Справа № 456/6031/24
Провадження № 2-а/456/9/2025
іменем України
19 лютого 2025 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бучківської В. Л. ,
при секретарі Коцур А.І.
за участю представника позивача Мазура В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
Підстава позову (позиція позивача). Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначив, що постановою поліцейського Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції Щудло В.Р. про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі,серії ЕНА №3176109 від 01.10.2024 на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за те, що ОСОБА_1 01.10.2024 року о 21:27 год. в м. Стрий по вул. І. Виговського, керуючи транспортним засобом, здійснюючи маневр лівого повороту, здійснив виїзд транспортним засобом на зустрічну смугу руху, чим порушив п.11 ПДР - порушення розташування транспортного засобу на проїзній частині та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. Зазначив, що вважає дії поліцейського Щудло В.Р. неправомірними, а оскаржувану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню. Поліцейський Щудло В.Р. без жодних правових підстав зупинив транспортний засіб, бездоказово звинувативши позивача в порушенні ПДР. В подальшому поліцейський Щудло В.Р. не встановив фактичні обставини справи, не зібрав необхідні докази про вчинення адміністративного правопорушення і не дослідив їх, не врахував доводів позивача та безпідставно виніс постанову ЕНА № 3176109 від 01.10.2024 року про накладення стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, яке той не вчиняв. Окрім цього, поліцейський Щудло В.Р. не виконав вимог наказу МВС України №1026 від 18.12.2018 і не надав позивачу докази про відеофіксацію адміністративного правопорушення. Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, як це передбачено ч.2 ст.77 КАС, покладається на відповідача. Верховний Суд у своїй постанові від 08.07.2020 у справі № 177/525/17 зазначив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Навіть сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення. Отже, враховуючи вищенаведене, в діях позивача відсутній склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутності до суду не подав.
Представник позивача - адвокат Мазур В.В. в судовому засіданні позов підтримав, просить його задоволити, посилаючись на те, що постанова винесена з грубим порушенням вимог діючого законодавства, до адміністративної відповідальності позивача притягнуто безпідставно, оскільки на дорозі була відсутня дорожня розмітка.
Позиція відповідача. 09.12.2024 на адресу суду надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких представник Головного управління Національної поліції у Львівській області Андріяшин С.В. повідомив, що вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3176109 від 01.10.2024 за ч. 2 ст. 122 КУпАП законною, обґрунтованою і такою, що не підлягає скасуванню, а адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Вимоги нормативно-правових актів були дотриманні поліцейським ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції В. Щудло при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3176109 від 01.10.2024 відносно громадянина ОСОБА_1 . Крім того звернув увагу суду і на те, що фіксація процедури винесення адміністративної постанови старшим сержантом поліції В. Щудло здійснювалась нагрудним відеореєстратором поліцейського відповідно до пункту 9 частини першої статті 31, статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» та відповідного до вимог «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженого наказом МВС №1026 від 18.12.2018 року, відеозапис якої на запит адвоката Василя Мазура, який діє в інтересах ОСОБА_1 , надавався Стрийським РУП ГУНП у Львівській області на ім'я адвоката 15.10.2024 за №54484-2024. Наголосив на тому, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3176109 від 01.10.2024 відносно ОСОБА_1 винесена поліцейським В. Щудло після встановлення фактичних обставин справи, оцінки доказів, пред'явлення доказів водію ОСОБА_1 , роз'яснення суті вчиненого правопорушення у відповідності до вимог чинного законодавства, що зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, яке надано на вимогу адвоката ОСОБА_2 . Отже твердження наведені в позовній заяві в частині порушення поліцейським вимог ст.ст.251, 252 КУпАП є неправдиві, носять виключно формальний характер та не спростовує факт скоєння правопорушення. Згідно з вимогами п.п. 11.3 ПДР України на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу. Крім цього, згідно з п.п.10.5 ПДР України поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку. Відтак, для притягнення особи до відповідальності, за ч. 2 ст. 122 КУпАП необхідне порушення сукупності таких умов: для гарантування безпеки дорожнього руху на дорогах виїзд на смугу зустрічного руху дозволяється лише короткочасно для обгону транспортного засобу чи об'їзду перешкоди, або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини. З відеозапису із нагрудного відеореєстратора поліцейського (відео №01360- 001360 від 01.10.2024 21:21) вбачається, що 01.10.2024 о 21:21 працівником поліції було зупинено транспортний засіб «ЗАЗ 1103» н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивача, який здійснив маневр лівого повороту та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами керування позивачем транспортним засобом, який здійснив маневр лівого повороту та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху. Зважаючи на вище викладене, постанова ЕНА №3176109 від 01.10.2024 про адміністративне правопорушення, яка є винесена відносно ОСОБА_1 є законною і не підлягає скасуванню, оскільки водій порушив Правила дорожнього руху, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Представник відповідача Андріяшин С.В. в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій просить відмовити у задоволені адміністративного позову.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 2 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін, диспозитивності та з'ясуванні всіх обставин у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3176109 від 01.10.2024 на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за те, що він 01.10.2024 о 21:27 год. по вул. І. Виговського в м. Стрий, керуючи транспортним засобом, здійснюючи маневр лівого повороту, здійснив виїзд транспортним засобом на зустрічну смугу руху, чим порушив п.11 ПДР - порушення розташування транспортного засобу на проїзній частині /а.с. 7/.
