Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 лютого 2025 року Справа№200/8838/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 (адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_6 (адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
18 грудня 2024 року через систему "Електронний суд" до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 67247,79 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.04.2018 включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4098,51 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 16.04.2018 включно у загальній сумі 6284,38 грн. відповідно до норм абз. 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 17.04.2018 по 16.06.2019 включно відповідно до норм абз. 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4098,51 грн. в місяць за період з 17.04.2018 по 16.06.2019 включно у загальній сумі 57 379,14 грн. відповідно до норм абз. 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_6 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 02.07.2020 по 15.06.2024 включно відповідно до норм абз. 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_6 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4098,51 грн. в місяць за період з 02.07.2020 по 15.06.2024 включно у загальній сумі 194 547,01 грн. відповідно до норм абз. 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 у період з 21.07.2016 по 16.04.2018, Військовій частині НОМЕР_4 у період з 17.04.2018 по 16.06.2019 та Військовій частині НОМЕР_6 у період з 02.07.2020 по 15.06.2024.
Позивач зазначив, що у період проходження військової служби йому не в повному обсязі було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення.
Вважаючи таку бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2024, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2024 позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення (отримання) копії ухвали шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин його пропуску, разом із доказами в їх обґрунтування.
27.12.2024 на адресу суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду на виконання вимог ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2024.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.12.2024 заяву позивача про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду із позовною заявою. Відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачам запропоновано у строк до 14.01.2024 надати належним чином засвідчені копії документів, а саме: довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21.07.2016 по 16.06.2019 та з 02.07.2020 по 15.06.2024 із зазначенням усіх її складових (посадовий оклад, військове звання, надбавки, премії, винагороди та інше); довідку про нараховану та фактично виплачену ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 16.06.2019 та з 02.07.2020 по 15.06.2024, включаючи поточну індексацію та індексацію-різницю згідно з абз. 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, (платіжні доручення, списки осіб на перерахування коштів тощо).
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
06.01.2025 на адресу суду від Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-1) надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позову повністю. Також надано витребувані документи.
Обгрунтовуючи відзив відповідач-1 зазначає, що згідно статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.
Відповідно до роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 10.02.2016 року № 248/3/9/1/108 та наданих роз'яснень у зв'язку з внесеними змінами до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078, індексацію грошового забезпечення не нараховували до окремого роз'яснення Міністерства соціальної політики України. В той же час, відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики України, які надходили у відповідь на відповідні запити Департаменту фінансів Міністерства оборони України також встановлено, що відповідно до Закону № 1282-ХІІ та п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.
Відтак, у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України з січня 2016 року по лютий 2018 року у Міністерства оборони України не було.
09.01.2025 на адресу суду від Військової частини НОМЕР_6 (далі - відповідач-3) надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-3 просить відмовити у задоволенні позову повністю. Також надано витребувані документи.
Обгрунтовуючи відзив, відповідач-3 зазначив, що в січні 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. В зв'язку з цим, на виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 № 248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз'яснення від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2 згідно яких, у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), згідно яких індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз'яснення.
Оскільки, Військова частина НОМЕР_6 є бюджетною організацією, матеріальні цінності якої перебувають у державній власності, а тому джерелом коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та проведення індексації грошових доходів є Державний бюджет України, яким з січня 2016 року по березень 2018 року не було закладено асигнувань на індексацію грошового забезпечення. Грошове забезпечення, в тому числі індексація, виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. У зв'язку з відсутністю механізму нарахування індексації грошового забезпечення та не закладення до бюджету коштів для виплати індексації в період з 2016 року.
Також відповідач-3 зазначив про пропущення позивачем строку звернення до суду із цим позовом.
14.01.2025 на адресу суду від Військової частини НОМЕР_4 (далі - відповідач-2) надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 просить відмовити у задоволенні позову повністю. Також надано витребувані документи.
Обгрунтовуючи відзив, відповідач-2 зазначив, що оскільки в березні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були підвищені розміри посадових окладів всіх категорій військовослужбовців, цей місяць (березень 2018 року) став базовим, і значення індексу споживчих цін у цьому місяці було прийнято за 1 або 100 відсотків. При цьому, так як обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів, таке обчислення здійснювалось з квітня 2018 року. Згідно із роз'ясненнями Мінсоцполітики від 09.04.2021 №2144/0/290-21/51, порівняння суми підвищення заробітної плати із сумою індексації здійснюється в умовах місяця, у якому відбулося таке підвищення.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач у період з 21.07.2016 по 16.04.2018 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_8 від 21.07.2016 № 164 про призначення на посаду та витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 21.07.2016 № 164 про виключення зі списків особового складу частини, у зв'язку із направленням для подальшого проходження військової служби до АДРЕСА_5 .
У період з 17.04.2018 по 16.06.2019 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_4 .
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 18.06.2019 № 121 позивача звільнено з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту та виключено зі списків особового складу частини з 18.06.2019.
У період з 02.07.2020 по 15.06.2024 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_6 .
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_6 від 15.06.2024 № 171 позивача звільнено з військової служби у зв'язку із перебуванням на утримані трьох та більше дітей та виключено зі списків особового складу частини з 15.06.2024.
У період проходження військової служби позивачу нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення.
З метою з'ясування чи проводилось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 16.04.2018, з 17.04.2018 по 16.06.2019 та з 02.07.2020 по 15.06.2024 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 № 1078, позивач 03.10.2024 звернувся до відповідачів із відповідними заявами.
Листом відповідача-1 від 29.10.2024 позивача повідомлено про відсутність підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення. Відповідачем-2 та відповідачем-3 відповіді на заяви від 03.10.2024 не було надано.
Вважаючи бездіяльність відповідачів щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (стаття 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Відтак, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Статтею 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, в силу вимог статей 18 та 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до пункту 4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відтак, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Оцінюючи підстави не нарахування та невиплати індексації позивачу суд зазначає, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (справа "Кечко проти України", № 63134/00, рішення Європейського суду з прав людини від 07 листопада 2005 року).
У пункті 23 рішення в справі "Сук проти України" (№ 10972/05, від 10 червня 2011 року) Суд зазначив, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18 від 07.08.2019 у справі № 825/694/17 та від 23.10.2019 у справі № 825/1832/17.
Щодо періоду за який позивач просить зобов'язати нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення (21.07.2016 по 28.02.2018) із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), суд зазначає наступне.
09.12.2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - "Постанова № 1013").
Згідно з Пояснювальною запискою до проекту Постанови № 1013, мета цього акту полягала у внесенні змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
Пунктом 2 Постанови № 1013 були внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідно до зазначеної Пояснювальної записки, ці зміни передбачали:
"здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, змінюється механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому вилучається застосування терміну "базовий місяць";
"зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний механізм передбачає зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади)"
Крім цього, за змістом пунктів 1, 3 Постанови №№ 1013, було встановлено, що:
підвищуються посадові оклади з 1 грудня 2015 року працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;
підвищуються з 1 грудня 2015 року на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду;
у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду;
міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;
для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Отже, Постановою № 1013 з 1 грудня 2015 року були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б "обнулитися" індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою № 1013.
Водночас норми Постанови № 1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для позивача "місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)", з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними Постановою № 1013).
Разом з цим, до числа основних змін, які внесені Постановою № 1013 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення та пов'язані з індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, слід віднести нову редакцію пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, окремими положеннями яких установлено таке:
у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків;
обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення;
для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Порівняльний аналіз указаних положень свідчить про те, що внаслідок змін, запроваджених Постановою № 1013, з 1 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу.
Внаслідок цих змін Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, що застосовується з 1 грудня 2015 року, не містить поняття "базовий місяць" і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.
Для проведення індексації з 1 грудня 2015 року замість терміну "базовий місяць" використовується поняття "місяць підвищення доходу", яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таке визначення цього поняття виходить із системного тлумачення пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, яка була запроваджена з 1 грудня 2015 року.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 1 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття "місяць підвищення доходу" від терміну "базовий місяць", позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас вилучення терміну "базовий місяць" та запровадження поняття "місяць підвищення доходу" не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у "базовому місяці", так і у "місяці підвищення доходу" індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 1 грудня 2015 року не прив'язаний до місяця прийняття (виходу) на військову службу.
Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Системний спосіб тлумачення приписів Постанови № 1013, у взаємозв'язку із запровадженими нею змінами до пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, дають суду підстави дійти висновку про те, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу з 1 грудня 2015 року належало переглянути "базовий місяць", визначений за старими правилами, змінивши його на "місяць підвищення доходу", тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.
Так, на час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Указана постанова була чинною з 1 січня 2008 року до 1 березня 2018 року.
Від січня 2008 року посадовий оклад не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.
З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, суд дійшов висновку про те, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 28.02.2018.
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 23 серпня 2023 року у справі № 380/20441/21 та ін., стосовно тлумачення у подібних правовідносинах пунктів 2, 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення при розв'язанні питання про місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, зважаючи на вищевикладене та враховуючи те, що востаннє посадовий оклад позивача за посадою був змінений у січні 2008 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність з 01.03.2018 у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, отже саме цей місяць слід враховувати як для початку обчислення індексу споживчих цін (як "базовий" місяць) для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 28.02.2018.
В матеріалах справи наявні довідки Військової частини НОМЕР_2 відповідно до яких судом встановлено, що позивачу індексація грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 не нарахована та не виплачена.
Щодо розрахунку суми індексації грошового забезпечення в розмірі 67 247,79 грн., то суд зазначає наступне:
липень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,90 %, індекс - 99,80 %, наростаючий індекс - 286,90 %, величина приросту- 186,90 %, прожитковий мінімум - 1450,00 грн. сума індексації - 2710,05 грн. виплачено - 0 грн. Враховуючи п. 4 Порядку № 1078 у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу, то сума індексації за липень 2016 року становить 2 710,05 грн./(31 день має липень місяць) х (21 день відпрацьованого часу) = 1 835,84 грн;
серпень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,70 %, індекс - 99,50 %, наростаючий індекс - 286,90 %, величина приросту - 186,90 %, прожитковий мінімум - 1 450,00 грн. сума індексації - 2 710,05 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 2 710,05 грн;
вересень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80 %, індекс - 101,29 %, наростаючий індекс - 286,90 %, величина приросту - 186,90 %, прожитковий мінімум - 1 450,00 грн. сума індексації - 2710,05 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 2 710,05 грн;
жовтень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 102,80 %, індекс - 104,13 %, наростаючий індекс - 286,90 %, величина приросту - 186,90 %, прожитковий мінімум - 1 450,00 грн. сума індексації - 2 710,05 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 2 710,05 грн;
листопад 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80 %, індекс - 101,80 %, наростаючий індекс - 286,90 %, величина приросту - 186,90 %, прожитковий мінімум - 1 450,00 грн. сума індексації - 2 710,05 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 2 710,05 грн;
грудень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90 %, індекс - 102,72 %, наростаючий індекс - 298,60 %, величина приросту - 198,60 %, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн. сума індексації - 3 177,60 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 177,60 грн;
січень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,10 %, індекс - 103,85 %, наростаючий індекс - 298,60 %, величина приросту - 198,60 %, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн. сума індексації - 3 177,60 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 177,60 грн;
лютий 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,00 %, індекс - 101,00 %, наростаючий індекс - 298,60 %, величина приросту - 198,60 %, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн. сума індексації - 3 177,60 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 177,60 грн;
березень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80 %, індекс - 102,82 %, наростаючий індекс - 310,00 %, величина приросту - 210,00 %, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн. сума індексації - 3 360,00 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 360,00 грн;
квітень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90 %, індекс - 103,74 %, наростаючий індекс - 310,00 %, величина приросту - 210,00 %, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн. сума індексації - 3 360,00 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 360,00 грн;
травень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,30 %, індекс - 101,30 %, наростаючий індекс - 310,00 %, величина приросту - 210,00 %, прожитковий мінімум - 1 684,00 грн. сума індексації - 3 536,40 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3536,40 грн;
червень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,60 %, індекс - 102,92 %, наростаючий індекс- 321,50 %, величина приросту - 221,50 %, прожитковий мінімум - 1 684,00 грн. сума індексації - 3 730,06 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 730,06 грн;
липень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,20 %, індекс - 103,13 %, наростаючий індекс - 321,50 %, величина приросту індексу споживчих цін - 221,50 %, прожитковий мінімум - 1 684,00 грн. сума індексації - 3 730,06 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 730,06 грн. (перевищення порогу 103 %);
серпень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,90 %, індекс - 99,90 %, наростаючий індекс - 321,50 %, величина приросту- 221,50 %, прожитковий мінімум - 1 684,00 грн. сума індексації - 3 730,06 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 730,06 грн;
вересень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 102,00 %, індекс - 101,90 %, наростаючий індекс - 331,40 %, величина приросту - 231,40 %, прожитковий мінімум - 1684,00 грн. сума індексації - 3 896,78 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 896,78 грн;
жовтень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,20 %, індекс - 103,12 %, наростаючий індекс - 331,40 %, величина приросту - 231,40 %, прожитковий мінімум - 1 684,00 грн. сума індексації - 3 896,78 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 896,78 грн. (перевищення порогу 103 %);
листопад 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90 %, індекс - 100,90 %, наростаючий індекс - 331,40 %, величина приросту - 231,40 %, прожитковий мінімум - 1 684,00 грн. сума індексації - 3 896,78 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 896,78 грн;
грудень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,00 %, індекс - 101,91 %, наростаючий індекс - 341,70 %, величина приросту - 241,70 %, прожитковий мінімум - 1 762,00 грн. сума індексації - 4 258,75 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 4 258,75 грн;
січень 2018 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,50 %, індекс - 103,44 %, наростаючий індекс - 341,70 %, величина приросту - 241,70 %, прожитковий мінімум - 1 762,00 грн. сума індексації - 4 258,75 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 4 258,75 грн;
лютий 2018 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90 %, індекс - 100,90 %, наростаючий індекс - 341,70 %, величина приросту - 241,70 %, прожитковий мінімум - 1 762,00 грн. сума індексації - 4 258,75 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 4 258,75 грн.
