24 лютого 2025 року 640/12469/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження заяву про відвід головуючого судді Головенка В.Д. в адміністративній справі за позовом гр. ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича, третя особа з самостійними вимогами на предмет спору: гр. ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася гр. ОСОБА_1 з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича, третя особа з самостійними вимогами на предмет спору: гр. ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторогова А.М. від 29.03.2021 про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 90 323,90 доларів США у ВП № НОМЕР_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2021 зупинено провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2022 поновлено провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла вказана адміністративна справа, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями було передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено судове засідання з урахуванням особливостей, передбачених приписами ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Марича Є.В. у справі за № 640/12469/21.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про відвід судді Марича Є.В. відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 задоволено заяву судді Марича Є.В. про самовідвід.
Протоколом розподілу від 06.11.2024 справу передано до розгляду судді Терлецькій О.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 прийнято адміністративну справу до провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 заяву про відвід судді Терлецької О.О. задоволено.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 справу прийнято до провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 відвід судді Перепелиці А.М. у справі № 640/12469/21 визнано необґрунтованим.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Перепелиці А.М. в адміністративній справі № 640/12469/21відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 відвід судді Перепелиці А.М. та секретаря судового засідання у справі № 640/12469/21 визнано необґрунтованим.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Перепелиці А.М. в адміністративній справі № 640/12469/21 відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 відвід судді Перепелиці А.М. у справі № 640/12469/21 визнано необґрунтованим.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Перепелиці А.М. в адміністративній справі № 640/12469/21 відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 задоволено заяву судді Перепелиці А.М. про самовідвід.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 31.12.2024 справу передано до розгляду судді Василенко Г.Ю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 справу прийнято до провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 відвід судді Василенко Г.Ю. у справі № 640/12469/21 визнано необґрунтованим.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у задоволенні заяви про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю. відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 задоволено заяву судді Василенко Г.Ю. про самовідвід.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 04.02.2025 справу передано до розгляду судді Головенку О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 справу прийнято до провадження.
Позивачем подано до суду заяву про відвід судді Головенку О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 визнано необґрунтованим відвід судді Головенка О.Д.
У результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддю Лапія С.М. визначено головуючим суддею для розгляду заяви про відвід судді Головенка О.Д.
Згідно ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Розглянувши по суті заяву про відвід судді в даній адміністративній справі, суддя зазначає наступне.
Підстави для відводу судді передбачені статями 36, 37 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 36 КАС України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
На обґрунтування заявленого відводу судді Головенку О.Д. позивач вказує, що суддя взяв на себе відповідальність із крадіжки заяви про забезпечення з додатками, яка була подана 17.02.2023, а також позивач фактично не погоджується з ухвалою від 03.01.2025, оскільки вона не відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи та виписана таким чином, що нібито справа вже розглянута та залишилось тільки відмовити в задоволенні позовних вимог, переслідуючи корисливі мотиви, що пов'язані із отриманою вже або запропонованою винагородою від відповідача
Суд вважає, що мотиви, наведені заявником в заяві про відвід судді, не дають підстав для застосування відводу судді.
Розглядаючи заяву про відвід, суд зазначає, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" (безсторонність) судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
У висновку №3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.
Отже, прийняття процесуальних актів, а також дії суду під час розгляду справи належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження дій чи актів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Правову оцінку дій суду під час розгляду справи, перевірку законності та обґрунтованості прийнятих судових рішень має виключно відповідний суд згідно процесуальним законодавством в межах провадження відповідної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, необхідно зауважити, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Враховуючи викладене, заявлений відвід має бути вмотивований, тобто містити відповідні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Однак, подана заявником заява про відвід судді Головенка О.Д. таких аргументів та доказів не містить.
При цьому, не можуть бути підставами для відводу судді дії суду під час розгляду справи, заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами чи процесуальні рішення судді під час здійснення правосуддя.
Подання заяви про відвід судді, яка містить лише припущення, свідчить про неповагу до суду.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 17.07.2020 у справі №826/11409/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).
Суд зазначає, що зі змісту доводів, які наведені заявником у заяві про відвід судді Головенку О.Д., вбачається, що заявник виявив незгоду із процесуальними рішеннями та діями суду, а отже, дана заява не містить підстав для відводу судді, які визначені ст. 36 КАС України.
Інших доказів на підтвердження існування об'єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Головенка О.Д., заявником суду не надано.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді, необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Оскільки заявлений відвід обумовлений незгодою заявника з процесуальними рішеннями судді Головенка О.Д., суд вважає заяву про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Головенка О.Д. у даній адміністративній справі такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статями 36, 37, 40, 243, 248, 256 КАС України, суддя,-
У задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 про відвід судді Головенка О.Д. відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Лапій С.М.