Справа №461/1020/25
Провадження №2-а/461/54/25
18 лютого 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Басараб Д.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради в особі адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Львівської міської ради, третя особа: Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
05.02.2025 до Галицького районного суду м. Львова через систему Електронний Суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Секретар О.Л., до Виконавчого комітету Львівської міської ради в особі адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Львівської міської ради, третя особа: Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Львівської міської ради у справі про адміністративне правопорушення №13 від 30.01.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 92 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн, провадження у справі закрити.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що вважає дану постанову такою, що прийнята із порушеннями вимог чинного законодавства України, яке регулює порядок притягнення до адміністративної відповідальності, із порушенням конституційного права позивача на захист та принципу рівності сторін, з огляду на наступне. Так, 19.09.2024 за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 , громадянин Німеччини, що постійно проживає на території України, придбав квартиру АДРЕСА_1 . Також у договорі вказано, що квартира розташована в будинку, що є частиною пам'ятки архітектури місцевого значення - охоронний номер 5598-Лв. На підставі вказаного договору купівлі-продажу зареєстровано право власності у Державному реєстрі речових прав на ОСОБА_1 (46.3 кв.м - загальна площа; 32,7 кв.м - житлова). Згідно техпаспорту від 25.08.2022, виданого попередньому власнику квартири, така складається із 2-х житлових кімнат, кухні, туалету та коридору, загальна площа квартири - 46,3 кв.м, житлова, як і вказано, у Державному реєстрі речових прав - 32,7 кв.м. Також, згідно акту технічного стану пам'ятки від 25.07.2024, стан стін у приміщенні квартири №9 - незадовільний (замокання, відшарування фарби та тріщини), стан стін у санвузлі цієї ж квартири - незадовільний (тріщини, відлущення фарбового покриття), стан опорядження - незадовільний, підлога в приміщеннях квартири - незадовільна, стан віконних заповнень - категорично незадовільний, стан стелі - незадовільний (замокання, тріщини, відшарування штукатурки, втрата елементів). У приміщенні власника під час візуального обстеження внутрішнього декоративного оздоблення, живопису та предметів прикладного мистецтва не виявлено. 19.08.2024 працівниками ЛКП «Бюро спадщини» також було складено документ (опис пам'ятки) і згідно з таким описом, у приміщенні власника (тобто квартири №9 ) під час візуального обстеження внутрішнього декоративного оздоблення, живопису та предметів прикладного мистецтва не виявлено. Фактично нічого цінного в історичному чи науковому контексті саме в цій квартирі не встановлено. Однак, 30.12.2024 працівниками Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЛВ №001057 щодо ОСОБА_1 , яким нібито проведено перепланування у квартирі АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу не несучих стін, перегородок, що є порушенням ч.1 ст.22 та ч.4 ст.24 невідомого нормативно-правового акту. Звертає увагу суду, що позивача не було повідомлено про час і дату складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради, не було забезпечено особистої присутності останнього під час складання адміністративного протоколу, у зв'язку з чим порушено право на захист, не роз'яснено права та обов'язки, не надано копію протоколу для ознайомлення в момент складання. Також в позивача не відбиралися пояснення щодо суті адміністративного порушення, та взагалі відсутні докази його вчинення. Постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Львівської міської ради №13 від 30.01.2025 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 92 КУпАП. В тексті постанови зазначено, що позивач провів перепланування в квартирі АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу не несучих стін, перегородок, без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. Наголошує, що адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Львівської міської ради не було зазначено жодних доказів на підтвердження того, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.92 КУпАП, було вчинено саме ОСОБА_1 , а також відсутні будь-які посилання на конкретні докази, які могли би свідчить про наявність його вини, а саме: проведення позивачем ремонтних робіт та демонтажу не несучих стін, перегородок, на пам'ятці культурної спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, вважає, що винесена посадовими особами постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст. 92 КУпАП не відповідає вимогам Закону.
Ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 07.02.2025 прийнято до розгляду адміністративний позов, відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 12.02.2025 у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Секретар О.Л. про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
12.02.2025 представником позивача - адвокатом Секретар О.Л. подано додаткові пояснення у справі, в яких зазначила наступне. Зазначає, що згідно акту візуального обстеження від 03.12.2024 будинку по АДРЕСА_1 , житловий будинок початку XIX століття побудови, внесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення, за видом - пам'ятка архітектури, згідно із наказом Міністерства культури та інформаційої політики України «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» від 18.01.2021 №14. Разом з тим, відповідачем та третьою особою не представлено жодних доказів (не представлено паспорта об'єкта /пам'ятки/ культурної спадщини із доданими графічними матеріалами й фотофіксацією, облікової картки об'єкта /пам'ятки/ культурної спадщини, опису культурних цінностей, що знаходяться в пам'ятці архітектури, акту технічного стану пам'ятки) тієї обставини, що архітектурні елементи квартири (не несучі стіни/несучі стіни), змінені в результаті здійснених перепланувань, становили предмет охорони (входили до предмета охорони) об'єкта культурної спадщини - пам'ятки архітектури будинку АДРЕСА_1 . Також, беручи до уваги приписи про усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини від 04.12.2024 №0004/П0930 та від 29.01.2025 №0004/ П0945, - неможливо прийти до висновку, що архітектурні перетворення, здійснені у межах внутрішнього простору приміщень квартири, - передбачають/не передбачають втручання в несучі/не несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, і, відповідно, суперечать нормам захисту традиційного історичного середовища міста і порушують пам'яткоохоронні норми і правила. Додатково зазначила, що ні в протоколі, ні в постанові не зазначається який конкретно нормативно правовий акт у сфері охорони культурної спадщини порушено позивачем по справі, а також відсутні час, умови та шкідливі наслідки вчинення правопорушення.
17.02.2025 представником Виконавчого комітету Львівської міської ради Качмаром Ю.О. подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з наступних підстав. Згідно даних Переліку пам'яток культурної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення у Львівській області, затвердженого наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 18.01.2021 №14, житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 є пам'яткою архітектури, охоронний №5598-Лв, які внесені на підставі рішення Виконавчого комітету Львівської обласної ради №130 від 26.02.1980. 03.12.2024 за результатами проведеного обстеження, відповідно до ст.ст.3, 6, 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та повноважень, визначених Положенням про Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, з метою захисту об'єкта культурної спадщини (пам'ятки культурної спадщини), а саме: житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1, встановлено проведення перепланування АДРЕСА_1, шляхом демонтажу несучих стін, перегородок, що є порушенням ч.1 ст.22 та ч.4 ст.24 Закону України «Про охорону культурної спадщини». 30.12.2024 Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради складено протокол про адміністративне правопорушення (серії ПВ №001057), який був підписаний позивачем. Перше засідання адміністративної комісії відбувалося 16.01.2025, за участі представника Брауна Вадіма, яка просила відкласти розгляд справи про адміністративне правопорушення. Зазначене клопотання було задоволено адміністративною комісією та перенесено розгляд справи на іншу дату. Наступне засідання адміністративної комісії відбулося 30.01.2025. На засіданні адміністративної комісії була присутня представник позивача, яка надавала пояснення з приводу вчиненого правопорушення. Розглянувши протокол відносно ОСОБА_1 , враховуючи акт візуального обстеження, фотофіксацію вчиненого правопорушення, заслухавши пояснення представника особи, що вчинила адміністративне правопорушення, адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Львівської міської ради винесено постанову від 30.01.2025 №13 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700 грн за порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини. Вважає необґрунтованими покликання сторони позивача щодо того, що не було зазначено жодних доказів на підтвердження того, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.92 КУпАП, було вчинено саме ОСОБА_1 , а також відсутні будь-які посилання на конкретні докази, які могли би свідчити про наявність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Як вбачається із відеофіксації засідання адміністративної комісії, при вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, брались до уваги акт візуального обстеження пам'ятки, яким встановлено факт проведення перепланування АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу несучих стін, перегородок разом із фотофіксацією проведених робіт, що долучені до матеріалів справи як доказ (фотофіксація була висвітлена на головному екрані під час засідання адміністративної комісії). Більше того, самим же ж представником позивача на засіданні комісії не спростовувався факт проведення перепланування кв. АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу несучих стін, перегородок. Представником позивача зазначалось виключно, що в адміністративної комісії відсутні докази вчинення адміністративного правопорушення саме її довірителем та відсутні дані щодо конкретної дати вчинення даного правопорушення. Тобто будь-яких доказів чи пояснень щодо відсутності вчинення адміністративного правопорушення у позивача немає.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №395623893 від 19.09.2024, ОСОБА_1 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , з 19.09.2024.
03.12.2024 провідним спеціалістом відділу обліку та моніторингу об'єктів культурної спадщини Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Пілат У.А. складено акт візуального обстеження, відповідно до якого, за результатами огляду встановлено проведення перепланування в кв. АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу не несучих стін, перегородок, що є порушенням статті 22, частина 1, та статті 24, частина 4. Відповідальність передбачена статтею 92 КУпАП, абзац 5.
04.12.2024 за результатами проведеного обстеження, відповідно до ст.ст.3, 6, 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та повноважень, визначених Положенням про Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, з метою захисту об'єкта культурної спадщини (пам'ятки культурної спадщини), а саме: житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , охоронний №5506-Лв, начальником Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Балуковою Т.В. винесено припис №0004/П0930, яким зобов'язано ОСОБА_1 в термін до 05.01.2024 вжити наступні заходи: привести до відповідних історичних габаритів (відновити) демонтовані несучі стіни, перегородки у пам'ятці архітектурної спадщини.
30.12.2024 провідним спеціалістом відділу обліку та моніторингу об'єктів культурної спадщини Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Пілат У.А. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПВ №001057 від 30.12.2024, про те, що проведено перепланування в кв. АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу не несучих стін, перегородок, що є порушенням статті 22, частина 1, та статті 24, частина 4, який підписаний ОСОБА_1.
29.01.2025 за результатами проведеного обстеження, відповідно до ст.ст.3, 6, 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та та повноважень, визначених Положенням про Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, з метою захисту об'єкта культурної спадщини (пам'ятки культурної спадщини), а саме: житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , охоронний №5506-Лв, начальником Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Балуковою Т.В. винесено припис №0004/П0945, яким зобов'язано ОСОБА_1 в термін до 17.02.2025 вжити наступні заходи: привести до відповідних історичних габаритів (відновити) демонтовані несучі стіни, перегородки у пам'ятці архітектурної спадщини.
Відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення №13 від 30.01.2025, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Львівської міської ради ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.92 КУпАП, а саме здійснення перепланування в кв.9 шляхом демонтажу не несучих стін, перегородок на пам'ятці архітектури (АДРЕСА_1) без дозволу відповідного органу в пам'ятці культурної спадщини, що є порушенням вимог законодавства про охорону культурної спадщини, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1700 грн.
Частиною 1 статті 218 КУпАП встановлено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.288 КУпАП постанову адміністративної комісії може бути оскаржено у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КУпАП, визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст.92 КУпАП передбачено відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини: ухилення від підписання охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини; порушення режиму використання пам'ятки культурної спадщини; порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території; проведення ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам'ятці культурної спадщини, зміна призначення пам'ятки культурної спадщини, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини; ухилення від передачі в установленому порядку знайдених під час археологічних розвідок, розкопок рухомих предметів, пов'язаних з нерухомими об'єктами культурної спадщини, на постійне зберігання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберігаються музейні предмети і музейні колекції, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», пам'ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Частиною 1 статті 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.
Згідно ч.4 ст.24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», забороняється змінювати призначення пам'ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.92 КУпАП, а саме за порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини.
Згідно з диспозицією ст.92 КУпАП, об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони культурної спадщини. Об'єктивна сторона правопорушення полягає, зокрема, у проведенні ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам'ятці культурної спадщини, зміна призначення пам'ятки культурної спадщини, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Разом з тим, суд звертає увагу, що ст.92 КУпАП є бланкетною правовою нормою, має загальний зміст, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів. Конкретизований зміст диспозиції бланкетної правової норми передбачає певну деталізацію її положень іншими нормативно-правовими актами для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Частиною 1 статті 256 КУпАП, встановлено вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, а саме у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
В частині 2 статті 283 КУпАП містяться вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення, яка повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ПВ №001057 від 30.12.2024, вказано на порушення ОСОБА_1 статті 22, частина 1, та статті 24, частина 4, без зазначення нормативного-правового акту, а у постанові у справі про адміністративне правопорушення №13 від 30.01.2025 міститься загальне формулювання про порушення останнім вимог законодавства про охорону культурної спадщини.
Таким чином, як у протоколі про адміністративне правопорушення так і в постанові, винесеній за результатами розгляду такого протоколу, не конкретизовано, положення якого саме нормативно-правового акту порушив ОСОБА_1 , не розкрито суті вчиненого позивачем правопорушення, що має значення для встановлення в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.92 КУпАП, є важливою умовою справедливого та об'єктивного розгляду справи та є необхідним для підготовки до належного захисту особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 р., у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У поданому позові сторона позивача покликається на те, що адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Львівської міської ради не було зазначено жодних доказів на підтвердження того, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.92 КУпАП, було вчинено саме ОСОБА_1 , оскільки такий набув право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , лише 19.09.2024.
Разом з тим, всупереч вимогам ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ПВ №001057 від 30.12.2024 не зазначено дату та час вчинення адміністративного правопорушення, що унеможливлює встановлення належного суб'єкта вчинення адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний оцінити докази, шляхом всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
При цьому суд зазначає, що не зазначення у протоколі та постанові у справі про адміністративне правопорушення дати та часу вчинення правопорушення, та нормативно-правового акту, положення якого порушено, не свідчить про факт відсутності такого правопорушення.
Таким чином, враховуючи що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Львівської міської ради не встановлено усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову, скасування постанови адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Львівської міської ради у справі про адміністративне правопорушення №13 від 30.01.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.92 КУпАП, та направлення справи на новий розгляд до адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Львівської міської ради.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 та 3 статті 139 КАС України визначено, що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Також судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Зважаючи на те, що розмір судового збору у справах про адміністративні правопорушення є сталий, незалежно від кількості позовних вимог, суд вважає, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Львівської міської ради підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.6, 9, 72-77, 241-246, 295, 297 КАС України,
позов задоволити частково.
Постанову адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Львівської міської ради у справі про адміністративне правопорушення №13 від 30.01.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.92 КУпАП - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.92 КУпАП -направити на новий розгляд до адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Львівської міської ради.
В задоволення решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 605,60 грн судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 21.02.2025.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер телефону: НОМЕР_2 ;
представник позивача: Секретар Оксана Леонідівна, АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
відповідач: Виконавчий комітет Львівської міської ради в особі адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Львівської міської ради, 79008, м. Львів, пл. Ринок, буд.1, код ЄДРПОУ 2625662, електронна пошта: agu@lvivcity.gov.ua;
третя особа: Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, 79008, м. Львів, вул. Валова, буд.20, код ЄДРПОУ 26256659.
Суддя О.Б. Кротова