Справа № 450/1621/22 Провадження № 1-кп/450/122/25
17 лютого 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 332 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022140000000065 від 28.03.2022 року стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Львова, громадянин України, українець, раніше не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5
встановив:
25.03.2022 до ОСОБА_4 звернувся громадянин ОСОБА_6 з приводу обставин перетину державного кордону України до Республіки Польща у власних потребах йому та його товаришу - ОСОБА_7 , 1985 р.н. на декілька днів.
В ході телефонної розмови, яка відбулась 25.03.2022 між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , в останнього, розуміючи, що на період дії правового режиму стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» виїзд за межі країни громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється, виник умисел на сприяння в незаконному переправленні осіб через держаний кордон України в сторону Республіки Польща, після чого ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що послуги щодо сприяння в незаконному переправлені через державний України будуть коштувати 2 000 доларів США, з розрахунку 1000 доларів з однієї особи (що відповідно до курсу Національного банку України станом на 30.03.2022 становить 58 510 гривень).
30.03.2022 близько 18.20 год. ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел на сприяння в незаконному переправлені ОСОБА_6 та його товариша - ОСОБА_7 через державний кордон України, з корисливого мотиву, організував зустріч із ОСОБА_6 на автомобільній заправці «ОККО», що по вул. Григорія Сковороди, 22, село Сокільники Львівської області, з метою обговорення умов перетину державного кордону України ОСОБА_6 та його товаришем - ОСОБА_7 .
В ході розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що його послуги щодо сприяння в незаконному переправлені через державний кордон України будуть коштувати 2 000 доларів США, з розрахунку 1000 доларів США з однієї особи. Крім цього, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що останньому необхідно надати свою фотокартку та фотокартку свого товариша, а також скинути за допомогою додатку їхні паспорти громадян України, після чого ОСОБА_4 зможе організувати видачу їм тимчасових військових квитків разом із висновком про непридатність останніх до військової служби, а також виготовлення неправдивих документів медичного характеру, що слугуватимуть для перетину державного кордону України ОСОБА_6 та його - ОСОБА_7 .
Будучи поставленим в умови, за яких відмова від передачі вищевказаним неправомірної вигоди могла потягнути порушення його прав та інтересів, ОСОБА_6 погодився на такі протиправні вимоги.
Так, 30.03.2022 близько 18.30 год. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу спрямованого на незаконне переправлення ОСОБА_6 та його товариша - ОСОБА_8 через державний кордон України, з корисливих мотивів, перебуваючи на вищевказаній заправці «ОККО», отримав від ОСОБА_6 грошові в сумі 2 000 доларів США (що відповідно до курсу Національного банку станом на 30.03.2022 становить 58 510 гривень) як оплату за сприяння в незаконному переправлені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через Державний кордон України. Після чого, протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена, останнього було затримано правоохоронними органами в порядку ст. 208 КПК України, а грошові кошти в сумі 2 000 доларів США вилучено.
Обвинувачений в судовому засіданні вини не визнав, суду пояснив, що в березні 2022 року йому зателефонували з невідомого номеру. Телефонувала особа, яка представилася ОСОБА_9 . Останній зразу почав говорити, що йому необхідна допомога, необхідні документи для того щоб виїхати за кордон. Що це мали бути за документи ОСОБА_9 не говорив та не пояснював. Як пояснив ОСОБА_4 , він теж не знав, що це мали бути за документи. Він подумав спочатку, що це телефонує якийсь клієнт, оскільки в той час працював в салоні "Діамант", який займається сервісом та продажем автомобілів, а також тоді підробляв - займався купівлею та перепродажем автомобілів. Зрозумівши, що мова йде не про автомобілі, він сказав ОСОБА_9 , що цим питанням не займається, що навіть не знає як це зробити. На цьому розмова закінчилася. На другий день ОСОБА_9 знову йому телефонував. Під час розмови ОСОБА_9 пояснював, що в нього якась безвихідна ситуація, що йому дуже необхідні документи, які б дозволили йому виїхати за кордон. Як пояснив обвинувачений, він продовжував відмовляти ОСОБА_9 в цьому, проте той знову телефонував. ОСОБА_9 говорив про гроші, пояснював, що за кордон хоче виїхати зі своїм товаришем і за документи для них двох він готовий дати дві тисячі доларів. Як пояснив ОСОБА_4 , в той час його знайомий на ім'я ОСОБА_10 продавав автомобіль марки "Шкода" по вигідній ціні - 3800 доларів США, який він хотів придбати. Хотів придбати автомобіль, бо планував перепродати його за кілька днів і заробити близько 1000 доларів США. Проте в нього не було достатньо коштів для купівлі цього автомобіля. Оскільки ОСОБА_9 пропонував гроші, то він вирішив взяти в нього гроші для того, щоб придбати автомобіль, який йому пропонували, після чого його перепродати, заробивши гроші, і повернути гроші ОСОБА_9 , які в нього взяв. Як пояснив ОСОБА_4 , він ніколи не говорив ОСОБА_9 , щоб той давав гроші. ОСОБА_9 сам пропонував йому гроші. Тому він вирішив їх отримати для того, щоб придбати автомобіль, перепродати його, а потім повернув би ці гроші ОСОБА_9 . Зустрівся з останнім на автозаправці "Окко", що в с. Сокільники. Зустрівся з ним для того, щоб взяти в нього кошти, купити автомобіль, про який говорив, продати його, заробивши гроші. Після того планував гроші повернути ОСОБА_9 .
Як пояснив обвинувачений ОСОБА_4 , знайомих в прикордонній службі в нього не має. Працівником військових, прикордонних органів він не був і не є, знайомих в цих органах не має. Пояснив, що він жодного разу не виїжджав за кордон і не знає як це робиться. Відповідно не міг надати будь-яких консультацій як виїжджати за кордон. Як виглядають документи, і що це мали бути документи, які просив ОСОБА_9 , йому не відомо. Гроші, які дав ОСОБА_9 , він не перераховував і скільки там було грошей не знав. Ініціатором телефонних дзвінків був завжди ОСОБА_9 . В розмовах ОСОБА_9 не цікавився в нього чи може він виготовити документи для виїзду за кордон і яким чином. Бажання сприяти ОСОБА_9 та його товаришу ОСОБА_7 у виїзді за кордон України в нього не було.
Незважаючи на не визнання обвинуваченим ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, винність ОСОБА_4 в кримінальному правопорушенні, вчиненому при викладених вище обставинах, доведена та підтверджується сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів.
Заявою ОСОБА_6 від 28.03.2022 року про вчинення кримінального правопорушення, поданої начальникові Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_11 . Відповідно до якої останній повідомив, що ОСОБА_4 організує незаконне переправлення осіб через державний кордон України за 2000 доларів США.
письмовою згодою ОСОБА_6 про залучення його до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також постановою про залучення його до проведення слідчих дій у кримінальному провадженні від 29 березня 2022 року;
Протоколом за результатами виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 30.03.2022 року з додатком взірців несправжніх грошових купюр в кількості 2 купюри номіналом 100 доларів США серії HJ53435509 A, ML 71257607 C, відповідно до якого виготовлено несправжні (імітаційні) засоби, а саме: несправжні друковані грошові купюри номіналом по 100 доларів США кожна, в кількості 20 штук на загальну суму 2000 доларів США. Друк несправжніх грошових коштів відбувся із зняттям копії з однієї купюри номіналом 100 доларів США серії HJ53435509 A, ML 71257607 C.
Протоколом огляду та ідентифікації (помічення) грошових коштів від 30.03.2022 року, згідно яким старшим оперуповноважним в ОВС 5 відділу ГВ ЗНД УСБ України у Львівській області оглянуто несправжні імітаційні засоби (грошові кошти) в сумі 2000 доларів США, у кількості 20 штук, номіналом по 100 доларів США серією HJ53435509 A, ML 71257607 C. Як пояснив ОСОБА_6 , саме таку суму грошових коштів вимагав ОСОБА_4 у ОСОБА_6 за сприяння обвинуваченим у безперешкодному перетині державного кордону України. Вказані несправжні імітаційні засоби (грошові кошти) з обох боків оброблено спецхімпрепаратом «Промінь-1», що в ультрафіолетовому світлі світяться світло-зеленим кольором та при дотику до них залишають сліди аналогічного кольору. Вказані несправжні імітаційні засоби (грошові кошти) скріплено гумовою резинкою, поміщено в прозорий файлик та скріплено гумовою резинкою. Після чого несправжні імітаційні засоби (грошові кошти) передано ОСОБА_4 для подальшого використання їх під час проведення заходів з підтвердження фактичних даних протиправної діяльності ОСОБА_4 . Також зроблено відібрано взірець спецхімпрепарату «Промінь-1».
Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_4 від 31.03.2022 року та протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_6 від 31.03.2022 року, з якого вбачається, що 30.03.2022 ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зустрілися на автомобільній заправочній станції «ОККО», де ОСОБА_6 передав грошові кошти ОСОБА_4 . Після чого останній поклав гроші у зовнішню праву кишеню. Під час розмови ОСОБА_4 пояснював ОСОБА_6 що йому дадуть документ. При цьому вони обговорювали неправомірні дії прикордонників щодо перетину кордону України. Також дані обставини були зафіксовані на відеозаписі, дослідженому в судовому засіданні, про результати проведення НСРД, який є додатком до протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 31.03.2022 року.
Протоколом про результат здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - проведення контролю за вчиненням злочину від 31.03.2022 року, яким підтверджується, що під час зустрічі та розмови 30.03.2022 року близько 18 год. 18 хв. за адресою: с. Сокільники, вул. Григорія Сковороди, 22 ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_6 несправжні (імітаційні) засоби, а саме: несправжні друковані грошові купюри номіналом по 100 доларів США кожна, в кількості 20 штук на загальну суму 2000 доларів США.
Протоколом від 30.03.2022 року затримання ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. У ході затримання у порядку ч.3 ст.208 КПК України проведено особистий обшук ОСОБА_4 . Під час якого за допомогою обеззолених фільтрів проведено змиви з правої руки ОСОБА_4 . У правій зовнішній кишені куртки, в якій був одягнутий ОСОБА_4 виявлено несправжні імітаційні засоби (грошові кошти) у сумі 2000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна серією HJ53435509 A, ML 71257607 C в кількості 20 штук. На вказаних купюрах було виявлено світіння зеленого кольору, характерне для спецхімпрепарату «Промінь-1». Серії та номери вказаних купюр повністю співпали з тими, які були оглянуті та помічені згідно з протоколом огляду та ідентифікації (помічення) грошових коштів від 30.03.2022 року. Крім цього, під час особистого обшуку ОСОБА_4 виявлено мобільний телефон марки Айфон з IMEI: НОМЕР_1 та встановленою сім-картою з абонентським номером НОМЕР_2 . Окрім цього, виявлено грошові кошти у сумі 200 євро, а також гривні в сумі 759 гривень. Усі зазначені речі та документи упаковано та вилучено.
Протоколом обшуку від 30.03.2022 року, відповідно до якого в ході проведення обшуку автомобіля марки Шкода Фабіа н.з. НОМЕР_3 виявлено та вилучено банківська картка «Монобанк» з р/р НОМЕР_4 банківська картка «Райффазен Банк Аваль» з р/р НОМЕР_5 . Усі зазначені речі та документи упаковано та вилучено.
Постановою про визнання речових доказів від 31.03.2022 року.
Постановою про проведення контролю за вчинення злочину від 30.03.2022 року.
Дорученням про проведення негласних (слідчих) розшукових дій, в порядку, передбаченому ст.ст. 40,41 КПК України слідчого слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_12 від 29.03.2022 року, відповідно до якого оперативним працівникам Управління стратегічних розслідувань у Львівській області ДСР Національної поліції України доручено провести негласні слідчі розшукові дії відповідно до ухвал слідчого судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_13 від 29.03.2022 про надання дозволу на продовження проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Протоколом огляду предметів від 11.05.2022 року, а саме мобільного телефону, вилученого в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_4 від 30 березня 2022 року, згідно з даними якого під час перепису телефонної книжки було виявлено запис Ростик з номером « НОМЕР_6 », який належить ОСОБА_6 . Під час огляду недавніх вхідних/вихідних дзвінків та мобільного додатку месенджера «Viber» виявлено вхідні та вихідні дзвінки ОСОБА_4 з ОСОБА_6 щодо зустрічі та вирішення питання останнього;
Висновком експерта за результатами проведення криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 772-Е від 15.04.2022 р., відповідно до якого встановлено, що на поверхні ватного (косетичного) диску із зразком спеціальної хімічної речовини «Промінь-1», який поміщено в належним чином опечатаний паперовий конверт з написом «Взірець» - є нашарування спеціальної хімічної речовини «Промінь-1» з яскравою зелено-жовтою люмінесценцією. На поверхні ватного (косметичного) диску, за допомогою якого проводили змиви з лівої руки гр. ОСОБА_4 (Пакет №3) - є притерті нашарування спеціальної хімічної речовини «Промінь-1» з яскравою зелено-жовтою люмінесценцією. Спеціальна хімічна речовина органічної природи «Промінь-1» із зелено- жовтою люмінесценцією, що виявлена на поверхні ватного (косметичного) диску, за допомогою якого проводили змиви з лівої руки гр. ОСОБА_4 (Пакет №3), має спільну родову належність зі спеціальною хімічною речовиною органічної природи, наданою як зразок спеціальної хімічної речовини «Промінь- 1» на поверхні ватного (косметичного) диску, що поміщений до паперового пакету.
На поверхні ватного (косметичного) диску, за допомогою якого проводили змиви з правої руки гр. ОСОБА_4 (Пакет №2) - є притерті нашарування спеціальної хімічної речовини «Промінь-1» з яскравою зелено-жовтою люмінесценцією. Спеціальна хімічна речовина органічної природи «Промінь-1» із зелено- жовтою люмінесценцією, що виявлена на поверхні ватного (косметичного) диску, за допомогою якого проводили змиви з правої руки гр. ОСОБА_4 (Пакет №2), має спільну родову належність зі спеціальною хімічною речовиною органічної природи, наданою як зразок спеціальної хімічної речовини «Промінь- 1» на поверхні ватного (косметичного) диску, що поміщений до паперового пакету.
На поверхнях двадцяти імітаційних засобів, що нагадують банкноти США, номінальною вартістю 100 доларів США: дев'яти штук з серією та номером HJ 53435509A J19; семи штук з серією та номером HJ 53405509A J 10 та чотирьох штук з серією та номером МL 71257607 C L 12 - є притерті нашарування спеціальної хімічної речовини «Промінь-1» з яскравою зелено-жовтою люмінесценцією. Спеціальна хімічна речовина органічної природи «Промінь-1» із зелено- жовтою люмінесценцією, що виявлена на поверхнях двадцяти імітаційних засобів, що нагадують банкноти США, номінальною вартістю 100 доларів США: дев'яти штук з серією та номером HJ 53435509A J19 ; семи штук з серією та номером HJ 53405509A J 10 та чотирьох штук з серією та номером МL 71257607 C L 12, має спільну родову належність зі спеціальною хімічною речовиною органічної природи, наданою як зразок спеціальної хімічної речовини «Промінь- 1» на поверхні ватного (косметичного) диску.
Показаннями допитаного в судовому засіданні ОСОБА_6 який повідомив суду наступне. Після початку війни він з товаришем ОСОБА_7 почав займатися волонтерською діяльністю, розвозив по Україні гуманітарну допомогу, займався плетенням сіток. В березні 2022 року виникла необхідність виїхати в республіку Польща за гуманітарною допомогою. В кого конкретно він мав брати гуманітарну допомогу і за яких обставин пояснити не зміг. За кордон раніше виїжджав і процедура виїзду йому знайома. Оскільки він є військовозобов'язаний, то згідно законодавства не зміг перетинати кордон. Знайомі підказали, що можна зробити дозвіл чи довідку для перетину кордону і надали йому номер мобільного телефону ОСОБА_4 . Хто саме надав номер мобільного телефону не пригадує. Передзвонивши в кінці березня 2022 року по мобільному телефоні ОСОБА_4 , останній уточний його вік, сімейний стан, а також чи він військовозобов'язаний, чи ні. Як зазначив свідок, під час розмови ОСОБА_4 пояснив, що може посприяти виїхати за кордон і це буде коштувати 2 тисячі доларів для нього і його товариша ОСОБА_7 . При цьому ОСОБА_4 попросив надати йому його документи та документи його товариша ОСОБА_7 , зокрема паспорти. ОСОБА_7 все відомо з його слів, оскільки сам він ( ОСОБА_8 ) з ОСОБА_4 не зустрічався і не спілкувався. Як пояснив ОСОБА_6 , до того часу з ОСОБА_4 знайомим не був, про нього йому нічого відомо не було, Як пояснив свідок, він зрозумів, що це робиться нелегально, що це може бути якесь підроблення документів, що це відбувається не чесно, тому звернувся із заявою до служби безпеки. Після цього він зустрівся із ОСОБА_4 на автозаправці "ОККО" поблизу відпочинкового комплексу "Панська гора". Хто був ініціатором зустрічі не пам'ятає. При зустрічі, як пояснив свідок, він скинув документи в месенджер ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_4 сказав, що декілька днів треба почекати і він надасть документи чи скаже куди під'їхати. При цьому ОСОБА_4 говорив, що вже таке дав декільком людям, це робить не вперше. Після цього він передав ОСОБА_4 гроші в сумі 2000 доларів США.
Показаннями допитаного в судовому засіданні ОСОБА_7 який повідомив суду наступне. З ОСОБА_4 не знайомий, раніше його не бачив і з ним не спілкувався. Яким чином ОСОБА_4 мав допомогти виїхати йому та ОСОБА_6 за кордон, які документи мав надати, йому не відомо. Про всі обставини спілкування ОСОБА_6 із ОСОБА_4 йому відомо зі слів ОСОБА_6 . Сам ОСОБА_4 в нього гроші не вимагав.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими, достовірними. Вони є вагомими, узгоджуються між собою. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі, об'єктивно та поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Суд приходить до висновку, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 надані під час судового допиту, є неправдивими та спрямованими на уникнення кримінальної відповідальності та покарання, передбаченого санкцією ч.3 ст.332 КК України.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він не намагався незаконно переправити ОСОБА_6 через державний кордон України та не повідомляв останнього про надання йому грошових коштів у сумі 2000 доларів США за організацію перетину державного кордону, а лише зустрівся з ним для того, щоб взяти в нього кошти, купити автомобіль, про який говорив, продати його, заробивши гроші, є суперечливими та повністю спростовуються доказами, дослідженими у ході судового розгляду, а саме:
- протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи від 31.03.2022 року, протоколом про результат здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - проведення контролю за вчиненням злочину від 31.03.2022 року, якими підтверджується факт одержання ОСОБА_4 від ОСОБА_6 несправжніх імітаційніх засобів (грошових коштів) в сумі 2000 доларів США, у кількості 20 штук, номіналом по 100 доларів США кожна серією HJ53435509 A, ML 71257607 C за сприяння обвинуваченим у безперешкодному перетині державного кордону України ОСОБА_6 ;
- протоколом затримання ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, від 30.03.2022 року, під час якого у правій зовнішній кишені куртки, в якій був одягнутий ОСОБА_4 виявлено несправжні імітаційні засоби (грошові кошти) у сумі 2000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна серією HJ53435509 A, ML 71257607 C в кількості 20 штук. На вказаних купюрах було виявлено світіння зеленого кольору, характерне для спецхімпрепарату «Промінь-1». Серії та номери вказаних купюр повністю співпали з тими, які були оглянуті та помічені згідно з протоколом огляду та ідентифікації (помічення) грошових коштів від 30.03.2022 року. Крім цього, під час особистого обшуку ОСОБА_4 виявлено мобільний телефон марки Айфон з IMEI: НОМЕР_1 та встановленою сім-картою з абонентським номером НОМЕР_7 . Окрім цього, виявлено грошові кошти у сумі 200 євро, а також гривні в сумі 759 гривень. Усі зазначені речі та документи упаковано та вилучено;
- заявою ОСОБА_6 від 28.03.2022 року про вчинення кримінального правопорушення, в якій останній повідомив, що ОСОБА_4 організує незаконне переправлення осіб через державний кордон України за 2000 доларів США;
- показаннями свідка ОСОБА_6 який повідомив, що звернувся до ОСОБА_4 з питанням виїзду за кордон. На що останній відповів, що може у цьому допомогти, для цього необхідно принести документи та 2000 доларів США. 30.03.2022 року ОСОБА_6 передав останньому несправжні імітаційні грошові кошти у сумі 2000 доларів.
Показаннями свідка ОСОБА_6 підтверджується, що ОСОБА_4 були передані грошові кошти для сприяння у незаконному перетині державного кордону.
Також винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, висновком експерта за результатами проведення криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 772-Е від 15.04.2022 р.; протоколом огляду предметів від 11.05.2022 року; протоколом огляду та ідентифікації (помічення) грошових коштів від 30.03.2022 року; протоколом за результатами виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 30.03.2022 року; протоколом обшуку від 30.03.2022 року.
Наведені докази у своїй сукупності підтверджують умисел обвинуваченого ОСОБА_4 на організацію незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України з корисливих мотивів.
