м. Вінниця
24 лютого 2025 р. Справа № 120/7974/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 21.07.2022 по 25.10.2023.
Ухвалою суду від 25.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
У встановлений судом строк до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зокрема зазначає, що позивач у період з 2022 по 02.04.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 31.03.2023 №188-ос виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення сержанта ОСОБА_1 , вибуває для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з урахуванням часу на здавання справ та посади, з 02 квітня 2023 року. При цьому, відповідач стверджує, що НОМЕР_2 прикордонним загоном здійснено всі виплати позивачу в період проходження служби в НОМЕР_2 прикордонному загоні до 02.04.2023, передбачені Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постановою № 168, а також відповідними наказами, що регулювали виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включати військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях або заходах та отримали поранення пов'язані із захистом Батьківщини - за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону № 37-вв від 27.06.2022 направлено у службове відрядження молодшого сержанта ОСОБА_1 до НОМЕР_4 прикордонного загону, який перебуває в оперативному угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з 27.06.2022 з метою прийняття участі у заходах.
В подальшому, під час перебування у службовому відрядженні позивач 21.07.2022 безпосередньо під час участі у бойових діях отримав поранення пов'язане із захистом Батьківщини, що не оспорюється НОМЕР_2 прикордонним загоном.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону № 92-вв від 29.03.2023 визнано таким, що прибув з лікування сержант ОСОБА_1 з 28.03.2023 року.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 31.03.2023 №188-ос виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення сержанта ОСОБА_1 , вибуває для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з урахуванням часу на здавання справ та посади, з 02 квітня 2023 року.
Відповідно до форми 100 отримав первинну медичну допомогу 21.07.2022 року.
Відповідно до виписки №16844 перебував на стаціонарному лікуванні з 22.07.2022 по 29.07.2022.
Відповідно до виписки №43310 перебував на стаціонарному лікуванні з 30.07.2022 по 16.08.2022.
Відповідно до виписки №48067 перебував на стаціонарному лікуванні з 16.08.2022 по 06.09.2022.
Відповідно до виписки №53382 перебував на стаціонарному лікуванні з 06.09.2022 по 27.09.2022.
Відповідно до довідки ВЛК №618 від 30.09.2022 перебував у відпустці за станом здоров'я строком 30 (тридцять) календарних днів.
Відповідно до довідки ВЛК №393 від 01.11.2022 перебував у відпустці за станом здоров'я строком 30 (тридцять) календарних днів.
Відповідно до довідки ВЛК №468 від 06.12.2022 перебував у відпустці за станом здоров'я строком 30 (тридцять) календарних днів.
Відповідно до перевідного епікризу №50 перебував на стаціонарному лікуванні з 09.01.2023 по 16.02.2023.
Відповідно до перевідного епікризу №258 перебував на стаціонарному лікуванні з 16.02.2023 по 16.03.2023.
Відповідно до виписного епікризу №589 перебував на стаціонарному лікуванні з 16.03.2023 по 28.03.2023.
Відповідно до довідки ВЛК №318 від 28.03.2023 поранення пов'язане із захистом Батьківщини. Обмежено придатний до військової служби.
Відповідно до виписки №1826/125 перебував на стаціонарному лікуванні з 15.05.2023 по 19.07.2023.
Відповідно до довідки ВЛК №1022 від 19.07.2023 перебував у відпустці за станом здоров'я строком 30 (тридцять) календарних днів.
Відповідно до довідки ВЛК №3044 від 22.08.2023 перебував у відпустці за станом здоров'я строком 30 (тридцять) календарних днів. Поранення пов'язане із захистом Батьківщини.
Відповідно до довідки ВЛК №3630 від 25.09.2023 перебував у відпустці за станом здоров'я строком 30 (тридцять) календарних днів.
Відповідно до довідки ВЛК № 4192 від 31.10.2023 обмежено придатний до служби.
Разом із тим, представник позивача зазначає, що позивачу не виплачено додаткову винагороду у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, отриманої при захисті Батьківщини та у відпустці за станом здоров'я за період з 21.07.2022 по 25.10.2023.
Наведені обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України Про оборону України, Про Збройні Сили України, Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 1-2 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З 01.03.2018 року, відповідно до пункту 4 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 № 854/32306 (далі - Інструкція №558).
Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкція №558, ця інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1 Постанови № 168 (на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Таким чином, з аналізу вищевикладеного слідує, що постановою №168 встановлені наступні умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 грн винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: за періоди безперервного перебування на стаціонарному лікуванні: - пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; - факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення. До таких періодів зараховується час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, за періоди перебування у відпустці для лікування - після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Отже, за період перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням; перебування військовослужбовця у відпустці для лікування після тяжкого поранення, йому виплачується додаткова винагорода у розмірі, передбаченому постановою КМУ №168.
Так, судом встановлено, та не заперечується сторонами, позивач, 21.07.2022 отримав поранення у зв'язку із виконанням бойового завдання.
Також з матеріалів справи видно, що за період з 21.07.2022 по 25.10.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що з метою виконання вимог Постанови № 168 та відповідно до Наказу №164-АГ, Наказу №392-АГ, Наказу №628-АГ та Наказу № 36 в період проходження служби в НОМЕР_2 прикордонному загоні до 02.04.2023 позивачу нарахована та виплачена у повному обсязі додаткова грошова винагорода в розмірі, який збільшувався до 100 000 грн., за весь період перебування на лікуванні після отримання поранення (з 21.07.2022 по 28.03.2023), що підтверджується довідкою про грошове забезпечення стосовно позивача, наданою військовою частиною НОМЕР_5 та витягами з наступних наказів начальника НОМЕР_2 прикордонного загону:
Стосовно виплати додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень на місяць пропорційно часу виконання обов'язків військової служби:
- з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №396-ос від 02.08.2022, згідно якого ОСОБА_1 нараховано додаткову грошову винагороду в розмірі 30 000,00 грн. - за період з 01.07.2022 по 31.07.2022;
- з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №596-ос від 07.11.2022, згідно якого ОСОБА_1 нараховано додаткову грошову винагороду із розрахунку 30 000,00 грн. - за період з 01.09.2022 по 30.09.2022; 967,74 грн. - за період з 31.10.2022 по 31.10.2022;
- з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №721-ос від 16.12.2022, згідно якого ОСОБА_1 нараховано додаткову грошову винагороду із розрахунку 30 000,00 грн. - за період з 01.08.2022 по 31.08.2028; 29 032,26 грн. - за період з 01.10.2022 по 30.10.2022; 30 000,00 грн. - за період з 01.11.2022 по 30.11.2022;
- з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №266-ос від 21.04.2023, згідно якого ОСОБА_1 нараховано додаткову грошову винагороду із розрахунку 30 000,00 грн. - за період з 01.12.2022 по 31.12.2022; 4 838,71 грн. - за період з 01.01.2023 по 05.01.2024;
- з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №78-ос від 07.02.2023, згідно якого ОСОБА_1 нараховано додаткову грошову винагороду із розрахунку 25 161,29 грн. - за період з 06.01.2023 по 31.01.2023.
Стосовно виплати додаткової винагороди в розмірі збільшеному до 70 000 гривень (за період дії Наказу №164-АГ, Наказу №392-АГ, Наказу №628-АГ) на місяць пропорційно часу прийняття безпосередньої участі у бойових діях та часу перебування на лікуванні після поранення, а також в розмірі до 100 000 грн. (за період дії Наказу №36) на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні після поранення:
- з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №413-ос від 08.08.2022, згідно якого ОСОБА_1 нараховано додаткову грошову винагороду за період безпосередньої участі в бойових діях із розрахунку 70 000, 00 грн. - за період з 01.07.2022 по 31.07.2022;
- з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №192-ос від 03.04.2023, згідно якого ОСОБА_1 нараховано додаткову грошову винагороду за період безпосередньої участі в бойових діях із розрахунку по 70 000,00 грн. на місяць - за період з 01.08.2022 - 1.01.2023; 100 000,00 грн. - за період з 01.02.2023 - 28.02.2023; 90 322,58 грн. - за період з 01.03.2023 - 28.03.2023.
Відтак, суд приходить до висновку, що позивачу у період з 21.07.2022 по 28.03.2023 здійсненні всі належні виплати передбачені Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою № 168.
При цьому, як вже зазначалося, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №188-ОС від 31.03.2023 позивача з 02.04.2023 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення та направлено для подальшого проходження військової служби у розпорядження НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку з нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за період з 15.05.2023 по 25.10.2023.
Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволені позову повністю.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 )
Суддя Віятик Наталія Володимирівна