Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 лютого 2025 року Справа№200/8441/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення до бюджету податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300) у сумі 22 990,14 грн.
Головне управління ДПС у Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення до бюджету податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300) у сумі 22 990,14 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа ОСОБА_1 (далі - відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Наразі за відповідачем обліковується податковий борг, який раніше не був заявлений до суду, на загальну суму 22 990,14 грн. та виник 17.03.2024 з причини несплати грошового зобов'язання, нарахованого податковим органом, у т. ч.: - податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300) у сумі 22 990,14 грн., а саме: 22 990,14 грн. - нараховано податок на доходи фізичних осіб Податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») від 25.09.2023 № 263883-24/05-16 термін сплати 17.03.2024. Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось та не відкликалось. Позивач зауважив, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань, ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 12.04.2024 №0000158-1309-0599, яку 16.04.2024 спрямовано на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист з вимогою було вручено платнику 24.04.2024. Вказана податкова вимога не була оскаржена та не відкликалась. Позивач зазначив, що вищезазначену суму боргу відповідачем перед бюджетом самостійно не сплачено, виникли правові підстави для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу в розмірі 22 990,14 гривень.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, про що свідчить наявність реєстрації кабінету електронного суду у представника позивача Сахарова В.В. та ГУ ДПС у Донецькій області із відповідною відміткою в графі «доставлено» та графі «дата встановлення статусу» зазначено - 23.12.2024.
Представником позивача було надано на адресу суду докази щодо неможливості виконання приписів Кодексу адміністративного судочинства України в частині направлення копії позовної заяви з додатками до відповідача, а саме копію роздруківки щодо відсутності функціонування відділення АТ «Укрпошта» у селі Успенівка, Покровського району, Донецької області.
Суд зазначає, що фізична особа ОСОБА_1 за даними отриманими відповідно до відповіді №982251 від 20.12.2024 року, а також відповіді Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 18.12.2024 року №1380, зареєстрована за адресою: Донецька область, Покровський район, с. Успенівка, пров. Володимира Короленка, буд. 14.
За даними АТ «Укрпошта» відділення №85371 у селі Успенівка Покровського району Донецької області не функціонують, що підтверджується за даними - https://offices.ukrposhta.ua/?_gl=1*1lp20rv*_gcl_au*MTA2MzMwNDY1OC4xNzM0MTgyOTM2*_ga*MjEyMzI5ODU0OC4xNjkyNjIzNTI0*_ga_6400KY4HRY*MTc0MDIxNjYyMS4zNC4wLjE3NDAyMTY2MjEuNjAuMC4w&_ga=2.14485751.1964538123.1740216622-2123298548.1692623524.
Відповідно до висновків зазначених у постанові Верховного Суду у справі №200/3924/22 від 05.10.2023 року: - «36. Таким чином, колегія суддів уважає, що ненадання позивачем (суб'єктом владних повноважень) доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів у зв'язку з перебуванням його на тимчасово окупованій території, за наявної можливості у суду застосовувати, визначені процесуальним законом засоби комунікації, не може позбавляти права позивача на подання адміністративного позову та обмежувати, у цьому випадку, його право на звернення до суду.
37. Варто зауважити, що застосовуючи процесуальні норми суд має керуватися принципом розумності відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.».
Слід зауважити, що в даному випадку юридична адреса підприємства не розташована на тимчасово окупованій території, а розташована на території активних бойових в дій де в свою чергу не працюють поштові відділення АТ «Укрпошта», що позбавляє позивача виконати приписи Кодексу адміністративного судочинства України.
В свою чергу відповідно до приписів ч.6 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування та приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В даному випадку суд вважає за можливими застосування аналогії правового висновку зазначеного в постанові Верховного Суду по справі №200/3924/22 від 05.10.2023 року до даної позовної заяви поданої представником Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області.
За даними судової влади «стан розгляду справ» за пошуком « ОСОБА_1 » за посиланням: https://court.gov.ua/fair/, судом встановлено, що в наявності інформація про наявність відкриття провадження по справі №200/8441/24, де зазначені належним чином сторона відповідача та предмет позову, з урахуванням наведеного суд вважає, що заінтересовані особи мають можливість ознайомитися з наявними справами, в яких вони є учасниками тієї чи іншої.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач - Головне управління ДПС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Судом відповідно до своєї ухвали від 23.12.2024 року у позивача були витребувані наступні докази підтвердження права власності або знаходження в оренді у ОСОБА_1 земельних ділянок:
- 6,0500 га, код ТТГ UA14160210000011148, кадастровий номер - 1422784000:09:000:0287 станом на податковий період - 2023 рік, відповідно до якого було розраховано загальне мінімальне податкове зобов'язання за цей податковий період у розмірі - 8360,05 грн.;
- 6,0500 га, код ТТГ UA14160210000011148, кадастровий номер - 1422784000:09:000:0286 станом на податковий період - 2023 рік, відповідно до якого було розраховано загальне мінімальне податкове зобов'язання за цей податковий період у розмірі - 8360,05 грн.;
- 4,5375 га, код ТТГ UA14160210000011148, кадастровий номер - 1422784000:09:000:0926 станом на податковий період - 2023 рік, відповідно до якого було розраховано загальне мінімальне податкове зобов'язання за цей податковий період у розмірі - 6270,04 грн.
