21 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7736/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №11042/6//11-28-24-08/ НОМЕР_1 від 24.10.2024, згідно з яким анульовано реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку;
- зобов'язати ГУ ДПС у Кіровоградській області відновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку з 30.09.2024.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування та складено акт №14366/11-28-24-08/ НОМЕР_1 від 01.10.2024, в якому вказано про невідповідність виду діяльності платника податків спрощеній системі оподаткування, в частині порушення абз.5 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ. На підставі вказаного акту прийнято спірне рішення, яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку на підставі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Представник позивача наголошує на тому, що позивач є постачальником електронних комунікаційних послуг, а саме послуг з доступу до мережі Інтернет та широкосмугового доступу до мережі Інтернет, з відповідними кодами виду діяльності у сфері електронних комунікацій IA.S1 та IA.S2. Також вказує, що за приписами пункту 299.11 статті 299 ПК України анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Однак, на думку відповідача, потенційне порушення вимог податкового законодавства було допущено та встановлено під час перевірки 01 жовтня 2024 року, а тому, вважає, що анулювання реєстрації платника єдиного податку мало б відбутись з 01 січня 2025 року - з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Крім того, на думку представника позивача у відповідача відсутнє право приймати рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку 3-ої групи та анулювати свідоцтво платника єдиного податку. Так, відповідно до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж. Однак, позивач надає послугу доступу до мережі інтернет з кодом ІА.SI та забезпечує доступ до мережі інтернет, можливість з'єднання з її кінцевими точками без використання ресурсу нумерації (п. 80 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про електронні комунікації»). Стверджує, що послуга доступу до мережі Інтернет - це окремий тип електронних комунікаційних послуг, відмінний від послуг міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації та надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації мереж (ч. 1 ст. 18 Закону України “Про електронні комунікації»). Тобто, на його думку, надання доступу до мережі Інтернет не підпадає під обмеження для спрощеної системи оподаткування ПК України. Позивач не здійснює надання послуг третім особам з технічного обслуговування та експлуатації електронних (телекомунікаційних) мереж з кодом послуги у сфері електронних комунікацій - OS.S1, що підтверджується відсутністю відповідного запису у відкритому Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, який розміщений у відкритому доступі на офіційному веб-сайті НКЕК. Крім того, вказує що за класифікації КВЕД 2010 також не можливо прийти до висновку, що доступ до мережі інтернет, який здійснює позивач, є послугою телефонного зв'язку чи надання послуг техобслуговування мереж третім особам.
Ухвалою судді від 03.12.2024 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову. (а.с.51-52)
Ухвалою судді від 09.12.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.55).
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог (а.с.58-60), посилаючись на те, що з набранням чинності 1 січня 2022 року Закону України від 16.12.2020 №1089-ІХ “Про електронні комунікації» платники податків при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування обліку та звітності. Відповідно до Закону №1089 оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг - суб'єкт господарювання, який надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг. Проте попередній Закон України від 18.11.2003 р. №1280-IV “Про телекомунікації» (діяв до 01.01.2022) розділяв ці поняття та визначав окремо поняття “провайдер телекомунікацій» (суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку). На сьогодні норми Закону № 1089 не визначають окремого суб'єкта господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері електронних комунікаційних послуг без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж. Представник відповідача зазначає, що відповідно до норм Закону №1089 платники єдиного податку - фізичні особи-підприємці при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права обирати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Водночас, вказує, що для застосування спрощеної системи оподаткування платники податків подають заяву за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308. Форма цієї заяви передбачає зазначення платниками видів діяльності за кодами з КВЕД ДК 009:2010, які суб'єкт господарювання має здійснювати, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування. Також вказує, що позивач перебуває на податковому обліку, є платником єдиного податку з 25.01.2012, а з 01.08.2023 по 30.09.2024 - 3 група 5%, обрано види діяльності згідно Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі - КВЕД-2010), зокрема: 61.90 "Інша діяльність у сфері електрозв'язку". Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Отже, вважає, що податковим органом було дотримано всіх вищевказаних норм та правомірно прийнято вищезазначене рішення відповідно до чинного законодавства.
Ухвалою суду від 24.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Кіровоградській області про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. (а.с.81-82)
Представником позивача подано відповідь на відзив ( а.с.84-85), в якій повністю не погоджується з доводами відповідача.