Усього за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 сума індексації - 68 122,01 грн. виплачено - 0 грн.
Отже, за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 відповідачу належить виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі: 68 122,01 грн. (а не як помилково зазначив позивач 67 247,79 грн.).
Розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 здійснений судом з урахуванням розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця, наведеного Верховним Судом у постанові від 08.11.2024 у справі № 200/16532/21.
Із врахуванням вищевикладеного та наведених норм чинного законодавства України, висновків Верховного Суду, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, в сумі 68 122,01 грн. та зобов'язання відповідача-1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, в сумі 68 122,01 грн.
Щодо зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити індексацію різницю відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в сумі 4098,51 грн. щомісячно, суд зазначає наступне.
Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, поточної та індексації-різниці.
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають установленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року установлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
Водночас, у цій справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01 березня 2018 року не є спірними.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 02.07.2024 по справі № 520/9896/2020.
Щодо фіксованої суми індексації, то слід зазначити, що у період існування спірних правовідносин Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містили.
Цей термін фігурував у додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду № 1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 року у справі № 400/3826/21.
Проте Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у ньому, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
Між тим, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 дає суду підстави для висновку, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Стосовно дискреційних повноважень, Суд неодноразово зазначав, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один із правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку (до прикладу, постанови Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17).
З наведеного суд робить висновок, що у спірному періоді повноваження державних органів щодо визначення "місяця підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними Постановою № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.
Такі висновки судом у цій справі зроблено з огляду на останню актуальну правову позицію Верховного Суду щодо застосування вказаних вище норм матеріального права, зокрема в постановах від 23.05.2023 у справі № 380/7782/21 і від 18.05.2023 у справі № 400/7421/21.
Аналогічні за змістом висновки висловлені Верховним Судом, з-поміж інших постанов, у постановах від 19.05.2022 в справі № 400/103/21, від 31.05.2022 в справах № 380/7071/21, № 400/4491/20, від 09.06.2022 в справі № 600/524/21-а, від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21, від 21.03.2023 в справі № 620/7687/21, від 22.03.2023 в справі № 380/1730/22, від 06.04.2023 в справах № 380/166/21, № 380/12370/21, № 380/19089/21, № 420/18162/21, від 19.04.2023 в справі № 380/10594/21, від 20.04.2023 в справі № 320/8554/21, від 27.04.2023 в справах № 380/6869/21, № 420/15397/21, від 03.05.2023 в справах № 400/5597/20, № 160/10790/22, від 04.05.2023 в справі № 640/29759/21 та від 10.05.2023 в справі № 260/5461/21.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 року у справі № 240/4911/18 та від 07.08.2019 року у справі № 825/694/17.
Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
При цьому, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 року у справі № 400/3826/21 суд касаційної інстанції зазначив наступне:
"…104. Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Суд звертає увагу на таке.
105. Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
105.1. розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
105.2. суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
105.3. чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
106. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
106.1. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
107. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
108. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
109. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А) ".
При вирішенні питання про те, чи має позивач право на отримання індексації-різниці з березня 2018 року, суд зазначає наступне.
