Справа № 598/2595/24
провадження № 1-в/598/35/2025
іменем України
"24" лютого 2025 р. Збаразький районний суд
Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області клопотання начальника Державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX та звільнення від призначеного покарання щодо засудженої
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, до засудження непрацюючої, раніше судимої:
- 10 грудня 2018 року вироком Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки. 27.08.2020 ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області вирок приведено у відповідність, засуджена до 5 років обмеження волі, з іспитовим строком 3 роки;
- 17 грудня 2021 року вироком Шаргородського районного суду Вінницької області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді 2 років 9 місяців позбавлення волі,
встановив:
До провадження Збаразького районного суду надійшло клопотання Державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» про звільнення від призначеного покарання щодо засудженої ОСОБА_4 , у зв'язку з усуненням законом карності діяння, за яке вона була засуджена.
Засуджена ОСОБА_4 та представник адміністрації Державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» надали суду заяви про розгляд даного клопотання без їх участі, клопотання підтримують.
Прокурор в судовому засіданні просила у задоволенні клопотання про звільнення від призначеного покарання щодо засудженої ОСОБА_4 відмовити за безпідставністю.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали даної справи та особової справи засудженої, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що за даною справою ОСОБА_4 засуджена 29.02.2024 вироком Шаргородського районного суду Вінницької області за ч.1 ст.361, ч.2 ст.361, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 17.12.2021 у виді 1 року та остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання: 05.08.2024.
Кінець строку відбування покарання: 05.08.2030.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно із підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01.01.2017 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 1600 грн.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2018 року складав 800 грн (1600 грн - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2017 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 800 грн х 2= 1600 грн.
Відповідно до вироку Вінницьким міським судом Вінницької області від 10 грудня 2018 року ОСОБА_4 викрала 12 грудня 2017 року майно на загальну суму 9710,63 грн, що станом на день крадіжки складає суму більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більше 1600 гривень).
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 2270 грн.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2021 року складав 1135 грн (2270 грн - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1135 грн х 2= 2270 грн.
Відповідно до вироку Шаргородського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2021 року ОСОБА_4 викрала 30 серпня 2021 року майно на загальну суму 2715,10 грн, що станом на день крадіжки складає суму більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більше 2270 гривень).
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 2684 грн.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2023 року складав 1342 грн (2684 грн - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1342 грн х 2= 2684 грн.
Відповідно до вироку Шаргородського районного суду Вінницької області від 29 лютого 2024 року ОСОБА_4 29 жовтня 2023 року викрала майно за одним кримінальним правопорушенням на суму 40055 грн, та за іншим кримінальним правопорушенням 06 листопада 2023 року викрала майно на суму 9993,90 грн що станом на день крадіжки складає суму більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більше 2684 гривень).
Отже, на засуджену ОСОБА_4 не розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
За змістом ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч.2 ст.74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до п.13 ч.1 ст 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання в тому числі про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч.2 і ч.3 ст.74 Кримінального кодексу України.
За наведених обставин, суд вважає, що у задоволенні клопотання начальника Державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» про звільнення від призначеного покарання щодо засудженої ОСОБА_4 слід відмовити, оскільки на засуджену не розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024.
На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024, ст.ст.4, 5, 72, 74 КК України, ст.ст.369, 372, 537, 539 КПК України, суд,
постановив :
Відмовити у задоволенні клопотанні начальника Державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX та звільнення від призначеного покарання щодо засудженої ОСОБА_4 .
На дану ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення її копії ухвали.
Дана ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали. Копія ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Дана повна ухвала суду складена, підписана і проголошена суддею 24 лютого 2025 року.
Суддя ОСОБА_5