Представником відповідача подано додаткові пояснення ( а.с.87-88), в яких зазначено, що в реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг вказано, що ФОП ОСОБА_2 здійснює діяльність за кодом IA.S1 - послуги доступу до мережі Інтернет та за кодом IA.S2 - послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет. Оскільки діяльність із надання послуг доступу до мережі Інтернет не належить до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, а є складовою класу 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв'язку та класу 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв'язку, свідчить про те, що фізичні - особи підприємці, які є платниками єдиного податку третьої групи та здійснюють діяльність за видами економічної діяльності класу 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв'язку та 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв'язку на теперішній час не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Представником позивача надані додаткові пояснення, в яких зазначає, що позивач, надаючи послуги, класифіковані за 61.90 КВЕД, жодним з видів господарської діяльності зазначених у абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України не займається та не заявляла намірів займатися. Вважає, що наявність задекларованої позивачем діяльності за кодом КВЕД 61.90 не може бути критерієм визначення заборонених для застосування на Єдиному податку видів господарської діяльності, оскільки крім зазначених в абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України видів господарської діяльності, кодом КВЕД 61.90 визначені види діяльності, які не заборонені для застосування на єдиному податку. (а.с.93)
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець 29.03.1995, основний вид діяльності - 62.09 інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем. (а.с.15-16). Перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Кіровоградській області на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності з 01.12.2012, а з 01.08.2023 - 3 група, ставка 5%, при цьому вид діяльності вказаний, зокрема інша дiяльнiсть у сферi електрозв'язку (61.90). ( а.с.14)
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку надано ФОП ОСОБА_1 витяг з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, згідно якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 включена до вказаного реєстру за №209, вид послуги - послуга доступу до мережі Інтернет, код виду послуги IA.S1 - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. З використанням мережі: фіксованого зв'язку; IA.S2 - послуга з доступу до мережі Інтернет із швидкістю передачі даних, не меншою ніж визначена законодавством, та без застосування систем з комутацією каналів. З використанням мережі: фіксованого зв'язку. (а.с.11-12)
Посадовою особою ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 01.10.2024 №14366/11-28-24-08/ НОМЕР_1 , яким встановлено, що платником податків порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: абз.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 та абз.3 п.299.10 ст.299 ПК України (у разі здійснення видів діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування або не відповідність вимогам організаційно - правових форм господарювання) - здійснення видів діяльності за КВЕД: 61.90 - Інша діяльність у сфері електрозв'язку, які заборонено абз. 8 п.п.291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу
На підставі висновків зазначеного акту відповідачем прийнято рішення №11042/6//11-28-24-08/ НОМЕР_1 від 24.10.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 01.10.2024, у зв'язку з порушенням платником єдиного податку вимог, встановлених п. 291.5 ст. 291 ПК України (а.с.10).
При цьому, платник єдиного податку виключений із реєстру 30 вересня 2024 року (а.с.13зв.).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції чинній на час проведення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно з підпунктами 76.1, 76.2 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Тобто, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75.1 ст.75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення цього виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.
Чинним податковим законодавством визначений вичерпний перелік підстав та видів перевірок, які мають право призначати та проводити контролюючі органи, в розумінні ст.19 Конституції України.
Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування, оскільки останні перебувають поза межами цієї перевірки.
Водночас податковим органом під час проведення камеральної перевірки позивача надано оцінку питанню правомірності перебування платника єдиного податку першої-третьої груп на спрощеній системі, не здійснюючи перевірку даних податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця. Наведена обставина дає підстави вважати, що перевірку проведено з підстав, не передбачених ст.75 ПК України, а саме, щодо правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування.
В акті камеральної перевірки вказано, що її проведено на підставі п.299.11 ст.299 ПК України та перевірку проведено щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування. Водночас, такий вид перевірки не передбачений статтею 75 ПК України.
Отже, податковий орган під час проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт та в подальшому прийнято спірне рішення, з'ясував питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення такого виду податкової перевірки.
Суд зазначає, що інформація, яка зібрана податковим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку саме за результатом проведення камеральної перевірки.
Щодо виявлених порушень, покладених в основу оскаржуваного рішення, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.п.291.2, 291.3 ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
З огляду на пп.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Згідно з п.п.299.1 ст.299 Податкового кодексу України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до пп.3 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
На підставі пп.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Згідно з пп.299.11 ст.299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Так, з 01.01.2022 набрав чинності Закон України “Про електронні комунікації» від 16.12.2020 №1089-IX (далі за текстом - Закон №1089-IX), яким визначено правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов'язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.
Статтею 2 Закону №1089-IX визначено, що мережа Інтернет (Інтернет) - глобальна електронна комунікаційна мережа, що призначена для передачі даних та складається з фізично та логічно взаємоз'єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами; послуга доступу до мережі Інтернет - електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується; електронна комунікаційна мережа - комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг; електронна комунікація (телекомунікація, електрозв'язок) - передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів електронних комунікацій; електронна комунікаційна послуга - послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг; постачальник електронних комунікаційних послуг - суб'єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг; постачальник електронних комунікаційних мереж - суб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов'язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж; оператор електронних комунікацій (оператор) - суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами. У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж. У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.
Отже, в силу Закону №1089-IX будь-який оператор електронних комунікацій може бути постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, але не кожен постачальник електронних комунікаційних послуг є оператором електронних комунікацій.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4, 5, 6 ст.16 Закону №1089-IX господарська діяльність у сфері електронних комунікацій здійснюється на засадах загальної авторизації, крім передбачених цим Законом випадків користування радіочастотним спектром та ресурсами нумерації.
Суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій (далі - повідомлення).
