про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
24 лютого 2025 р. Справа № 120/2034/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами вважаю, що заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Окрім того, відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частин 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
З огляду на вказане, право на звернення до суду із цим позовом в частині вимог щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення (основного і додаткового) в період з 03.03.2020 по 19.07.2022 відповідно до положень частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року), не обмежене будь-яким строком.
При цьому, з 20 липня 2022 року підлягають застосуванню строки, визначені ст. 233 КЗпП України, зокрема, в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Так, предметом спору, є не виплата грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії з 03.03.2020 по 20.05.2023, отже на спірні правовідносини щодо нарахування грошового забезпечення з 20.07.2022 по 20.05.2023 поширюється норма статті 233 КЗпП України чинна з 19.07.2022. Відтак, позивач має в тримісячний строк звернутись до суду, в той час, як звернувся до суду 17.02.2025, тобто із пропуском строку звернення до суду.
Представник позивача в заяві про поновлення строків звернення до суду зазначає, що позивач не пропустив строк, оскільки, на його думку, такі строки не застосовуються до заявлених вимог.
З такими аргументами позивача суд не погоджується та вказує, що частина вимог, заявлених позивачем стосується періоду з 20.07.2022 по 20.05.2023, а відтак, строк звернення становить 3 місяці з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Слід зазначити, що про порушення свого права позивач дізнався з моменту не отримання грошового забезпечення у відповідності до норм чинного законодавства, тобто до кінця наступного місяця після здійснення виплати сум.
При цьому, звернення представникам позивача до відповідача із запитом про надання інформації щодо розміру грошового забезпечення лише свідчить про те, коли перший почав вживати заходи для здійснення виплати грошового забезпечення, а не про поважність причин пропуску звернення до суду.
Отже, причини, наведені в заяві, не є поважними, відтак, є необхідним подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску в частині вимог про виплату грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії за період з 20.07.2022 по 20.05.2023 та надати докази поважності причин його пропуску.
За правилами, визначеними частиною першою статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна