Справа № 601/494/25
Провадження №1-кп/601/108/2025
24 лютого 2025 року
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Кременець кримінальне провадження, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025216010000012 від 07.01.2025 про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Устечко Кременецького району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, одруженої, з середньою освітою, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,
Відповідно до вимог пункту 5 «Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 №333 із змінами та доповненнями, внесеними Постановами КМ України №490 від 29.04.2022, №977 від30.08.2022, №1094 від 30.09.2022, № 1364 від 06.12.2022, № 521 від23.05.2023, № 936 від 01.09.2023, № 1413 від 29.12.2023 (надалі - Порядок) для отримання компенсації особа, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, не пізніше ніж протягом п'яти днів з дня закінчення звітного місяця подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі їх створення) ради, місцевої держадміністрації, відповідної військовоїадміністрації за місцем розташування житлового приміщення заяву за формою згідно з додатком 2 (далі - заява).
Заява подається в паперовій або електронній формі на електронну адресу, визначену виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі їх створення) ради, місцевою держадміністрацією, відповідною військовою адміністрацією.
У разі подання заяви в паперовій формі особа, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, подає інформацію згідно з додатком 2 (заява) про себе та кожну з розміщених осіб із пред'явленням підтвердних документів.
Відповідно до пункту 15 Порядку, сума компенсації розраховується виходячи з кількості днів, протягом яких житлове приміщення надавалося для розміщення внутрішньо переміщеної особи (далі - людино-день), з дня розміщення, але не раніше дати взяття на облік внутрішньо переміщених осіб відповідним органом або внесення відповідної інформації до Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.
Кількість людино-днів визначається шляхом додавання кількості внутрішньо переміщених осіб, які проживали у житловому приміщенні, наданому для розміщення внутрішньо переміщених осіб, у кожний день місяця.
Загальна сума компенсації визначається шляхом визначення добутку загальної кількості людино-днів на суму компенсації за кожен людино-день.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з січня 2024 року по жовтень 2024 року, (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_5 , яка перебувала за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , виник протиправний намір, направлений на заволодіння шляхом обману коштами, які призначаються як компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, шляхом подання недостовірних відомостей у «Заяві особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат» про проживання у житловому приміщенні таких осіб.
Так, ОСОБА_5 , всупереч вимогам пунктів 5, 15 Порядку, та переслідуючи мету, спрямовану на протиправне, шляхом обману, заволодіння коштами, які призначаються, як компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, подала до відділу соціального захисту населення та праці Почаївської міської ради Тернопільської області «Заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат» за проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , вказавши завідомо неправдиві відомості про проживання вказаних внутрішньо переміщених осіб упродовж з січня 2024 року по жовтень 2024 року, а саме: 02 лютого 2024 подала до відділу соціального захисту населення та праці Почаївської міської ради «Заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат» за проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , упродовж січня 2024 року; 05 березня 2024 року подала до відділу соціального захисту населення та праці Почаївської міської ради «Заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат» за проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , упродовж лютого 2024 року; 01 квітня 2024 року подала до відділу соціального захисту населення та праці Почаївської міської ради «Заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат» за проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , упродовж березня 2024 року; 02 травня 2024 року подала до відділу соціального захисту населення та праці Почаївської міської ради «Заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат» за проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , упродовж квітня 2024 року; 03 червня 2024 року подала до відділу соціального захисту населення та праці Почаївської міської ради «Заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат» за проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , упродовж травня 2024 року; 01 липня 2024 року подала до відділу соціального захисту населення та праці Почаївської міської ради «Заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат» за проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , упродовж червня 2024 року; 05 серпня 2024 року подала до відділу соціального захисту населення та праці Почаївської міської ради «Заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат» за проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , упродовж липня 2024 року; 04 вересня 2024 року подала до відділу соціального захисту населення та праці Почаївської міської ради «Заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат» за проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , упродовж серпня 2024 року; 06 жовтня 2024 року подала до відділу соціального захисту населення та праці Почаївської міської ради «Заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат» за проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , упродовж вересня 2024 року; 02 листопада 2024 року подала до відділу соціального захисту населення та праці Почаївської міської ради «Заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат» за проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , упродовж жовтня 2024 року. При цьому, ОСОБА_5 , достовірно знала, що ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , не проживали впродовж з січня 2024 року по жовтень 2024 року в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Внаслідок вчинених вищевказаних протиправних дій ОСОБА_5 , зайво нараховано та виплачено грошові кошти на загальну суму 9 010 гривень у вигляді компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану, чим спричинено матеріальну шкоду Управлінню Верховного комісара ООН у справах біженців та Почаївській міській раді.
Вказані дії ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, добровільно відшкодувала завдані збитки в повному обсязі, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася. Наслідки закриття відносно неї кримінального провадження з нереабілітуючих підстав їй зрозумілі. Просить звільнити її від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України на підставі ст.45 КК України.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Представник потерпілого в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, оскільки завдана шкода нею повністю відшкодована.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
За правилами п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст.44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Так, згідно з положеннями ст.45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 березня 2018 року у справі № 759/7784/15-к, розкаяння не повинно носити формальний характер. Окрім визнання особою факту вчинення злочину, каяття передбачає, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. п. 2, 3 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд під час судового розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Передбачене у ст. 45 КК звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
В судовому засіданні встановлено, що діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_5 дійсно мало місце, містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та ОСОБА_5 винна в його вчиненні.
Безпосередньо заслухавши ОСОБА_5 в судовому засіданні, суд звертає увагу на щирість її каяття, повне визнання вини в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, яке не є корупційним згідно з приміткою до ст.45 КК України та не пов'язане із порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Після вчинення кримінального правопорушення вона щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю та встановленню всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, шкода внаслідок вчинення кримінального правопорушення відшкодована, а тому є достатні підстави для закриття даного кримінального провадження та звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
Керуючись ст.ст.100, 284-286, 372, 376 КПК України, ст.ст. 44, 45 КК України суд,-
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям - задовольнити.
ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, на підставі статті 45 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям.
Кримінальне провадження №12025216010000012 від 07.01.2025 про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.190 КК України закрити у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Речові докази: оригінали заяв особи, що розмістила внутрішньо-переміщених осіб, про отримання компенсації витрат в період з січня 2024 року по грудень 2024 року, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження повернути Почаївський міській раді.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: