Справа № 458/193/25
2/458/109/2025
про повернення позовної заяви
24.02.2025 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Волинець М.З., перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
Позивач Акціонерне Товариство /АТ/ «Перший Український Міжнародний Банк» засобами підсистеми «Електронний суд» 19.02.2025 подав до Турківського районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в розмірі 115 150, 47 грн, а саме за:
- кредитним договором № 2001414537201 від 27.09.2019 заборгованістьв розмірі 83 497,42 грн, з яких: 49 991,70 грн - заборгованість за кредитом; 33 505,72 грн - заборгованість за процентами; 0 грн - заборгованість за комісією;
- за кредитним договором № 1001648160701 від 30.07.2020 заборгованість в розмірі 9 633,01 грн, з яких: 5 505,71 грн - заборгованість за кредитом; 1.1 грн - заборгованість за процентами; 4 126, 20 грн - заборгованість за комісією;
- за кредитним договором № 1001762244901 від 11.12.2020 заборгованість в розмірі 22 020,04 грн, з яких: 12 709, 66 грн. - заборгованість за кредитом; 3,17 грн - заборгованість процентами; 9307, 21 грн - заборгованість за комісією.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 27.09.2019 між ОСОБА_1 та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» було укладено кредитний договір № 2001414537201 за умовами якого останній надав відповідачу кредит в порядку та на умовах, визначених у договорі. Посилається на те, що позичальник належним чином не виконував умови укладеного договору, виникла заборгованість, яка становить 83 497, 42 грн.
30.07.2020 між ОСОБА_1 та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» було укладено кредитний договір № 1001648160701 за умовами якого останній надав відповідачу кредит в порядку та на умовах, визначених у договорі. Посилається на те, що позичальник належним чином не виконував умови укладеного договору, виникла заборгованість, яка становить 9 633,01 грн.
11.12.2020 між ОСОБА_1 та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» було укладено кредитний договір 1001762244901 за умовами якого останній надав відповідачу кредит в порядку та на умовах, визначених у договорі. Посилається на те, що позичальник належним чином не виконував умови укладеного договору, виникла заборгованість, яка становить 22 020,04 грн.
З урахуванням зазначеного, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за даними кредитними договорами в загальному розмірі 115 150, 47 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
Перевіривши подану позовну заяву, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання непов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під вимогою розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно предмету спору. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
З наведеного вбачається, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №911/414/18, постановах Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20.
Таким чином, позовні вимоги позивача за даним позовом ґрунтуються на окремих договорах.
Судом встановлено, що підставами виникнення спірних правовідносин сторін у даній справі є 3 (три) окремих кредитних договорів, кожен із яких (незважаючи на однаковий суб'єктний склад) породжує різні взаємні права та обов'язки, що обумовлено відмінністю в умовах договорів ( суми позики, розміру відсотків за користування кредитними коштами, а також строків їх повернення).
Вказаний висновок суду узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19, згідно якої, кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
Отже, пред'явивши вимоги про стягнення заборгованості за 4-ма різними кредитними договорами, позивач порушив правила об'єднання позовних вимог, визначених ст. 188 ЦПК України, оскільки такі позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, такі вимоги не є основними та похідним, вимоги заявлені з різних підстав, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори з різним предметом спору щодо стягнення заборгованості за різними кредитними договорами, указані вимоги не є однорідними та такими які нерозривно пов'язані між собою.
Відтак, заявлені вимоги не можуть бути об'єднані в одне провадження та сумісний їх розгляд є неможливим. Під час розгляду справи суд має надати оцінку умовам кожного з укладених договорів та правовій природі кожного з них, а також встановити обставини щодо виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, обставин укладення договорів, дотримання їх умов сторонами, а також правомірність заявлених до стягнення сум, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов'язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги.
При цьому судом не встановлено наявності підстав для застосування положень ст.188 ЦПК України щодо роз'єднання позовних вимог.
Позивач з власної ініціативи об'єднав позовні вимоги без дотримання правил об'єднання позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
За таких обставин, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992, (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Виходячи з вищенаведеного вище, суд дійшов висновку, що звертаючись до суду з даною позовною заявою, позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви.
Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 185, 188, 258-261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Позовну заяву Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Ухвала суду складена та підписана 24.02.2025.
Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