Справа № 449/188/25
2/449/266/25
про залишення позовної заяви без руху
"18" лютого 2025 р. м.Перемишляни
Суддя Перемишлянського районного суду Львівської області Гуняк О.Я., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 , звернулася до Перемишлянського районного суду Львівської області з позовною заявою, в якій просить: розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчим комітетом Осталовицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області, актовий запис №6.
Окрім цього, як вбачається із поданого разом із позовною заявою клопотання, ОСОБА_1 , просить звільнити її від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та покласти сплату судового збору на відповідача. Клопотання мотивує тим, що її майновий стан не дає їй змоги повністю сплатити судовий збір у розмірі - 1211, 20 грн, оскільки вона перебуває у важкому матеріальному становищі та є багатодітною матір'ю. Зауважує, що чоловік матеріально не допомагає, участі в утриманні дітей не бере, у зв'язку із чим, вона звернулася із позовною заявою до Перемишлянського районного суду про стягнення аліментів на утримання дітей.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
В пункті 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно ч.2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначеною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок звільнити позивача від сплати судового збору. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі №904/9117/17.
Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення, розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття нею всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Проте, всупереч вищенаведеному, позивач не надала жодних доказів на підтвердження свого важкого матеріального становища, як про це зазначено нею у поданому клопотанні.
Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При здійсненні судочинства, суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.
У даному випадку, обов'язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання заяви, передбачений положеннями Закону України «Про судовий збір», і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту заяви щодо сплати судового збору за подання такої заяви та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Відтак, при поданні позовної заяви, виходячи з приписів п. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», позивач зобов'язаний сплатити судовий збір.
Згідно вимог п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно вимог ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Враховуючи те, що позовна заява подана до суду 06.02.2025 р., позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі - 1211 грн. 20 коп.
Банківськими реквізитами для сплати судового збору є :
Отримувач: ГУК Львів/Перемишлянська ТГ/ 22030101
Код отримувача: ЄДРПОУ - 38008294
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку ( IBAN) : UA 328999980313121206000013889
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
За змістом ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, залишається без руху, про що постановляється ухвала з зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно вимог ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Як вказував Європейський суд з прав людини у рішенні «Креуз проти Польщі» за заявою № 28249/95 від 19.06.2001 «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 185, 260, 261 ЦПК України, -
в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку невиконання вимог ухвали заява буде визнана неподаною та повернена позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя : О. Я. Гуняк