Справа № 461/7572/24
Провадження № 2/461/173/25
18.02.2025 року Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.
за участю секретаря Курилюк А.І.
позивачів ОСОБА_1
ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
( ОСОБА_1 )
преставника позивача ОСОБА_4
( ОСОБА_2 )
представника відповідача ОСОБА_5 ,
(ГУНП у Львівській області)
розглянувши у відкритому судовому засіданні процесуальні клопотання сторони позивача у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , Головного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями та діями органів досудового розслідування, -
В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває вказана цивільна справа.
20 вересня 2024 року ухвалою Галицького районного суду міста Львова було відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за нормами загального позовного провадження.
03.12.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
До початку розгляду справи по суті позивачами було заявлено ряд процесуальних клопотань щодо долучення доказів, збільшення позовних вимог, залучення третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, залучення експерта, спеціаліста, допит свідків, встановлення контролю за виконанням судового рішення, об'єднання позовів, тощо.
Згідно п. 4 ч. 5ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Щодо клопотань ОСОБА_1 про долучення доказів від 04.01.2025 року; про допит свідків від 05.01.2025 року; про залучення спеціаліста від 24.01.2025 року; про залучення експерта від 24.01.2025 року;про залучення третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору від 31.01.2025 року та клопотання ОСОБА_2 про долучення доказів від 09.01.2025 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 2ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однією з основних засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розумність строків розгляду справи є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Цивільно-процесуальний закон детально регламентує строки вчинення учасниками судового процесу процесуальних дій. Така деталізація покликана мінімізувати можливі випадки зловживання учасниками процесу процесуальними правами.
Відповідно до положень ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (ч. 3ст. 189 ЦПК України).
Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч. 1ст. 196 ЦПК України).
Перелік питань, які підлягають вирішенню у підготовчому засіданні визначений ч. 2ст. 197 ЦПК України, зокрема у підготовчому засіданні вирішується питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста/
Відповідно до ч.1 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
За загальним правилом, визначеним ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 7 ст.83 ЦПК України).
Згідно ч.3 ст.91 ЦПК України заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Таким чином, заявлені стороною позивача клопотання про долучення доказів, залучення третіх осіб, спеціаліста, експерта, виклик та допит свідків мають бути подані учасником справи до закриття підготовчого засідання.
Лише у разі існування обставин, які об'єктивно перешкоджали стороні звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи на стадії підготовчого провадження, суд має право вирішити таке клопотання на стадії розгляду справи по суті. При цьому, існування таких обставин має бути підтверджено належними та переконливими доказами, поданими особою, яка звертається до суду з зазначеним клопотанням після закриття підготовчого провадження (ст. 222 ЦПК України).
Згідно з ч.2 ст. 222 ЦПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Відповідно до ч. 1ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для учасника справи вчинити певну процесуальну дію у встановлений законом строк. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до приписів ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'та ч. 4ст. 10 ЦПК України суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Так згідно п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя, в тому числі щодо виконання судового рішення, як завершальній стадії судового розгляду. При цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у ст.6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 28.05.1985 у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії», рішення від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).
Вирішення питання щодо поновлення строку процесуального строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для такого поновлення.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципам рівності сторін та юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 29.10.2015 у справі «Устименко проти України»).
Чинне процесуальне законодавство гарантує справедливий судовий розгляд не тільки позивачу, а й іншій стороні - відповідачу, в тому числі при вирішенні питання про поновлення строків для вчинення процесуальних дій.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 в справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Аналогічні висновки містяться в ухвалах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 753/17563/19 та від 23.12.2020 у справі № 557/94/19.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Позивачами заяв про поновлення пропущених процесуальних строків до суду подано не було.
Таким чином, вищезазначені клопотання сторони позивача слід залишити без розгляду.
При цьому, суд зазначає, що позивачі не позбавлені можливості повторно звернутись до суду із вищевикладеними клопотаннями у випадку подання відповідних заяв про поновлення пропущених процесуальних строків та зазначенням поважних причин неможливості заявлення таких клопотань у підготовчому судовому засіданні.
Щодо клопотання ОСОБА_1 , про допит свідків від 05.01.2025 року.
Позивач звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просив допитати його та ОСОБА_2 , ОСОБА_7 в якості свідків в межах даної цивільної справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 подане клопотання просив залишити без розгляду.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Пунктом 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відтак, враховуючи принцип диспозитивності, суд за проханням позивача залишає вказане клопотання без розгляду.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про об'єднання позовів.
Позивачем було заявлено клопотання про об'єднання цивільних справ №461/7275/24 та 462/8561/24 в одне провадження.
Подане клопотання мотивував тим, що ОСОБА_2 є позивачем, а ОСОБА_6 є відповідачем у обох вказаних справах, а тому їх спільний розгляд сприятиме більш швидкому та об'єктивному вирішенню справи.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їхні представники в судовому засіданні клопотання просили задовольнити.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області в судовому засіданні у задоволенні клопотання просила відмовити.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позицію сторін, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 10.11.2024 року звернулася до Залізничного районного суду м.Львова із позовом до ОСОБА_6 , Головного управління Національної поліції у Львівській області, Генерального Консульства Республіки Польща, ОСОБА_8 , Посольства Республіки Польща, Представництва МЗС України, Міністерства закордонних справ України, Управління служби безпеки України у Львівській області, за участі третіх осіб Консульства України, Посольства України в Королівстві Іспанія, Посольства Федеративної Республіки Німеччина, Посольства Австрії, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Львівській області, Департамента гуманітарної політики Львівської міської ради, Юридичної клініки Школи права УКУ - керівниці Юридичної клініки - Христини Ковцун, ОСОБА_9 - почесного консула Канади, депутата Львівської міської ради Курочки Андрія Мирославовича, Львівської обласної територіальної організації політичної партії «Голос», про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13.11.2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації було передано на розгляд Галицькому районному суду м. Львова.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2024 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху та надано позивачу 5-ти денний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 30.12.2024 року у зв'язку із неусуненням позивачем недоліків позовної заяви, таку було повернуто позивачу.
Відповідно до положень ч.1 -ч.3 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
За таких обставин, оскільки провадження у справі № 462/8561/24 за позовом ОСОБА_2 відкрите не було, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні вказаного клопотання.
Щодо клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Позивачем було заявлено вказане клопотання, яке мотивоване тим, що ухвала суду від 03.12.2024 року про виклик та допит свідків фактично не виконана, а тому просить суд встановити судовий контроль за її виконанням.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їхні представники в судовому засіданні клопотання просили задовольнити.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області в судовому засіданні у задоволенні клопотання просила відмовити.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позицію сторін, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Відповідно до ч.1 ст.453-1 ЦПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах:
1) що виникають із трудових правовідносин;
2) що виникають із сімейних правовідносин;
3) щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
4) щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду;
5) щодо відшкодування моральної шкоди;
6) щодо захисту прав споживачів;
7) щодо захисту честі, гідності та ділової репутації;
8) в інших спорах немайнового характеру.
Оскільки, розгляд цивільної справи № 461/7572/24 року не завершено, судове рішення за наслідками розгляду вказаної цивільно справи не прийнято, суд позбавлений можливості встановити судовий контроль за виконанням такого рішення.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що зазначені в клопотанні свідки будуть допитані в судовому засіданні згідно ст.230 ЦПК України. У разі неявки свідків без поважних причин до таких, ухвалою суду, можуть бути застосовані заходи процесуального примусу.
Щодо клопотання про збільшення позовних вимог.
Позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про збільшення позовних вимог.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їхні представники в судовому засіданні клопотання просили задовольнити.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області в судовому засіданні у задоволенні клопотання просила відмовити.
Розглянувши вказану заяву позивача, суд дійшов висновку про необхідність її повернення позивачу з огляду наступне.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).
За приписами частини шостої статті 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржена.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, з огляду на те, що позивачем не дотримано вимог ч.3 ст.49 ЦПК України та подано заяву про збільшення позовних вимог після закінчення підготовчого судового засідання, суд приходить до висновку, що вказану заяву слід повернути позивачу.
Щодо долучення до матеріалів справи додаткових пояснень ОСОБА_1 від 29.12.2024 року.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне долучити зазначені пояснення позивача.
Керуючись ст.ст.12,81,120,126,127,222,260 ЦПК України, суд -
Долучити до матеріалів судової справи додаткові пояснення позивача ОСОБА_1 від 29.12.2024року.
Клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів від 04.01.2025 року, - залишити без розгляду.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про об'єднання позовів від 24.12.2024 року -відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням судового рішення від 24.01.2025 року -відмовити.
Клопотання ОСОБА_1 про допит свідків від 04.01.2025 року та від 05.01.2025 року, - залишити без розгляду.
Клопотання ОСОБА_2 про долучення доказів від 09.01.2025 року, - залишити без розгляду.
Клопотання ОСОБА_1 від 10.01.2025 року про збільшення позовних вимог, - повернути позивачу.
Клопотання ОСОБА_1 про залучення спеціаліста від 24.01.2025 року,- залишити без розгляду.
Клопотання ОСОБА_1 про залучення експерта від 24.01.2025 року, - залишити без розгляду.
Клопотання ОСОБА_1 про залучення третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору від 31.01.2025 року, - залишити без розгляду.
Повний текст ухвали виготовлено 21 лютого 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Д. Мироненко