Справа № 602/553/24
Провадження № 1-кп/602/28/2025
Тернопільської області
"17" лютого 2025 р. м.Ланівці
Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в м.Ланівці кримінальне провадження №12024211030000121 від 10 травня 2024 року по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Мартишківці, Лановецького району, Тернопільської області, мешканки АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючої, пенсіонерки, одруженої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, депутатом не являється, раніше не судимої, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України,
Так, у квітні 2023 року, точної дати та часу не встановлено, у ОСОБА_4 , виник умисел направлений на самовільне захоплення земельної ділянки, що знаходяться поряд із залізничним переїздом та розташована км 101+610м - км 101+677м перегону Збараж-Ланівці, за напрямком зростання нумерації кілометрів та розміщена вздовж залізничної колії, яка знаходиться в охоронній зоні, з метою її подальшого обробітку та вирощування сільськогосподарських культур.
Реалізуючи свій злочинний намір на вчинення даного злочину, ОСОБА_4 діючи всупереч встановленим правилам щодо охорони земель, порушуючи вимоги законодавства щодо особливого порядку надання земельних ділянок у користування та оренду, достовірно знаючи, що у неї відсутні будь-які дозвільні документи на право власності, користування або оренду земельної ділянки, діючи умисно до 10 травня 2024 року здійснювала обробіток та вирощування сільськогосподарських культур на частині земельної ділянки площею 0,0534 га, яка знаходиться вздовж залізничної колії, на відстані км 101+610м - км 101+677м на перегону Збараж-Ланівці, та відповідно до ст.6 ЗУ «Про залізничний транспорт», ст.112 Земельного кодексу України є охоронною зоною.
Таким чином ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки у охоронній зоні.
Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася та в судовому засіданні пояснила, що дійсно, знаючи про відсутність у неї будь-яких дозвільних документів на право власності, користування або оренду земельної ділянки, до 10 травня 2024 року здійснювала обробіток та вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці, яка знаходиться вздовж залізничної колії та є охоронною зоною. На даний час, самовільно зайнята земельна ділянка нею повернута та заподіяна шкода відшкодована в повному обсязі.
Обвинувачена ОСОБА_4 , визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодилася зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовилася від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч.2 ст.197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки у охоронній зоні.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, яка позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судима, під спостереженням в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченою своєї вини, щире каяття, активне сприяння органу досудового розслідування розкриттю кримінального правопорушення та суду у встановленні істини у справі, добровільне відшкодування шкоди.
Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Також, суд враховує думку представника потерпілого - регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», ОСОБА_5 , яка просить обвинувачену суворо не карати, будь-яких претензій до ОСОБА_4 не має, самовільно зайнята земельна ділянка потерпілій стороні повернута.
Враховуючи обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу винної, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України, тобто призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті обвинувачення, у виді штрафу.
Судом встановлено, що в даному кримінальному провадженні процесуальні витрати та речові докази відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.370, 374, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України та із застосуванням ст.69 КК України призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн.
Вирок суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не було подано апеляційну скаргу.
Вирок суду може бути оскаржений, шляхом подання апеляційної скарги особами зазначеними в ст.393 КПК України, до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: ОСОБА_1