Справа № 461/6590/24
Провадження № 1-кс/461/1152/25
19.02.2025 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
17.02.2025 до Галицького районного суду м. Львова надійшло клопотання ОСОБА_4 , в якому просить скасувати арешт на автомобіль марки «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , та зобов'язати орган досудового розслідування повернути вказаний автомобіль його власнику.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному 11.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000822, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 10.08.2024 в с. Лисиничі Львівського району Львівської області за участі, зокрема, автомобіля марки «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 13.08.2024 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова у вказаному кримінальному провадженні накладено арешт на автомобіль марки «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, з метою забезпечення збереження речових доказів. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.01.2025 у задоволенні його клопотання про скасування арешту на вищезазначений автомобіль відмовлено, оскільки досудове розслідування ще не завершене, може виникнути необхідність в додатковому дослідженні автомобіля для встановлення відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Поряд з цим зазначає, що він жодного відношення до кримінального правопорушення не має, оскільки в той час автомобілем не керував, в якості пасажира в салоні автомобіля та взагалі на місці пригоди не перебував, відповідно, накладення арешту на автомобіль порушує закріплене в Конституції України право користуватись належним йому майном. Окрім цього, автомобіль був застрахований та страхова компанія на даний час вже відшкодувала потерпілому спричинені збитки відповідно до представлених потерпілим підтверджуючих документів. Також звертає увагу, що автомобіль слідчим та експертом оглянутий, наявні пошкодження зафіксовані, експертне дослідження технічного стану автомобіля проведене, пошкодження, які виникли в автомобілі мізерні (наявні лише незначні потертості лакофарбового покриття), технічний стан автомобіля - справний, проведений допит водія автомобіля, а також ще у жовтні 2024 року проведений слідчий експеримент. Поміж тим заслуговує на увагу ще й той факт, що слідчим з 20.01.2025 до сьогоднішнього дня (протягом 3 тижнів) жодних слідчих дій з автомобілем не здійснено, незважаючи на розслідування ним справи протягом досить тривалого часу (6 місяців), а також те, що 20.01.2025 слідчим суддею йому надано додатковий час для цього. Зауважує, що з серпня 2024 року до сьогоднішнього дня автомобіль знаходиться під відкритим небом, доступний опадам та іншим природнім явищам, що призводить до поступового руйнування вказаного транспортного засобу, може привести до його розкомплектування та створює реальну загрозу його знищення, що в свою чергу спричинить збитки йому, як власнику. Подальше утримання транспортного засобу під арештом не вбачається за доцільне, оскільки порушує баланс між втручанням у права та свободи особи та потребами досудового розслідування. Вважає, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у право власності та подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження суперечить вимогам ч.3 ст.132 КПК України.
Старший слідчий ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до судового засідання подав заяву, в якій повідомив, що з приводу скасування арешту на автомобіль заперечує, оскільки у даному кримінальному провадженні ще не прийняте кінцеве рішення та 12.01.2025 призначено та проводиться судова інженерно-транспортна експертиза із дослідження обставин та механізму у ДТП, в ході проведення якої може виникнути потреба у дослідженні автомобіля.
В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримала в повному обсязі з підстав у такому наведених.
Заслухавши думку представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що таке підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 11.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000822, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.08.2024, в ході огляду виявлений і описаний, зокрема, автомобіль марки «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 27.08.2021, автомобіль марки «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_4 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1
Постановою старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 від 11.08.2024 автомобіль марки «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні та передано на зберігання на територію стоянки ПП «Старчак» що розташована за адресою: м.Львів, вул.Авіаційна, 7.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.08.2024 у справі №461/6590/24, провадження №1-кс/461/4899/24, накладено арешт на автомобіль марки «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_1 , заборонено користування, розпоряджання та проведення обліково-реєстраційних операцій із вказаним автомобілем.
Як вбачається із даної ухвали, метою накладення арешту є те, що на автомобілі наявні сліди злочину та він є речовим доказом і в подальшому буде залучений для проведення слідчих експериментів та проведення автотехнічних та транспортно-трасологічних експертиз. Без надання експертам автомобіля марки «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_1 , останні будуть позбавлені можливості встановити технічний стан транспортного засобу, а також механізм настання ДТП, що в свою чергу не дасть можливості встановити причину ДТП.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.01.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту на автомобіль марки «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_1 , відмовлено.
Як передбачено ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.
Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Слідчий суддя враховує, що арешт на транспортний засіб був накладений ще 13.08.2024, а відтак, вже пройшов достатній час для проведення необхідних слідчих дій з арештованим майном, зокрема, огляду транспортного засобу та фіксації його пошкоджень згідно вимог частини 2 статті 100 КПК України, якою визначено, що речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду.
В поданому клопотанні власник майна зазначає, що вказаний автомобіль оглянутий в тому числі і експертом, а також з таким проведений слідчий експеримент ще в жовтні 2024 року, що слідчим у поданій до суду заяві не спростовано.
Так, слідчий, заперечуючи щодо скасування арешту на транспортний засіб покликається на те, що у кримінальному провадженні призначено та проводиться судова інженерно-транспортна експертиза із дослідження обставин та механізму у ДТП, однак постанови про призначення експертизи таким не долучено.
Більше того, при вирішенні клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозри в рамках кримінального провадження, внесеного 11.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000822, не оголошено.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок зберігання речових доказів врегульовано Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної Податкової адміністрації України, Службої Безпеки України, Верховного Суду України, Державної Судової Адміністрації України 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125, якою визначено, що речові докази можуть зберігатися в тому числі у власника, якому роз'яснюється його відповідальність за зберігання прийнятого майна, про що у нього відбирається розписка.
Як вже було встановлено, ОСОБА_4 є власником транспортного засобу «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_1 , відповідно, передача речового доказу - транспортного засобу на зберігання власнику відповідає вимогам вказаної Інструкції.
Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Згідно з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСі проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. theUnitedKingdom від 24.10.1986, серія А, №108. п.52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Доказів, які б спростовували доводи клопотання заявника та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з забороною користування, слідчому судді не надано.
Таким чином, оскільки обставини, які були враховані при накладені арешту на майно, на даний час частково перестали існувати, враховуючи положення ст.100 КПК України, якими передбачена можливість передання на відповідальне зберігання речових доказів власнику, слідчий суддя вважає за необхідне в подальшому застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, а саме скасувати накладений на транспортний засіб арешт в частині заборони користування та передати це майно його власнику на відповідальне зберігання.
Разом з тим, беручи до уваги, що у кримінальному провадженні, внесеному 11.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000822, триває досудове розслідування, а вказаний у клопотанні транспортний засіб визнаний речовим доказом, тому питання щодо скасування арешту майна може бути вирішене слідчим при постановленні на досудовому слідстві постанови про закриття кримінального провадження або суддею під час судового розгляду при ухваленні вироку по справі, а тому клопотання про скасування арешту майна підлягає частковому задоволенню, в частині скасування заборони користування транспортним засобом.
Окрім цього, слідчий суддя зазначає, що передача автомобіля власнику на відповідальне зберігання не впливає на проведення досудового розслідування в рамках вказаного кримінального провадження та не перешкоджає доступу слідчого до речового доказу у випадку необхідності його додаткового огляду.
Більше того, у випадку розтрати, відчуження, приховування, підміни, пошкодження, знищення майна або інших незаконних дій з таким майном, власник, якому майно передане на відповідальне зберігання, може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.388 КК України.
Слідчий суддя зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 23 січня 2024 року (справа №569/19829/21), ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні призводить до таких же правових наслідків, як і ухвала про арешт майна або відмову в арешті майна, тому положення пункту 9 частини 1 статті 309 у їх взаємозв'язку зі статтями 170, 173, 174 КПК передбачають право на апеляційне оскарження не лише ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, а також і ухвали про скасування або про відмову у скасуванні арешту майна.
Керуючись ст.ст.2, 7, 98, 100, 131, 132, 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити частково.
Скасувати арешт на майно в частині заборони користування, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.08.2024, а саме на: автомобіль марки «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , - та передати такий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .
В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали складений 21.02.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1