Щодо доводів сторони захисту про те, що витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12022140000000154 є недопустимим доказом, суд вважає, їх необґрунтованими з огляду на таке. Постановою Верховного Суду від 09.09.2020 р. у справі № 761/28347/15-к передбачено, що стосується витягу з ЄРДР, то суд обґрунтовано зазначив, що реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17липня 2012 року, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів. Тобто у витязі з ЄРДР відображено, що після написання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 28.03.2022 року, в якій описано обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, відповідні відомості внесено до ЄРДР та зареєстровано 28.03.2022 кримінальне провадження з тих обставин, що описані в заяві. Таким чином, згідно з нормами ст. 214 КПК України з даного моменту розпочато досудове розслідування. Сам по собі витяг згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України не є процесуальним джерелом доказу на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Сторона захисту просить визнати протоколи за результатами проведення НСРД неналежними та недопустимими доказами, оскільки відсутнє доручення слідчого оперативному підрозділу на проведення НСРД, протоколи складені не під час та не безпосередньо після закінчення слідчої дії. Вказує, що відсутність рішення про фіксацію слідчої дії за допомогою технічних засобів є істотним порушенням вимог КПК України. Зазначає, що постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 30.03.2022 р. не містить відомостей про особу слідчого, який повинен проводити контроль за вчиненням злочину, не наведені обставини, які дають підстави для висновку про відсутність провокації. Протокол за результатами проведення контролю за вчиненням злочину складений не у присутності обвинуваченого. Не зазначено у протоколі ходу проведення НСРД. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 246 КПК України проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи. У матеріалах кримінального провадження міститься доручення слідчого ОСОБА_14 від 29.03.2022 р. У вказаному доручені, адресованому заступникові начальника ГВ ЗНД Управління СУ України у Львівській області ОСОБА_15 , зазначено доручити підлеглим йому відповідним оперативним працівникам Управління стратегічних розслідувань у Львівській області ДСР Національної поліції України провести ряд слідчих дій (тобто підпорядкованому підрозділу), а матеріали виконання доручення направити у відділ розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області. Таким чином, для проведення НСРД оперуповноваженим працівником Національної поліції слідчий повинен винести відповідне доручення оперативному підрозділу на проведення цієї відповідної слідчої дії. Відповідно таке доручення, яке відповідає загальним критеріям оформлення, було винесено слідчим.
Суд, визнаючи доказ недопустимим відповідно до частини 2 або 3 статті КПК, має зазначити, який саме пункт цих положень став підставою для такого рішення. Якщо суд визнає доказ недопустимим з посиланням на частину 1 статті 87 КПК, він має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми.
Твердження сторони захисту про те, що складення протоколу за результатами проведення контролю за вчиненням злочину повинно було відбутися у присутності обвинуваченого, так як контроль за вчиненням злочину закінчився затриманням ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України та відкритим фіксуванням цієї процесуальної дії, суд вважає необґрунтованими. У постанові ККС ВС від 23.05.2023 у справі № 758/5719/16-к передбачено, що частина 4 статті 271 КПК передбачає, що якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи. У цьому випадку контроль за вчиненням злочину складався з двох частин: (1) негласних слідчих (розшукових) дій і (2) наступних огляду, обшуку та освідування, які проводилися відкрито після того, як особа покинула приміщення, тобто не становили собою негласних дій. Ці дії і їх результати були зафіксовані відповідними протоколами, складеними у присутності засудженого. Протокол контролю за вчиненням злочину, допустимість якого сторона захисту оспорює, відображає відомості лише про події, які відбувалися приховано від засудженого. Відображення у протоколі цих подій не вимагає його присутності, оскільки він не може засвідчити чи спростувати жодних фактів, яким він не був свідком. Отже складання цього протоколу за відсутності засудженого не суперечить нормам КПК.
Так, контроль за вчиненням злочину та обшук проводились як дві різні слідчі дії, їх результати були зафіксовані та відображені відповідними протоколами, складеними відповідно до норм КПК України, а саме: протокол за результатами проведення НСРД було складено після опрацювання слідчим інформації, зафіксованої на матеріальному носії, а протокол обшуку складено про результати завершення його ходу та фіксації у присутності учасників та понятих, та у порядку, передбаченому КПК України.
Окрім цього, ККС ВС вказує у постанові від 23.05.2023 у справі № 758/5719/16-к, що правила допустимості доказів не пов'язують сам факт спізнілого складання протоколу НСРД з недопустимістю результатів НСРД, якщо така затримка не позначилася на правах сторони захисту. Складання протоколів поза межами строку визначеного у частині 3 статті 252 КПКне може саме по собі свідчити про недопустимість результатів проведеної негласної слідчої дії.
Твердження сторони захисту про відсутність рішення про фіксацію слідчої дії за допомогою технічних засобів спростовуються наступним. Згідно з ч. 1 ст. 260 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов'язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування. Частиною 2 статті 265 КПК України визначено, що зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття у спосіб, що забезпечує обробку, збереження або передання інформації. Відтак, посилання сторони захисту про обов'язок слідчого прийняти процесуальне рішення про фіксацію НСРД за допомогою технічних засобів у формі постанови є хибним та таким, що не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до вимог ст. 252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.
Таким чином, протоколи про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 21.05.2022 року відповідають вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, є належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні.
Посилання сторони захисту на невідповідність вимогам закону постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 30.03.2022 р., так як така повинна містити відомості про особу, яка буде проводити НСРД, а також конкретні обставини, що дають підстави для висновку про відсутність провокації є необґрунтованими та спростовуються наступним. Відповідно до постанови ККС ВС від 23.05.2023 у справі № 758/5719/16-к постанова прокурора не може обговорюватися з погляду допустимості, яка стосується лише доказів, тобто відомостей, на підставі яких встановлюються обставини події і інші важливі для справи обставини. Для встановлення факту провокації злочину необхідно з'ясувати, чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції попри відмову особи, наполегливі нагадування; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів.
Щодо доводів сторони захисту про визнання недопустимим доказом висновку експерта за результатами проведення криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин від 15.04.2022 р. № 772-Е, так як обеззолені фільтри зі змивами правої та лівої рук ОСОБА_4 , які були піддані експертному дослідженню, отримані з порушенням встановленого КПК України порядку, суд зазначає наступне. Відібрання у ОСОБА_4 змивів рук не є освідуванням у розумінні ст. 241 КПК України, а тому його проведення не потребувало відповідної постанови прокурора. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.11.2022 №464/4501/19.
Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_6 спростовуються доводи сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_4 лише зустрівся з ним для того, щоб взяти в нього кошти, купити автомобіль, про який говорив, продати його, заробивши гроші. Свідок ОСОБА_6 підтвердив ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 вказав суму грошових коштів, необхідну для організації перетину через державний кордон України. А також те, що він передав обвинуваченому грошові кошти за сприяння у незаконному перетині державного кордону України.
Крім того, факт одержання несправжніх імітаційних засобів (грошових коштів) у сумі 2000 доларів США підтверджується протоколами про результати аудіо-, відео контролю особи від 31.03.2022 року та оглянутими у судовому засіданні відеозаписами, додатками до вказаних протоколів, з яких вбачається, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відбулася розмова щодо передачі документів, неправомірних дій прикордонників при перетині кордону. Під час цієї розмови ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 2000 доларів США, які поклав у внутрішню кишеню власної куртки.
Зазначені обставини в сукупності з переліченими доказами беззаперечно свідчать про вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 дій, передбачених ч. 3 ст. 332 КПК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушенні доведена повністю.
На думку суду, твердження сторони захисту про вчинення щодо обвинуваченого провокації злочину не заслуговує на увагу з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні. Також, відповідно до ч. 1 ст. 271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватись у випадку наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.
Як встановлено судом під час розмов, які мали місце між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , останнім жодним чином не озвучено таких стимулів, які б визнавалися ознакою провокації або підбурювання до вчинення злочину, його дії не супроводжувались наполегливими пропозиціями, умовляннями чи примусом до вчиненння ним будь-яких протиправних дій.
Всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, вищезазначені безпосередньо досліджені докази суд вважає належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених уст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВС України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
При призначенні міри покарання суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання. Суд також приймає до уваги дані, які характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно, а тому суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, із застосуванням конфіскації майна, оскільки таке покарання гарантуватиме безпеку суспільству.
Санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає обов'язкові додаткові покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
ОСОБА_4 вчинив передбачене ч. 3 ст. 332 КК України кримінальне правопорушення не обіймаючи будь-яку посаду і не займаючись певною діяльністю.
