Справа № 466/12752/24
Провадження № 2/466/1124/25
24 лютого 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Свірідової В.В.
при секретарі Мошовській М.-О.П.
з участю представника позивача адвоката Мацієвській А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
18.12.2024 ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 24 липня 1982року між ним та відповідачкою був зареєстрований шлюб у Новосільківській сільській раді Буського району Львівської області, актовий запис про одруження №4.
Від подружнього життя мають двох дорослих синів.Діти створили свої власні сім'ї і вони з відповідачкою стали віддалятись один від одного, не було спільних інтересів та спільних турбот про дітей.
Подружні відносини з відповідачкою припинені, оскільки він переїхав проживати в село до будинку своїх батьків, а відповідачка не бажала переїжджати разом з ним. Він втратив почуття любові до неї, поважає її як матір спільних дітей, однак не бажає надалі перебувати у зареєстрованому шлюбі, оскільки такий існує лише формально.
Вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують, в подальшому збереженні сімейних відносин немає сенсу, примирення між ним неможливе, просить шлюб розірвати.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 28.01.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін (а.с.20).
19.02.2025 на адресу суду від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з позивачем, в шлюбі народились двоє дітей. Спільне життя з позивачем не склалось через зловживання ним спиртних напоїв, з приводу чого і виникали конфлікти, непорозуміння. Сім'я фактично розпалась, шлюб існує формально. На даний час вони проживають окремо. Просить розглянути справу у її відсутності, не заперечує щодо позову, згідна на розірвання шлюбу, після розірвання шлюбу бажає залишити собі шлюбне прізвище.
В судовому засіданні представник позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні відносини між сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Судом встановлено та підтверджено доказами наступне.
Між сторонами зареєстровано шлюб 24 липня 1982року у Новосільківській сільській раді Буського району Львівської області, актовий запис про одруження №4, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .(а.с.7)
Від подружнього життя мають двох дорослих синів, які вже створили свої власні сім'ї .
Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У судовому засіданні встановлено, що між сторонами наступив розлад, який носить стійкий характер. Сторони тривалий час не підтримують подружні відносини, проживають окремо, не ведуть спільного господарства. Сім'я розпалась остаточно, примирення неможливе. За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір. Оскільки позивач при подачі позову звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», а тому із відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20грн.
Керуючись ст. ст.12, 13, 81,141, 247, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. ст.105, 110, 112,114 СК України, суд, -
ухвалив:
позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24 липня 1982року у Новосільківській сільській раді Буського району Львівської області, актовий запис про одруження №4.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень,20коп.).
Прізвище відповідача після розірвання шлюбу залишити без змін.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ос.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Тест рішення складено та проголошено 24.02.2025року.
Суддя В. В. Свірідова