З позовної заяви вбачається, що позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. ст. 122 КУпАП, оскільки ПДР він не порушував, відповідачем до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б підтверджували можливий факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. ст. 122 КУпАП.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , судом підлягають застосуванню наступні норми законодавства.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно зі ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом ч.2 ст.122 КУпАП відповідальність наступає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Мотивована оцінка доказів, поданих стороною позивача.
Як встановлено судом, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3176109 від 01 жовтня 2024 року поліцейським Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Щудло В.Р. накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за скоєння ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 01.10.2024 о 21:27 год. по вул. І. Виговського в м. Стрий, керуючи транспортним засобом, здійснюючи маневр лівого повороту, здійснив виїзд транспортним засобом на зустрічну смугу руху, чим порушив п.11 ПДР - порушення розташування транспортного засобу на проїзній частині.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на відсутність доказів, які підтверджують скоєння ним даного адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст.31 Закону «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Тобто, положенням Закону «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відео техніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з ч.2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, в судовому засіданні було оглянуто надані представником позивача відеоматеріали, з яких вбачається, що поліцейським чітко роз'яснено ОСОБА_1 , що він порушив п.11.3 ПДР України та продемонстровано докази вчиненого ним правопорушення, тому твердження позивача про те, що йому не надано докази вчинення ним правопорушення на увагу не заслуговують.
Пунктом 1.2 ПДР України передбачено, що в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів.
Пунктом 11.1 ПДР України передбачено, що кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16,5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
Пунктом 11.3 ПДР встановлено, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
Згідно з п.10.5 ПДР України поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку.
Тому, в даному випадку наявність чи відсутність дорожньої розмітки (чи її стан) значення немає. В судовому засіданні встановлено, що на шляху позивача не було жодних перешкод для об'їзду, тому ОСОБА_1 повинен був умовно розділити проїзну частину на дві частини та здійснити маневр повороту так, щоб його транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху.
Однак ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, здійснюючи маневр лівого повороту, здійснив виїзд транспортним засобом на зустрічну смугу руху, чим порушив п.11 ПДР - порушення розташування транспортного засобу на проїзній частині, що доводиться відеозаписом, згідно з яким працівник поліції, який підійшов до автомобіля ОСОБА_1 , показав йому зафіксований ним факт порушення водієм ПДР, і водій не заперечуючи факту знаходження на зустрічній смузі при виконанні маневру повороту, вказував лише на те, що відсутня дорожня розмітка (суцільна лінія), а такі твердження на увагу не заслуговують.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем не надано, а тому суд відмовляє позивачу у задоволенні позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
З урахуванням положень КАС України, судовий збір у разі відмови у задоволенні позову покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132-1, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 77, 205, 229, 246, 250, 286 КАС України, суд
В задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги особами, що беруть участь у справі в 10 денний строк з дня отримання копії рішення у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Повне найменування сторін та інших учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Представник позивача: адвокат Мазур Василь Васильович, місцезнаходження: Львівська область. м. Стрий, вул. Сірка, 12;
Відповідач: Головне управління національної поліції у Львівській області, ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: м. Львів, площа Генерала Григоренка, 3.
Головуючий суддя В.Л.Бучківська