Згідно карток особового рахунку, грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року (виплата у березні 2018 року), грошове забезпечення позивача становить 7622,64 грн., а саме:
Посадовий оклад 530,00 грн.,
Оклад за військове звання 35,00 грн.,
Надбавка за вислугу років 56,50 грн.,
Надбавка за виконання особлива важливих завдань 310,75 грн.,
Премія 3831,90 грн.,
Щомісячна додаткова грошова винагорода 2858,49 грн.
У березні 2018 року (виплата у квітні 2018 року) становить 8002,17 грн., а саме:
Посадовий оклад 2730,00 грн.,
Оклад за військове звання 600,00 грн.,
Надбавка за вислугу років 832,50 грн.,
Надбавка за виконання особлива важливих завдань 416,25 грн.,
Премія 3423,42 грн.
При цьому суд зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода була введена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" і виплачувалася усім військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) щомісячно в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення по березень 2018 року, а тому враховується судом при розрахунку грошового забезпечення.
Разом з тим, додаткова грошова винагорода за участь в АТО виплачувалася позивачу не щомісячно, а тому не враховується судом при розрахунку грошового забезпечення.
Отже, розмір підвищення посадового окладу позивача в березні 2018 року склав 8002,17 грн. - 7622,64 грн. = 379,53 грн.
Суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року суд визначає як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 %.
В березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн., а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30 %.
Відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділений на 100:
1 762,00 грн х 253,30 % / 100 = 4 463,15 грн.
Таким чином, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становила 4 463,15 грн.
Вирішуючи питання, чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації, суд виходить з того, що сума підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 379,53 грн., а сума можливої індексації в березні 2018 року 4 463,15 грн. тобто розмір підвищення доходу є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування і виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Отже, в період з 01.03.2018 по 16.04.2018 та з 17.04.2018 по 16.06.2019 позивач мав право на нарахування і виплату індексації-різниці.
Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 грн. - 379,53 грн. = 4 083,62 грн. (а не як помилково зазначає позивач 4098,51 грн.).
При цьому, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази про нарахування та виплати відповідачем суми індексації-різниці.
Спірний період з 01.03.2018 по 16.04.2018 включно складає 1 місяць 16 днів, а за період з 17.04.2018 по 16.06.2019 включно складає 1 рік 2 місяці.
Отже, сума індексації-різниці, яка мала бути нарахована та виплачена позивачу, за період з 01.03.2018 по 16.04.2018 становить: 4 083,62 грн. х 12 місяців + (4083,62 грн./30 днів х 16 днів) = 6 261,55 грн. (а не як помилково зазначає позивач 6 284,38 грн.), та за період з 17.04.2018 по 16.06.2019 становить 4 083,62 грн. х 14 місяців = 57 170,68 грн. (а не як помилково зазначає позивач 57 379,14 грн.).
Аналогічного висновку щодо нарахування та виплати індексації-різниці у разі продовження військової служби дійшов Верховний Суд в постанові від 10.04.2024 по справі № 200/564/23.
За викладених обставин суд дійшов висновку, що у випадку, який розглядається, відповідач-1 та відповідач-2 вчинили протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, а тому позовні вимоги в цій частині підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 16.04.2018 включно у фіксованій величині 4 083,62 грн. в місяць у загальній сумі 6 261,55 грн., відповідно до абз. 4-6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та визнання протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 17.04.2018 по 16.06.2019 включно у фіксованій величині 4 083,62 грн. в місяць у загальній сумі 57 170,68 грн., відповідно до абз. 4-6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Обираючи спосіб захисту порушених прав суд керується такими мотивами.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Тому, наслідком визнання протиправною бездіяльність відповідача-1 та відповідача-2 є покладення на них рішенням суду обов'язку вчинити певні дії, які б відповідали вимогам закону. Такими діями у спірних правовідносинах є зобов'язання відповідача-1 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4 083,62 грн. в місяць у загальній сумі 6 261,55 грн. за період з 01.03.2018 по 16.04.2018 включно, відповідно до приписів абз. 4-6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та зобов'язання відповідача-2 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4 083,62 грн. в місяць у загальній сумі 57 170,68 грн. за період з 17.04.2018 по 16.06.2019 включно, відповідно до приписів абз. 4-6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Щодо зобов'язання відповідача-3 нарахувати та виплати індексацію різницю, відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в сумі 4098,51 грн. щомісячно за період з 02.07.2020 по 15.06.2024, суд зазначає наступне.
Як вже встановлено судом та підтверджено сторонами по справі, позивач почав проходити військову службу у Військовій частині НОМЕР_6 з 02.07.2020 по 15.06.2024, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_9 від 17.05.2022.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_6 від 15.06.2024 № 171 позивача звільнено з військової служби у зв'язку із перебуванням на утримані трьох та більше дітей та виключено зі списків особового складу частини з 15.06.2024.
Таким чином, позивач не продовжував проходити військову службу, а почав проходити нову військову службу, як новоприбулий після свого звільнення 18.06.2019 з Військової частини НОМЕР_4 .
Тому до спірних правовідносин не може бути застосовано постанову Верховного Суду від 10.04.2024 по справі № 200/564/23 на яку посилається позивач, оскільки у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що індексація-різниця продовжується виплачуватися у разі продовження військової служби.
Вказана постанова було врахована судом при нарахуванні та виплаті позивачу індексації-різниці за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 з 01.03.2018 по 16.04.2018 та продовження військової служби у Військовій частині НОМЕР_4 з 17.04.2018 до свого звільнення з військової служби - 16.06.2019.
Тобто, після спливу більш ніж 1 рік 15 днів (після свого звільнення з Військової частини НОМЕР_4 ) позивач заключив (02.07.2020) новий контракт на проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_6 , що не є продовженням військової служби.
Суд зазначає, що підвищення посадових окладів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в березні 2018 року не вплинуло на розмір грошового забезпечення позивача в контексті його зменшення або збільшення по відношенню до розміру грошового забезпечення у попередньому місяці, оскільки на момент початку позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_6 означена постанова вже була чинною та підлягала застосуванню до позивача, підвищення посадового окладу підчас проходження служби в наслідок підвищення тарифних ставок у нього не відбулось.
Поряд з цим, слід врахувати, що Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу з набранням чинності якою пов'язано початок обчислення величини приросту індексу споживчих цін (січень 2008 року) для обчислення індексації-різниці у березні 2018 року, була чинною у період з 01.01.2008 по 01.03.2018, що виключає можливість будь-якого її застосування до спірних правовідносин з 02.07.2020 по 15.06.2024.
Отже, застосування положень абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078 можливе тільки у разі якщо підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відбулось під час проходження служби військовослужбовцем, якщо розмір підвищення його доходу дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 07.11.2024 по справі № 200/4651/24.
Враховуючи викладене, до спірних правовідносин підлягають застосуванню тільки приписи п. 10-2 Порядку № 1078 (в редакції станом на 02.07.2020) згідно яких для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постановах від 25.04.2024 по справі № 200/6667/23, від 24.10.2024 по справі № 200/4411/24 (ухвалою Верховного Суду від 12.11.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження).
Як зазначалось вище, позивач прибув на військову службу до відповідача (причому на іншу посаду, ніж займав до цього, і з іншим посадовим окладом) пізніше березня 2018 року - місяця підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає військовослужбовець.
Відтак, позивач не має права на отримання індексації-різниці за період військової служби у Військовій частини НОМЕР_6 за період з 02.07.2020 по 15.06.2024.
Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 24.10.2024 по справі № 200/4411/24 (ухвалою Верховного Суду від 12.11.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження).
З огляду на викладене, вимога щодо нарахування та виплати індексації-різниці, відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в сумі 4098,51 грн. щомісячно за період з 02.07.2020 по 15.06.2024 не підлягає задоволенню.
Щодо строку звернення до суду, то суд зазначає, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.12.2024 заяву позивача про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду із позовною заявою.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а тому заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі судом не вирішується.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_4 , Військової частини НОМЕР_6 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, в сумі 68 122,01 грн.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, в сумі 68 122,01 гривень (шістдесят вісім тисяч сто двадцять дві гривні 01 копійка).
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 16.04.2018 включно у фіксованій величині 4 083,62 грн. в місяць у загальній сумі 6 261,55 грн., відповідно до абз. 4-6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4 083,62 грн. в місяць у загальній сумі 6 261,55 гривень (шість тисяч двісті шістдесят одна гривня 55 копійок) за період з 01.03.2018 по 16.04.2018 включно, відповідно до приписів абз. 4-6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 17.04.2018 по 16.06.2019 включно у фіксованій величині 4 083,62 грн. в місяць у загальній сумі 57 170,68 грн., відповідно до абз. 4-6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4 083,62 грн. в місяць у загальній сумі 57 170,68 гривень (п'ятдесят сім тисяч сто сімдесят гривень 68 копійок) за період з 17.04.2018 по 16.06.2019 включно, відповідно до приписів абз. 4-6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич