24 лютого 2025 року справа №320/25361/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії відповідно до статті 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву та Київській області» від 05.04.2024 №8898, починаючи з 01.04.2019 року,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити відповідно до статті 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву та Київській області» від 05.04.2024 №8898, починаючи з 01.04.2019 року та виплатити різницю з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області" було виготовлено та надіслано відповідачу довідку про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року для проведення з 01.12.2019 року перерахунку основного розміру пенсії. Позивач також звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки. Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було відмовлено у проведенні такого перерахунку пенсії.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим, змушений був звернутися до суду.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року відкрито провадження у справі № 320/25361/24 та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що відповідно до Закону України 2262-ХІІ, Порядку 45, постанови 103 управлінням проведено перерахунок пенсії на підставі довідки, в якій визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. При цьому, зазначає, що відповідно до пункту 1 постанови 103 (у редакції на час такого перерахунку), перерахунок пенсій військовослужбовцям та деяким іншим особам здійснюється з урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Врахування інших видів грошового забезпечення цією постановою не передбачено.
На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії відповідно до Закону України від 09.04.1992 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області" від 05 квітня 2024 року № 8898, розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на березень 2019 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за посадою: заступник начальника відділу служби та пожежогасіння - начальник відділення військово-мобілізаційної роботи УПБ ГУ МВС України в Київській області становить: посадовий оклад - 5610,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням (підполковник) - 1410,00 грн, надбавка за вислугу років (45%) - 3159,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (50,0%) - 5089,50 грн, премія (40%) - 2244,00 грн, усього - 17512,50 грн.
29 квітня 2024 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву та Київській області» від 05.04.2024 №8898.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.05.2024 року № 20596-19528/Г-02/8-2600/24, за результатом розгляду заяви позивача, повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон 2262-ХІІ).
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно із частиною 2 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року за 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Таким чином, набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року 704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні ч.2 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону.
Однак у подальшому Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року по справі 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку 45.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі 826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції зазначив, зокрема, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Оскільки зміни, внесені Постановою 103, зокрема, до додатка 2 Порядку 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі 826/3858/18 діє редакція додатка 2 до Порядку 45 до зазначених змін.
Таким чином, з 05 березня 2019 року (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі 826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону 2262-ХІІ та статті 9 Закону 2011-ХІІ.
При цьому, порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку 45, не змінився.
Верховний Суд у рішенні від 17.12.2019 по зразковій справі 160/8324/19 дійшов висновку про те, що дії щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону 2262-ХІІ, статті 9 Закону 2011-XII та з врахуванням положень постанови 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву та Київській області» виготовлено довідку від 05.04.2024 року №8898 про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії позивача.
Таким чином, у зв'язку з отриманням оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву та Київській області» про грошове забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року у відповідача виник обов'язок проведення перерахунку пенсії позивача саме з 01.04.2019 року.
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач має право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є оформлення Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву та Київській області» відповідної довідки. Вказані відповідачем обставини не позбавляють права позивача на перерахунок його пенсії у зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
Відповідач фактично не погоджується з висновками Верховного Суду у зразковій справі, та ставить під сумнів висновки щодо застосування Порядку 45 та наявності права у пенсіонерів, що отримують пенсію за вислугу років, на перерахунок пенсії з 01.04.2019.
Однак, Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі 160/8324/19 було надано оцінку зазначеним доводам та зроблено висновок про їх необґрунтованість.
Суд звертає увагу відповідача на те, що за висновком Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 у справі 328/4303/16-а (2-а/328/8/17) органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […].
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.04.2019 року на підставі довідки виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву та Київській області» від 05.04.2024 року № 8898, та відновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву та Київській області» від 05.04.2024 року № 8898 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
Щодо вимог, які стосуються здійснення виплати різниці, як просить позивач, то суд зазначає наступне.
Відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку та виплаті будуть порушені.
Як наслідок слід констатувати, що згадані вимоги є передчасними і не підлягають задоволенню.
Отже, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат не проводиться, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву та Київській області» від 05.04.2024 року № 8898.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 16) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву та Київській області» від 05.04.2024 року № 8898 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
В іншій частині задоволення позовних вимог-відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 24 лютого 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.