Справа№464/946/25
пр.№ 3/464/473/25
21.02.2025 м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Горбань О.Ю.,розглянувши справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла від ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №390479 від 29.01.2025, ОСОБА_1 29.01.2025 о 22:15 год. за адресою АДРЕСА_1 порушив умови термінового заборонного припису АА 432987 від 27.01.2025, дійсного до 30.01.2025, винесеного на заборону спілкування з дружиною ОСОБА_2 , виражався в її адресу нецензурною лайкою, погрожував їй, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та надав пояснення про те, що 29.01.2025 прийшов додому, де його дружина стала його провокувати, ображати, почала викидати його речі з шафи, в тому числі військові. Вказав, що є військовослужбовцем, після поранення на даний час знаходиться у м.Львові на лікуванні, натомість, за час проходження ним військової служби відносини з дружиною стали нестерпними, вони стали чужими людьми, зникли почуття взаємоповаги, розуміння, спільне проживання в одній квартирі є вимушеним і тимчасовим, оскільки іншого житла він немає, у квартирі проживає їх спільна донька. Наполягає, що все викладене у протоколі не відповідає дійсності, є наклепом, штучно створеною ситуацією, яку його дружина створила, користуючись адвокатською допомогою.
Потерпіла ОСОБА_2 за викликом суду не прибула, будучи обізнаною про день та час розгляду справи, причини неприбуття не повідомила.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до нього матеріали, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Частиною 2 статті 173-8 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до пунктів 1-3 Розділу II Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 01 серпня 2018 року №654, терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи.
Таким чином, в даній ситуації вимагається доведення того, що ОСОБА_1 29.01.2025 о 22.15 год порушив умови термінового заборонного припису АА 432987 від 25 січня 2025 року, а саме по АДРЕСА_1 контактував з потерпілою ОСОБА_2 .
Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи, які надійшли до суду, на підтвердження можливої причетності ОСОБА_1 до зазначених у протоколі дій, наявні письмові пояснення ОСОБА_2 , котрі за своїм змістом дублюють інформацію, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, письмові пояснення ОСОБА_1 суперечать викладеній у протоколі сутті правопорушення та узгоджуються з наданими ОСОБА_1 в судовому засіданні поясненнями, згідно яких у вказаний в протоколі час дружина ОСОБА_2 імовірно вчиняла відносно доньки домашнє насильство, про що відносно неї складений протокол, а розпочатий ОСОБА_2 черговий конфлікт переріс у виклик працівників поліції.
Згідно положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.
Згідно з ст.252 КУпАП суд оцінює докази на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись при цьому законом та правосвідомістю.
Зазначені положення закону передбачають, що особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, піддає відповідній правовій оцінці як докази, що містяться у матеріалах справи, так і докази, які додатково надаються під час її розгляду. Дослідження та врахування саме цих доказів має привести до обґрунтованого висновку про винуватість особи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, серед іншого, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до п.16 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис стосовно кривдника - це спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства, та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Згідно з ч.2 ст.25 зазначеного вище Закону терміновий заборонний припис може містити, зокрема, заборону у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Таким чином, матеріалами справи має бути доведено, що особа, відносно якої застосовано терміновий заборонний припис, порушила умови його виконання.
Як вбачається з наданих матеріалів, до ОСОБА_1 застосований захід термінового заборонного примусу у вигляді заборони у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 .
Водночас, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ними проживає їх неповнолітня донька, з приводу виховання котрої у подружжя існують різні погляди, іншого житла в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 немає.
Отже, поза увагою дільничного офіцера поліції, який складав зазначений вище заборонний припис, залишилось те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно проживають за однією адресою, пов'язані спільним побутом, отже фактичні обставини їх спільного проживання та умови заборонного припису суперечать одне одному та є взаємовиключними.
На підставі викладеного, суддя дійшов висновку, що застосований до ОСОБА_1 терміновий заборонний припис на момент його ухвалення завідомо неможливо виконати, з об'єктивних причин, тим більше, що подружжя знаходиться на стадії розірвання шлюбу.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вище викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-8 КУпАП, а тому провадження у справі за даною статтею підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 245, 247, 251, 256, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 173-8 ч. 2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.Ю.Горбань