Вирішуючи питання про необхідність призначення передбаченого санкцією ст. 332 ч. 3 КК України обов'язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю суд виходить з наступного.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові ККС ВС у справі 295/5493/22 від 04.04.2023 року, такий вид покарання як позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю може застосовуватися як до осіб, які вже обіймають певні посади або здійснюють відповідну діяльність, так і до осіб, які такі посади можуть обійняти в майбутньому, або ж у майбутньому можуть здійснювати відповідну діяльність.
Тому суд приходить до висновку про необхідність позбавити ОСОБА_4 права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування.
Щодо призначення обвинуваченому додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, суд вважає необхідним застосувати відносно ОСОБА_4 обов'язкове додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 332 КК України, у виді конфіскації всього належного йому майна.
На підставі ч.5 ст.72 КК України необхідно ОСОБА_4 зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення в період з дня його затримання, тобто з 30.03.2022 року, по день звільнення з-під варти під заставу 01.04.2022 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України після набрання вироком законної сили, повернути заставодавцю ОСОБА_16 заставу у розмірі 124050 грн. згідно ухвали Галицького районного суду м. Львова від 31.03.2022 року (справа № 461/1712/22) внесену нею за ОСОБА_4 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Львівській області. (квитанція до платіжної інструкції 0.0.2503279400.1 від 01.04.2022 року).
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31.03.2022 року арешт на майно відповідно до ст.174 КПК України слід скасувати.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 6606,95 грн. витрат у вказаному кримінальному провадженні № 42022140000000065 від 28.03.2022 за проведення криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин, проведеної Львівським НДІСЕ № 772-Е від 15.04.2022 р.
Підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили немає.
Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 3 ст. 332 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 /сім/ років з позбавленням права обіймати на державних чи комунальних підприємствах, установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його затримання після набрання вироком законної сили.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув'язнення в період з дня його затримання, тобто з 30.03.2022 року, по день звільнення з-під варти під заставу 01.04.2022 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Заставу, внесену платником ОСОБА_16 за ОСОБА_4 в розмірі 124050 (сто двадцять чотири тисячі п'ятдесят) гривень на рахунок ТУ ДСА України у Львівській області згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31.03.2022 року по справі № 461/1712/22 - повернути заставодавцю ОСОБА_16 , відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 6606,95 грн. витрат у вказаному кримінальному провадженні № 42022140000000065 від 28.03.2022 року за проведення криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин, проведеної Львівським НДІСЕ № 772-Е від 15.04.2022 р.
Арешт, накладений ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 31.03.2022 року на змив з лівої руки; змив з правої руки; рукавиці, в яких проводились змиви; рукавиці, в яких проводились вилучення грошових коштів; попередньо ідентифіковані несправжні імітаційні грошові кошти загальною сумою 2000 (дві тисячі) доларів США: 100 доларів США, серії - HJ53435509A в кількості 16 купюр; 100 доларів США, серії - ML71257607C в кількості 4 купюр; грошові кошти в сумі: 200 Євро та 759 гривень; мобільний телефон марки «Айфон», імеі: НОМЕР_1 , в якому знаходиться Сім - картка № НОМЕР_2 , банківська картка «Монобанк» № НОМЕР_4 ; банківська картка «Raiffeisen Bank Aval» № НОМЕР_5 видана на ім'я « ОСОБА_17 » - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- змив з лівої руки; змив з правої руки; рукавиці, в яких проводились змиви; рукавиці, в яких проводились вилучення грошових коштів; попередньо ідентифіковані несправжні імітаційні грошові кошти загальною сумою 2000 (дві тисячі) доларів США: 1. 100 доларів США, серії - HJ53435509A в кількості 16 купюр; 2. 100 доларів США, серії - ML71257607C в кількості 4 купюр, - знищити;
- мобільний телефон марки «Айфон», імеі: НОМЕР_1 , в якому знаходиться сім - картка № НОМЕР_2 , банківська картка «Монобанк» № НОМЕР_4 ; банківська картка «Raiffeisen Bank Aval» № НОМЕР_5 видана на ім'я « ОСОБА_17 » - повернути ОСОБА_4 , якому вони належать;
- грошові кошти в сумі: 200 Євро та 759 гривень, - конфіскувати в дохід держави.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення апеляційним судом.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
СуддяОСОБА_1