Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 лютого 2025 року Справа №200/482/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій і стягнення заборгованості,
У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ, відповідач), в якому просить: - визнати протиправними дії щодо невиплати заборгованості з пенсії за період з 01.04.2019 по 31.07.2024 у розмірі 528807,67 грн; - стягнути заборгованість з пенсії за період з 01.04.2019 по 31.07.2024 в розмірі 528807,67 грн.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач, починаючи з 1 квітня 2019 по 31 липня 2024 року після проведеного перерахунку па виконання рішення суду, нарахував йому суму доплати у загальному розмірі 528 807,67 грн. Також посилається на те, що у відповіді від 07.08.2024 відповідач зазначив, що доплата пенсії, визначена на виконання рішення 30.05.2024, ухваленого на його користь, обліковується за датою набрання законної сили та буде виплачена в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Вважає такі дії відповідача протиправними.
Судом установлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 200/1867/24 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, після проведеного її перерахунку з 01.04.2019 за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2021 року у справі №640/18613/21, яке набрало законної сили 04 листопада 2021 року, та з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році». Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням надбавок, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, призначеній відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» без обмеження пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), та з урахуванням підвищень відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 №168 «Про Індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
Листом ГУ ПФУ від 07.08.2024 № 31447-29692/Г-02/8-2600/24 позивачу повідомлено про те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі 200/1867/24 Головним управлінням перерахована його пенсія, в порядку визначеному судовим рішенням, з урахуванням змісту мотивувальної та резолютивної частини рішень суду. Кошти нараховані. Зазначено, що сума доплати за період з квітня 2019 року по липень 2024 року всього складає 528807,67 грн. Указано, що перерахунок його пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі 200/1867/24 здійснено Головним управлінням в порядку, установленому судовим рішенням.
Листом ГУ ПФУ від 16.09.2024 № 36394-35725/Г-02/8-2600/24 позивачу повідомлено про те, що він перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні як внутрішньо переміщена особа і отримуєте пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2024 по справі № 200/1867/24, яке набрало законної сили 30.05.2024, нараховано доплату, яка становить - 528807,67 грн.
Отже, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 200/1867/24 зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві, зокрема, здійснити виплату пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, призначеній відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» без обмеження пенсії максимальним розміром.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ст. 381-2 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15, від 21.12.2020 року у справі №440/1810/19.
Аналіз предмету позову у справі, яка розглядається, свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду із цими позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 200/1867/24.
Отже, у цьому випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України, направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Крім того, суд звертає увагу на те, що частину третю статті 378 КАС України доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4094-IX від 21.11.2024, відповідно до якого невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Крім того, згідно з ч. 9 ст. 382-3 КАС України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
Отже, невиконання рішення суду в частині виплати пенсії (доплати до пенсії) більше двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з відповідача нарахованої суми.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у цій справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15, від 3 квітня 2019 року по справі № 820/4261/18, від 21.12.2020 по справі № 440/1810/19.
Суд роз'яснює, що позивач має право звернутися до суду першої інстанції із заявою (у справі № 200/1867/24) про встановлення судового контролю за виконання судового рішення в порядку ст. 382 КАС України, також має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, у порядку ст. 383 КАС України.
Крім того, позивач має право звернутися до суду із відповідною заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення (у справі № 200/1867/24) згідно зі ст. 378 КАС України.
Керуючись ст. ст. 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження у справі № 200/482/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій і стягнення заборгованості.
Повний текст ухвали складено 24 лютого 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков