20.02.2025 Справа №607/5592/21 Провадження №1-в/607/30/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника органу пробації ОСОБА_4 , у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні розглянувши подання заступника начальника Тернопільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_5 про приведення вироку у відповідність згідно з чинним законодавством відносно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Налужжя Теребовлянського району Тернопільської області, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, освіта неповна середня, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судженого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2023 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України, яким призначено покарання із застосуванням ст.70 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки та покладенням обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України,-
встановив:
Заступник начальника Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_7 звернулась до суду із поданням про приведення у відповідність до чинного законодавства вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2023 року.
Подання обґрунтовує тим, що Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна, чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
За злочини чи правопорушення в частині адміністративного чи кримінального законодавства, сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні соціальної пільги, визначеної підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового кодексу України для відповідного року, дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, а прожитковий мінімум встановлюється законом станом на 01 січня поточного року.
Згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2023 року, сума заподіяного засудженим збитку (шкоди) по епізоду від 11 січня 2021 року становить 1082,16 грн., що в сукупності менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян згідно норми кримінального законодавства у 2021 році.
На підставі вищевикладеного, просить розглянути питання про приведення вищевказаного вироку у відповідність до діючого законодавства.
Представник Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_4 в судовому засіданні подання підтримала.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 щодо задоволення подання не заперечила.
Засуджений ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання із застосуванням ст.70 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки та покладенням обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно із підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 2270 грн.
Таким чином відповідно до статті 51 КУпАП (в редакції закону станом на 09.08.2024), крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 2270 грн. станом на 2021 рік.
Зі змісту вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2023 року, зокрема вбачається, що дії ОСОБА_6 по епізоду від 11 січня 2021 року кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно. Вартість викраденого майна за даним епізодом становить 1082,16 грн.
У постанові ОП ККС ВС від 7 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24), зазначено, що визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння. Періодична зміна розміру НМ відповідним законодавством не тягне за собою декриміналізації тих діянь, які кваліфікувалися як кримінальні правопорушення виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення злочину.
Судом встановлено, що вартість викраденого ОСОБА_6 майна по епізоду від 11 січня 2021 року становить 1082,16 грн., що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який розраховувався для визначення суми викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність станом на 2021 рік, тобто 2270 грн.
Відповідно до ч.2 ст.74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи наведене, суд вважає, що з огляду на передбачений ст.58 Конституції України і ст.5 КК України принцип зворотної дії закону в часі та відповідно до ч.2 ст. 74 КК України, засудженого ОСОБА_6 слід звільнити від призначеного судом покарання за вироком суду від 12 червня 2023 року, в частині призначеного покарання за ч.3 ст.185 КК України, по епізоду від 11 січня 2021 року, щодо викрадення чужого майна в потерпілої ОСОБА_8 , на загальну суму 1082,16 грн.
Також зі змісту вироку вбачається, що ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України по епізодах від лютого 2023 року, ч.2 ст.185 КК України та ч.1 ст.309 КК України. Кримінальна караність за вказані кримінальні правопорушення Законом №3886-ІХ не усунена.
Враховуючи наведене, ОСОБА_6 слід вважати таким, що засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2023 року за: ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки; ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки; ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік. На підставі ст..70 КК України, ОСОБА_6 слід вважати засудженим із призначенням остаточного покарання шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим, за сукупністю кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з випробуванням та встановленням іспитового строку 3 (три) роки. Згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.74,78 КК України, ст. ст. 164, 166 КВК України ст.ст. 392, 395, 537, 539 КПК України, суд,
постановив:
Подання заступника начальника Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_5 про приведення вироку у відповідність згідно з чинним законодавством - задовільнити.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від призначеного покарання згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2023 року за ч.3 ст.185 КК України в частині призначеного покарання за ч.3 ст.185 КК України, по епізоду від 11 січня 2021 року, щодо викрадення чужого майна в потерпілої ОСОБА_8 , на загальну суму 1082,16 грн. - на підставі ч.2 ст.74 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Вважати ОСОБА_6 таким, що засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2023 року за: ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки; ч.3 ст.185 КК України (по епізодах від лютого 2021 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки; ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік. На підставі ст..70 КК України, ОСОБА_6 вважати засудженим із призначенням остаточного покарання шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 вважати звільненим від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки та покладенням наступних обов'язків:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1