідь № 11048/6/11-28-24-01-12 від 25.10.2024 (а.с.62-64).

25.10.2025 відповідачем винесено рішення № 615/11-28-24-09, яким позивача, відповідно до абз.3 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України, з 30.09.2024 було виключено з реєстру платників єдиного податку (а.с.65).

Правомірність та законність такого рішення є предметом спору у даній справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

Згідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39--3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44--1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44--2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44--1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти; 12) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до підпункту 177.5.1--1 пункту 177.5 статті 177 цього Кодексу.

Згідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 ст. 75 ПК України і за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником податків вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюються.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складання розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування тощо).

Таким чином, перевірка дотримання платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування не належить до предмета камеральної перевірки.

Як видно з матеріалів справи, податковим органом під час проведення камеральної перевірки позивача надано оцінку питанню правомірності перебування платника єдиного податку третьої групи на спрощеній системі.

Відтак, суд дійшов висновку, що перевірку проведено з підстав не передбачених ст. 75 ПК України, оскільки податковий орган під час проведення камеральної перевірки, з'ясував питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення такого виду податкової перевірки.

Щодо наявності правових підстав виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, то суд зазначає таке.

Згідно з підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно пункту 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Згідно з пунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;

Отже, виходячи з вказаної норми права, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність, зокрема, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

3 01.01.2022 набрав чинності Закон України "Про електронні комунікації" від 16 грудня 2020 року № 1089-IX (далі - Закон № 1089-IX) яким визначено правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов'язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону № 1089-IX:

25) електронна комунікаційна мережа - комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг;

27) електронна комунікаційна послуга - послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг;

28) електронна комунікація (телекомунікація, електрозв'язок)- передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів електронних комунікацій;

54) мережа Інтернет (Інтернет) - глобальна електронна комунікаційна мережа, що призначена для передачі даних та складається з фізично та логічно взаємоз'єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами;

70) оператор електронних комунікацій (оператор) - суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами.

У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж.

У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг;

80) послуга доступу до мережі Інтернет - електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується;

85) постачальник електронних комунікаційних мереж - суб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов'язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж;

87) постачальник електронних комунікаційних послуг - суб'єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг;

Таким чином, Закон України "Про електронні комунікації" від 16 грудня 2020 року № 1089-IX не визначає окремого суб'єкта господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері електронних комунікаційних послуг без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж.

В той же час, як зазначено судом вище, неможливість перебування суб'єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування податкове законодавство пов'язує саме з тим, що такий суб'єкт господарювання здійснює діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж (пункт 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України).

Відтак, з метою встановлення можливості/неможливості перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, визначальним є встановлення тих видів діяльності, які здійснює позивач.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону № 1089-IX суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій (далі - повідомлення).

Уповноважені регуляторним органом посадові особи протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації повідомлення забезпечують внесення відповідних відомостей до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг і надсилають суб'єкту господарювання через електронний кабінет витяг з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг (частина 4 статті 16 Закону № 1089-IX).

Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг ведеться регуляторним органом (його уповноваженими особами) в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою (частина 1 статті 17 Закону № 1089-IX).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (далі - НКЕК) "Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг" від 20.04.2022 року № 30, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2022 року за № 502/37838 (зі змінами), затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.

У Орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, надане таке визначення послуги доступу до мережі Інтернет (код послуги IA.S1) - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. У тому числі послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет - послуга із швидкістю передачі даних, не меншою, ніж визначена законодавством, та без застосування систем з комутацією каналів.

Також надане таке визначення послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж (код послуги OS.SI) - послуга з підтримки у працездатному стані обладнання електронних комунікаційних мереж в процесі його експлуатації, при якому воно здатне виконувати задані функції, зберігаючи задані значення параметрів у межах, які встановлені в нормативно-технічній документації; експлуатації електронних комунікаційних мереж.

У спірному випадку, згідно наданого до суду витягу НКЕК вих.№104-638/104 від 24.01.2025 встановлено, що позивача включено до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг за № 2437, як постачальника електронних комунікаційних послуг, що надає послуги доступу до мережі Інтернет (код послуги IA.S1) (а.с.143).

Відомостей про те, що позивач надає послуги з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж (код послуги OS.S1), матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач не здійснює види діяльності, які є несумісними з перебуванням суб'єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування, то суд дійшов висновку про неправомірність оскаржуваного рішення відповідача.

З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що спірне рішення прийнято податковим органом за результатами камеральної перевірки, предметом якої не може бути дослідження обставин правомірності перебування позивача на спрощеній системі оподаткування; висновки відповідача про здійснення позивачем видів діяльності, які є несумісними з перебуванням суб'єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування, не знайшли свого об'єктивного підтвердження.

Отже рішення № 615/11-28-24-09 від 25.10.2024 про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог пункту 19-3.1 статті 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до пункту 299.13 статті 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування.

При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Таким чином, з врахуванням наведених обставин, з огляду на те, що оскаржуване рішення про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню, суд дійшов висновку, що належним захистом прав позивача у цьому випадку буде зобов'язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків з 30.09.2024, тобто з дати виключення з цього реєстру з метою недопущення порушення права позивача та повернення його у становище, яке існувало до винесення протиправного рішення.

Підсумовуючи вищевказане, позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що згідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 3028,00 грн., який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.68).

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області № 615/11-28-24-09 від 25.10.2024 року про виключення з реєстру платників єдиного податку третьої групи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ).

Зобов'язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ), як платника єдиного податку третьої групи у Реєстрі платників єдиного податку - з 30.09.2024 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП: 43995486) судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України, та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО

Попередній документ
125371302
Наступний документ
125371304
Інформація про рішення:
№ рішення: 125371303
№ справи: 340/7658/24
Дата рішення: 20.02.2025
Дата публікації: 26.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (14.04.2025)
Дата надходження: 19.03.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОЖКО Л А
суддя-доповідач:
БОЖКО Л А
ПЕТРЕНКО О С
відповідач (боржник):
Головне управління ДПС у Кіровоградській області
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління ДПС у Кіровоградській області
позивач (заявник):
Фізична особа – підприємець Міршук Андрій Валентинович
представник відповідача:
Должикова Ксенія Миколаївна
представник позивача:
Попович Павло Олександрович
суддя-учасник колегії:
ДУРАСОВА Ю В
ЛУКМАНОВА О М