Уповноважені регуляторним органом посадові особи протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації повідомлення забезпечують внесення відповідних відомостей до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг і надсилають суб'єкту господарювання через електронний кабінет витяг з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.
Відповідальність за достовірність і повноту відомостей, зазначених у повідомленні, покладається на керівника суб'єкта господарювання, який подав таке повідомлення, або відповідно на фізичну особу-підприємця.
У разі зміни відомостей, зазначених у частині третій цієї статті, або виявлення помилок у поданому повідомленні суб'єкт господарювання зобов'язаний подати виправлені дані не пізніше десяти робочих днів з дня настання таких змін.
Частинами 1, 2 статті 17 Закону №1089-IX визначено, що реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг ведеться регуляторним органом (його уповноваженими особами) в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.
Реєстр містить такі відомості:
1) дата надходження повідомлення відповідно до статті 16 цього Закону;
2) інформація, зазначена в повідомленні відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону;
3) інші наявні в регуляторного органу відомості, передбачені формою такого реєстру.
Частиною 2 статті 19 Закону №1089-IX передбачено, право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію електронних комунікаційних мереж може належати будь-якій фізичній особі-підприємцю або юридичній особі, незалежно від форм власності, які є резидентами України.
Надання електронних комунікаційних мереж та послуг на території України є виключним правом юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих відповідно до законодавства (резиденти України).
Процедура подання повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, та ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг встановлена Порядком ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форма, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 20.04.2022 р. №30 (далі за текстом - Порядок №30).
Таким чином, єдиним ресурсом, де відображаються актуальні дані про постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, у тому числі про надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг. Документом, який може підтвердити право суб'єкта господарювання на надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Витяг з Реєстру, наданий уповноваженими посадовими особами НКЕК.
Окрім того, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 20.04.2022 №30 затверджено Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.
Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 03.04.2024 р. №170 надано офіційне узагальнене роз'яснення щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг.
З огляду на офіційне узагальнене роз'яснення щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг, види електронних комунікаційних послуг з Орієнтовного переліку, які максимально відповідають видам діяльності, зазначеним у пункті 8 підпункту 291.5.1 підпункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України: послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, код послуги - IC.S1; послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж код послуги - OS.S1.
Тобто, лише при здійсненні цих 2 видів електронних комунікаційних послуг постачальник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку надано ФОП ОСОБА_1 витяг з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг згідно якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 включена до вказаного реєстру за №209, вид послуги - послуга доступу до мережі Інтернет, код виду послуги IA.S1 - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. З використанням мережі: фіксованого зв'язку; IA.S2 - послуга з доступу до мережі Інтернет із швидкістю передачі даних, не меншою ніж визначена законодавством, та без застосування систем з комутацією каналів. З використанням мережі: фіксованого зв'язку. (а.с.11-12)
Крім того, суд враховує, що відповідно до положень розділу 1 Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. №457, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Отже, види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.
До того ж, суд бере до уваги, що законодавець, визначаючи суб'єктів, які не можуть бути платниками єдиного податку, у деяких випадках вказував код КВЕД, як то у пп.291.5.2 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України. Натомість у переліку видів діяльності, наведених у пп.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України, законодавцем не застосовано жодного коду КВЕД, що спростовує висновок податкового органу, з яким погодилося Міністерство фінансів України, що суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність за кодами КВЕД з розділу 61 “Телекомунікації (електрозв'язок)» не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування першої - третьої груп.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач як критерій для застосування обмежень, встановлених підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України та прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку, використав не здійснення конкретних видів діяльності, прямо вказаних у Податковому кодексі України, а допустив довільне трактування положень податкового законодавства, а саме із загального переліку діяльності, а саме: “надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж» відповідач виділив для себе лише: “надання послуг з експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; надання послуг з безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку».
На підставі викладеного та враховуючи підтвердження матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_1 не здійснює фактично діяльності за вказаними у пп.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України видами, а тому у відповідача не було правових підстав для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку, а тому рішення №11042/6//11-28-24-08/2215601064 від 24.10.2024, яким анульовано реєстрацію ФОП як платника єдиного податку підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Також підлягає задоволенню позовна вимога в частині зобов'язання Головне управління ДПС у Кіровоградській області відновити реєстрацію позивача, як платника єдиного податку третьої групи у Реєстрі платників єдиного податку - з 30 вересня 2024 року.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем помилково визначено дату виключення платника податків із реєстру, оскільки відповідно до пп.299.11 ст.299 Податкового кодексу України анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, а 30 вересня ніяк не є першим числом місяця.
Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем належним чином доведено обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
В свою чергу відповідачем доводи позивача не спростовані, правомірність оскаржуваного рішення не доведено.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в сумі 6056,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1543 від 20.11.2024 року (а.с.6), а відтак вказану суму слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Кіровоградській області.
Керуючись ст.ст.9, 77, 90, 132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №11042/6//11-28-24-08/ НОМЕР_1 від 24.10.2024 року, яким анульовано реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку третьої групи у Реєстрі платників єдиного податку - з 30 вересня 2024 року.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 6056,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА