21 лютого 2025 року справа №320/34685/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16 код ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку йому пенсії з включенням до грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія, сум отриманої ним індексації доходів, відповідно до доданої довідки №175 від 08 серпня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ. вул. Бульварно - Кудрявська, 16 код ЄДРПОУ 42098368) перерахувати ОСОБА_1 пенсію з включенням до грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія, сум отриманої ним індексації доходів, відповідно до доданої довідки №175 від 08 серпня 2023 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.09.2023 року про розгляд заяви щодо перерахунку позивачу пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є протиправним та таким, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року відкрите провадження в адміністративній справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 19.10.2023.
Відтак останнім днем на подання відзиву на позовну заяву було 03.11.2023.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Громадянин України ОСОБА_1 , є військовим пенсіонером Державної прикордонної служби України і отримую пенсію за вислугу років за Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, перебуваю на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві.
У зв'язку зі звільненням з військової служби у відставку 23.03.2023 року, ним 23.05.2023 через уповноважений орган Адміністрації Державної прикордонної служби України до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві було подано заяву про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Після отримання ним 05.06.2023 на картку першої пенсійної виплати від ПФУ він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві з заявою про надання інформації про види і розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення, з яких розрахована його пенсія.
01 серпня 2023 року він отримав відповідь на його звернення. З даного листа йому стало відомо, що при призначенні пенсії з 25.03.2023 року не було враховано середньомісячну суму нарахованої та виплаченої йому індексації грошового забезпечення за 24 останніх місяців перед звільненням у відставку.
У зв'язку з цим, 02 серпня 2023 року він звернувся з заявою до Окремої комендатури охорони і забезпечення, де отримував грошове забезпечення до звільнення у відставку, про надання мені довідки про суму нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за 24 останніх місяців перед звільненням у відставку.
Після отримання такої довідки, 10 серпня 2023 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за 24 останніх місяців перед звільненням у відставку. До заяви було додано довідку про суму нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за 24 останніх місяців перед звільненням у відставку.
Позивач зазначив, що дана довідка є належним чином оформленим офіційним документом, а саме:
видана державним органом;
має дату видачі та реєстраційний номер;
підписана уповноваженою особою, підпис якої засвідчено гербовою печаткою.
Проте, відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії за відповідною довідкою, що і стало підставою для звернення до суду.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-ІІІ (далі також - Закон №2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
За приписами частини другої статті 19 Закону №2017-ІІІ, державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
У свою чергу, статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
При цьому, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі також - Закон №1282-ХІІ).
Згідно з статтею 1 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ та стаття 64 Закону №2262 містять відсилочну норму, суд уважає, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону №2011-XII та Закону №2262.
Статтею 6 Закону №1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Згідно з статтею 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2262 та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання необхідно субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. Водночас, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.04.2019 року по справі №638/9697/17, здійснивши відступ від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах у частині відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, викладеного у постановах Верховного Суду від 6 та 13 березня 2019 року у справах №522/11262/16-а (провадження №К/9901/18884/18, К/9901/18886/18) та №522/7855/17 (провадження №К/9901/5388/17, №К/9901/5385/17).
Вказана правова позиція викладена й у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2023 року в справі № 560/9664/21.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням грошового забезпечення, до складу якого також має бути включена індексація грошового забезпечення, яку він отримував перед звільнення зі служби.
Водночас суд зауважає, що позивач передчасно звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, надавши довідку від 08.08.2023 №175, яка містить відомості про нараховану та виплачену індексацію за період з 01.03.2021 по 28.02.2023.
Необхідно акцентувати увагу, що органи Пенсійного фонду здійснюються призначення/перерахунок пенсії виключно на підставі довідок про грошове забезпечення, що надаються уповноваженими структурами того органу, з якого звільнилася особа перед призначенням пенсії за нормами Закону № 2262-ХІІ.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 N 3-1 Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, перерахунок пенсії за нормами Закону № 2262-ХІІ може бути реалізовано двома шляхами:
(1) через централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1-3 Порядку № 45;
(2) за відповідною заявою пенсіонера та доданими до неї документами.
Суд наголошує на тому, що заява пенсіонера та додані до неї документи, які дають право на подальше підвищення пенсії (довідка про грошове забезпечення), є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, проте за умови, якщо її видано державним органом, з якого особа була звільнена із служби та така довідка відповідає формі, що встановлена чинним законодавством.
В контексті розгляду цієї справи суд вважає, що вказана довідка від 08.08.2023 №175 не може слугувати підставою для проведення перерахунку пенсії, оскільки видана не за встановленою формою.
Так, відповідно до пп.2 п. 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та з інших соціальних питань (надалі - Інструкція), підрозділи фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, ЦОВВ та Національної гвардії України, готують: довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - довідка про додаткові види грошового забезпечення) (додаток 4).
Кабінет Міністрів України Постановою від 13.02.2008 № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 затвердив Порядок № 45, який визначає алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ було звільнено із служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій.
Відповідно до пункт 3 Порядку № 45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Тобто, у випадку проведення перерахунку пенсії до органу Пенсійного фонду має бути надана довідка про розмір грошового забезпечення за відповідною формою згідно з додатками 2 і 3 Порядку № 45.
Отже, форми довідок, на підставі яких здійснюється призначення/перерахунок пенсії за нормами Закону № 2262-ХІІ регламентовані законодавством, що виключає можливість проведення перерахунку пенсії на підставі інших документів (довідок довільної форми).
З огляду на матеріали справи, позивач звертався до Окремої комендатури охорони і забезпечення із заявою щодо надання довідки про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за останні 24 місяці перед місяцем звільнення ОСОБА_1 зі служби.
Окрема комендатура охорони і забезпечення (В/ч НОМЕР_2 ДПСУ) надала довідку довільної форми від 08.08.2023 №175, яка містить відомості про нараховану та виплачену індексацію за період з 01.03.2021 по 28.02.2023.
Водночас вказана довідка не може бути підставою для проведення перерахунку пенсії, оскільки не відповідає формі, що передбачена ані Додатком № 4 до Інструкції, ані Додатком 2-3 Порядку № 45.
Судом встановлено, що з 23.03.2023 ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Судом вбачається, що у довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", інформація щодо індексації грошового забезпечення в неї включена не була. Водночас за останні 24 календарні місяці перед звільнення позивач отримував індексацію грошового забезпечення.
Нової довідки про додаткові види грошового забезпечення за формою, згідно Додатку № 4 до Інструкції позивачем до органу Пенсійного фонду не надано, на звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_2 ДПСУ) довідку встановленої форми із включенням до складу грошового забезпечення індексації не надано.
Отже, оскільки позивач не оскаржував дії відповідача щодо невключення до складу грошового забезпечення, вказаного у довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення, та не надав до органу Пенсійного фонду довідку, в якій міститься повна інформація про всі нараховані види грошового забезпечення, в тому числі і індексація, встановленої форми, що відповідає Додатку 4 до Інструкції, відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії на підставі наданої позивачем довідки.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві стосовно перерахунку пенсії є передчасними до моменту коли ним буде надана довідка встановленої форми, що відповідає Додатку 4 до Інструкції, про додаткові види грошового забезпечення, до складу якого буде включена індексація грошового забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2025.
Суддя Панченко Н.Д.