На виконання вимог ухвали суду, представником позивача було надано клопотання у січні 2025 року, в якому він просив долучити до матеріалів справи відповідні докази.
В даному клопотанні представник позивача зазначив: - «За даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - ДЗК) отриманими Державною податковою службою України в порядку обміну інформацією на виконання пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, фізична особа ОСОБА_1 є землевласником 4-х земельних ділянок розташованих на території Покровської територіальної громади код ТГ - UA14160210000011148:
- земельна ділянка площею 0,14 га (кадастровий номер - 1422784000:07:000:0155), тип земельної ділянки - 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (села-не більш як 0,25 га));
- земельна ділянка площею 6,05 га (кадастровий номер - 1422784000:09:000:0286), тип земельної ділянки - 01.01 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (земельна частка-пай));
- земельна ділянка площею 6,05 га (кадастровий номер - 1422784000:09:000:0287), тип земельної ділянки - 01.01 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (земельна частка-пай));
- земельна ділянка площею 4,5375 га (кадастровий номер - 1422784000:09:000:0926), тип земельної ділянки - 01.01 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (земельна частка-пай)).
Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 170.14 статті 170 Податкового кодексу України платнику податку ОСОБА_1 було визначено суму МПЗ за 2022 рік у розмірі 22990,14 грн та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «МПЗФ» від 25.09.2023 № 263883- 24/05-16.
МПЗ нараховано по 3-м земельним ділянкам: - площею 6,05 га (кадастровий номер - 1422784000:09:000:0286), тип земельної ділянки - 01.01 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (земельна частка-пай));
- площею 6,05 га (кадастровий номер - 1422784000:09:000:0287), тип земельної ділянки - 01.01 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (земельна частка-пай));
- площею 4,5375 га (кадастровий номер - 1422784000:09:000:0926), тип земельної ділянки - 01.01 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (земельна частка-пай)).
Податкове повідомлення-рішення форми «МПЗФ» від 25.09.2023 № 263883-24/05-16 отримано особисто ОСОБА_1 17.01.2024.».
Отже судом встановлено, що наразі за ОСОБА_1 обліковується податковий борг, який раніше не був заявлений до суду, на загальну суму 22 990,14 грн. та виник 17.03.2024 з причини несплати грошового зобов'язання, нарахованого податковим органом, у т. ч.: - податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300) у сумі 22 990,14 грн., а саме: 22 990,14 грн. - нараховано податок на доходи фізичних осіб Податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») від 25.09.2023 № 263883-24/05-16 термін сплати 17.03.2024. Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось та не відкликалось.
В подальшому ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 12.04.2024 №0000158-1309-0599, яку 16.04.2024 спрямовано на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист з вимогою було вручено платнику 24.04.2024 року особисто, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відправлення №0600910171442 де в графі «Розписка про одержання» стоїть особистий підпис адресата (відповідача по справі). Вказана податкова вимога не була оскаржена та не відкликалась.
Станом на день подання позову за відповідачем обліковується сума боргу, який самостійно останнім не сплачено.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з п.2 Розділу І «Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ «Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з пунктами 16.1.3 та 16.1.4 ст. 16 зазначеного Кодексу, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
У відповідності з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та /або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 54.5 статті 54 вказаного Кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до п. 111.2 ст. 111, п. 113.7 ст. 113 вказаного Кодексу, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання накладаються на платника податків в порядку, встановленому ст. 123 вказаного Кодексу.
Нарахування пені врегульовано ст. 129 Податкового кодексу України.
Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (п. 131.1 ст. 131 вказаного Кодексу).
Згідно п.п.14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Також, згідно з п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В силу пп.14.1.153 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до пп.20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст.ст.100, 101 Податкового кодексу України зазначений податковий борг відповідачем не сплачений, списанню не підлягає, заяви про розстрочення боргу від відповідача не надходило.
Відповідно до п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У зв'язку з несплатою фізичною особою ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов'язань, ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 12.04.2024 року №0000158-1309-0599, яку 16.04.2024 спрямовано на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Вказане відправлення було отримано особисто 24.04.2024 року. Податкова вимога не була оскаржена та не відкликалась.
Згідно пп.20.1.34. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.
Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи те, що сума податкового боргу позивача складає 22 990,14 грн., підтверджується матеріалами справи, не сплачена відповідачем в добровільному порядку, доказів скасування податкової вимоги відповідачем не подано, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підстави для розподілу судових витрат у даній справі відсутні.
Керуючись приписами ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області (адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд.59, ЄДРПОУ: 44070187) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення до бюджету податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300) у сумі 22 990,14 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300) у сумі 22 990,14 грн.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 лютого 2025 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець