Справа № 454/4164/23
31.05.2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Веремчук О.А. ,
за участю секретаря Баран О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в им.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" про визнання протиправними дій АТ ОГР "Львівгаз" та зобовязання провести перерахунок, -
В провадженні Сокальського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за вказаним позовом.
27 грудня 2023 року через електронний суд від представника відповідача надійшла заява відповідача про закриття провадження у справі, у якій, посилаючись на те, що на даний час спір між сторонами врегульовано, а тому просять суд закрити провадження у справі, у зв'язку відсутністю предмета спору,
Зокрема 23.11.2023 р. АТ “Львівгаз» було проведено засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами вимог Кодексу ГРС на якому прийнято рішення про скасування акта про порушення по споживачу ОСОБА_1 № 004057 від 11.04.2023 р. (додається). Також позивачу проведено перерахунок необлікованого об'єму природного газу, шляхом виключення донарахування в розмірі 9320,96 грн., що підтверджується довідкою АТ “Львівгаз» про фінансовий стан абонента ОСОБА_1 . Отже, провадження у справі підлягає закриттю в частинні позовних вимог, оскільки, відсутній предмет спору. В інших позовних вимогах щодо стягнення судових витрат просять суд відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання відповідача про закриття провадження у справі, вважає, що таке клопотання підлягає задоволенню в цій частині виходячи з наступного.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Поряд з цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року (справа № 456/647/18, провадження №61-2018св19), від 31 липня 2023 року (справа № 335/8285/22).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Як вбачається із заяви про закриття провадження у справі, відповідачем скасовано акт про порушення позивача і це відбулося вже в процесі розгляду справи, що унеможливлює закриття провадження у справі в частині стягнення судових витрат по справі ( витрати на правову допомогу, судовий збір тощо).
З практики ЄСПЛ випливає, що у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу juranovitcuria.Тобто суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08.06.2021 року по справі №662/397/15-ц.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 13, 182, 142, 255, 259, 260 ЦПК України,
Закрити провадження по справі в частині позовних вимог про визнання
протиправними дій АТ «Львівгаз» щодо проведення донарахування абоненту
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в.т.ч. як спадкоємцю ОСОБА_2 за абонентським
рахунком № НОМЕР_1 необлікованого об'єму природного газу в сумі 9320,96 грн.,
як донарахування за несанкціоноване втручання в роботу побутового газового
лічильника на підставі акту про порушення № 004057 від 11.04.2023 та в частині
позовних вимог щодо зобов'язання АТ «Львівгаз» провести перерахунок ОСОБА_2
та ОСОБА_1 за абонентським рахунком № НОМЕР_1 розмір платежів за
спожитий природний газ шляхом виключення донарахувань за необлікований об'єм
природного газу в сумі 9320,96 грн. як донарахування за несанкціоноване втручання
в роботу побутового газового лічильника в зв"язку із відсутнісю спору..
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 15 днів з дня проголошення.
Головуючий: О. А. Веремчук